Демекологія як екологія популяцій - Курсовая работа

При будь-якому біологічному дослідженні виникає необхідність розмежування матеріалу, який ми маємо вивчити на певні одиниці, далі яких розподіл уже не проводиться. В генетиці це ген, в систематиці - вид, при вивченні екосистем біогеоