Демоекономічні процеси у сільській місцевості України - Автореферат

Кризова ситуація ускдаднює процес соціально-економічної трансформації України, створює загрозу її національній безпеці, є гальмуючим чинником на шляху досягнення стабільності українського суспільства. Особливої гостроти набули соціально-економічні та демографічні деформації в сільській місцевості України, населення якої завжди було носієм демографічних традицій українського народу. Дуже суттєвий внесок у розробку проблематики демоекономічних процесів відтворення населення внесли демографи і економісти далекого зарубіжжя: Р. Дослідження проведено з використанням статистичних даних Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міжнародної організації праці, а також законодавчих і нормативних актів, прийнятих Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Основні наукові розробки і пропозиції автора були впроваджені та використані у курсі лекцій з дисципліни “Демографія” в Міжрегіональній Академії управління персоналом (довідка № 6134 від 07.11.2005), де були запропоновані методичні підходи щодо побудови демографічних таблиць виробництва і споживання, оцінки життєвого і трудового потенціалу населення України, а також в Міністерстві аграрної політики України (довідка № 17-1-323 від 07.11.2005), де використовувались Департаментом розвитку сільської місцевості і підприємництва та іншими структурними підрозділами при розробці нормативно-правових актів з питань створення у сільській місцевості сприятливого середовища для життєдіяльності людей, як необхідної умови ефективного функціонування галузей сільського господарства і сталого розвитку сільських населених пунктів.Основним джерелом аналітичних засобів і прийомів побудови демоекономічних моделей є методологія потенційної демографії, яка дозволяє не обмежуватись фіксацією демографічних фактів, що відносяться тільки до початку та кінця життя людини, а вимірювати середню тривалість різних станів людини протягом всього життя і на основі обчислення групових потенціалів на різні періоди життя давати їх порівняльну характеристику. Життєвий потенціал певної групи населення залежить від кількості осіб, що входять в її склад, вікової структури групи і середньої тривалості очікуваного життя для кожного віку (повної чи неповної, що залежить від того, який потенціал досліджується). Зміна життєвого потенціалу групи населення визначається кількістю народжених та померлих, структурою померлих в залежності від віку, середньою тривалістю очікуваного життя для окремих вікових груп, постарінням населення, а також чисельністю прибулих та вибулих і їх віковою структурою. Є підстави вважати, що в сучасних дослідженнях демоекономічних процесів у системах “виробництво-населення”, “населення-виробництво” найбільш конкретною є модель, яку розробляють у вигляді таблиць “виробництва та споживання” (ТВС) у розрізі окремих статево-вікових груп населення. Але якщо в 60-х роках зменшення чисельності селян на 59 % зумовлювалося міграційним відтоком селян в міста і на 41 % - адміністративно-територіальними перетвореннями сільської місцевості в міські поселення, а природний приріст селян на 65 % компенсував зменшення їх чисельності, у 70-х роках вплив цих факторів становив відповідно 85,0 %, 15,0 % і 30 %, то у 1990 р., перевищення смертності над народжуваністю на 52 % зумовлювало загальне скорочення селян, в 2002 р.Відбувається систематичне зменшення чисельності сільського населення, насамперед внаслідок депопуляції, яка почалась в селах ще в 1979 р., а також негативного сальдо міграції. Поряд з низьким рівнем оплати праці і недостатнім рівнем розвитку соціальної сфери на селі, відсутність земельних паїв у молоді перетворилась на чинник її відтоку із сільської місцевості, що, в свою чергу, сприятиме подальшому зниженню народжуваності. За 1989-2001 рр., питома вага трудового у життєвому потенціалі у жінок підвищилась, а у чоловіків - знизилась на 3 процентних пункти, що свідчить про більш ефективне використання життєвого потенціалу на період трудової діяльності у жінок порівняно з чоловіками. Середня тривалість очікуваного життя на період трудової діяльності (якщо для порівнянності розрахунок робити для віку 16-54(59) для чоловіків і жінок) у 2001 р., у жінок була на 1 рік більшою, ніж у чоловіків. На відміну від економічно розвинутих країн, де сучасний віковий тренд індивідуальної продуктивності відображує, передусім, специфіку вікової динаміки накопичення та використання людського капіталу за умов стабільної ринкової економіки, коли період його накопичення (коли продуктивність залишається нижче середнього рівня) є дещо тривалішим, а подальше його використання - значно ефективнішим, для населення України вікова продуктивність характеризується низькою варіативністю, швидким набуттям максимальних значень та тривалою віковою стагнацією на низькому рівні.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розвязання важливого науково-прикладного завдання щодо удосконалення системи оцінки демоекономічних процесів у сільській місцевості України в умовах демографічної кризи.

1. Аналіз демографічної ситуації в селах України у соціально-економічному контексті привів до висновку, що демовідтворювальна основа села вкрай деформована. Відбувається систематичне зменшення чисельності сільського населення, насамперед внаслідок депопуляції, яка почалась в селах ще в 1979 р., а також негативного сальдо міграції. Поряд з низьким рівнем оплати праці і недостатнім рівнем розвитку соціальної сфери на селі, відсутність земельних паїв у молоді перетворилась на чинник її відтоку із сільської місцевості, що, в свою чергу, сприятиме подальшому зниженню народжуваності. Деформованість демографічного відтворення має наслідком загострення проблем формування ефективного ринку праці.

2. Основним носієм втрат трудового потенціалу в сільській місцевості є чоловіче населення. За 1989-2001 рр., питома вага трудового у життєвому потенціалі у жінок підвищилась, а у чоловіків - знизилась на 3 процентних пункти, що свідчить про більш ефективне використання життєвого потенціалу на період трудової діяльності у жінок порівняно з чоловіками. Середня тривалість очікуваного життя на період трудової діяльності (якщо для порівнянності розрахунок робити для віку 16-54(59) для чоловіків і жінок) у 2001 р., у жінок була на 1 рік більшою, ніж у чоловіків. Це дає підстави для висновку про те, що негативний вплив на показники трудового потенціалу надсмертності чоловіків у працездатному віці індукує підвищення трудового навантаження у сільських жінок у працездатному віці.

3. На відміну від економічно розвинутих країн, де сучасний віковий тренд індивідуальної продуктивності відображує, передусім, специфіку вікової динаміки накопичення та використання людського капіталу за умов стабільної ринкової економіки, коли період його накопичення (коли продуктивність залишається нижче середнього рівня) є дещо тривалішим, а подальше його використання - значно ефективнішим, для населення України вікова продуктивність характеризується низькою варіативністю, швидким набуттям максимальних значень та тривалою віковою стагнацією на низькому рівні. В сільській місцевості найбільше перевищення характерне для вікових груп 25-55 років, і у чоловіків воно більше, ніж у жінок. Найпродуктивнішими віковими групами у 2001 р., було населення віком 40-49 років: чоловіки виробляли в 4,6 рази більше, ніж споживали, а жінки - в 4,4-4,5 разів. Для всіх вікових груп міського населення працездатного віку ці показники становлять відповідно 3,7 і 3,5 рази, а для всього сільського населення - 2,6 і 2,5 рази.

4. Сільське населення України щороку гіпотетично залишає після себе для майбутніх поколінь близько 15 млн. грн., вироблених цінностей. Це підтверджує некоректність твердження про те, що з постарінням зростає економічне навантаження на працюючих. Контингент пенсійного віку у 2001 р. становив 26,1% сільського населення. Оскільки сільське господарство знаходиться у гостро кризовому стані, населення, яке зараз закінчує свій трудовий період, матиме значно менші можливості споживання через те, що все накопичене ним протягом трудового періоду знецінилося в процесі кризи і невдалого реформування аграрного сектора, а в перших пенсійних вікових групах виробництво або дорівнює споживанню, або навіть менше нього.

5. Проведене дослідження дає підстави зробити висновок про недостатню забезпеченість демоекономічних досліджень статистичною інформацію. Основними даними, на яких мають базуватися ці дослідження, є повікова продуктивність праці чоловіків і жінок, статево-вікові характеристики оплати праці, розподіл доходів і майна за статево-віковими групами в містах і селах. На жаль, в Україні доступність цієї інформації обмежена, що стримує проведення досліджень, надзвичайно важливих як для демографічної, так і для економічної науки.

6. Зменшення чисельності i скорочення відтворення сільського населення значною мірою повязані з втратою сільським середовищем своїх традиційних характеристик - демографічних, виробничих, соціальних, що, в свою чергу, повязане із недооцінкою в останні півстоліття суспільних функцій сільського середовища. І сьогодні у демографічному контексті особливо актуальним є створення належних умов для відтворення традиційного укладу життя селянської родини. До основних функцій села як соціального середовища мають відноситись, перш за все: - функція сільського середовища як екологічного резерву країни;

- функція технічного і соціального прогресу суспільства;

- функція сільського середовища щодо збереження генофонду нації.

1. Припік Є.О. Індекси людського розвитку для сільської місцевості України // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. - К.: Інститут економіки НАН України, 1999. - Вип. 21. - С. 221-226. (Зараховано як фахове. Лист ВАК України № 02-77-06/2812 від 12.10.05).

2. Припік Є.О. Повний життєвий потенціал і потенціал на період трудової діяльності сільського населення України // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. - К.: Інститут економіки НАН України, 2000. - Вип. 22. - С. 91-95. (Зараховано як фахове. Лист ВАК України № 02-77-06/2812 від 12.10.05).

3. Припік Є.О. Демоекономічні аспекти конкурентоспроможності трудових ресурсів // Конкурентоспроможність у сфері праці: Зб. наук. пр. - К.: Інститут економіки НАН України, 2001. - Вип. 1. - С. 99-103.

4. Припік Є.О. Деякі аспекти застосування демоекономічних моделей у дослідженні взаємовпливу рівня доходів населення і параметрів деяких демографічних процесів // Вісник Технологічного ун-ту Поділля: Серія: Економічні науки: В 3 ч. - Хмельницький: ТУП, 2001. - № 2. - Ч. 2. - С. 142-145.

5. Припік Є.О. Демоекономічні аспекти мотивації трудової діяльності в системі формування трудового потенціалу України // Регіональні перспективи. - Полтава, 2002. - С. 45-46.

6. Припік Є.О. Спроба побудови економічних таблиць середньої тривалості життя і демографічних таблиць виробництва та споживання для України // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр.- К.: Інститут економіки НАН України, 2002. - Вип. 24. - С. 91-112.

7. Припік Є.О. Демоекономічні аспекти мотивації формування якісного трудового потенціалу // Мотиваційний механізм формування конкурентоспроможності робочої сили: Зб. наук. пр. -К.: Інститут економіки НАН України, 2002. - Вип. 2. - С. 106-112.

8. Припік Є.О. Підвищення конкурентоспроможності робочої сили у контексті демоекономічних взаємозвязків // Формування конкурентоспроможності робочої сили: Зб. наук. пр. - К.: Інститут економіки НАН України, 2003. - Вип. 3. - С. 143-146. демоекономічний населення інтегральний

9. Припік Є.О. Трудовий і життєвий потенціал сільського населення України: методичні підходи дослідження // АГРОІНКОМ. - 2005. - № 8. - С. 62-65.

10. Припік Є.О. Деякі теоретично-методичні питання демоекономічного моделювання // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. - К.: Інститут економіки НАН України, 1998. - Вип. 20. - С. 30-39.

11. Припік Є.О. Демографічна ситуація в Україні в період сучасної демографічної кризи: стан і перспективи // Економічні реформи і автомобілебудування в Україні (АВТОЗАЗ): теорія і практика. - Київ, 1997. - Т. 9. - С. 340-347.

12. Припік Є.О. Демографічні аспекти зайнятості, оплати праці та ефективності виробництва в перехідній економіці // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Луцьк: Волинський державний університет, 2000. - С. 181-184.

13. Припік Є.О. Деякі аспекти демоекономічних звязків в Україні // Формування ринкової економіки. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - К.: КНЕУ, 2005. - Т. 1. - С. 356-359.

Размещено на .ru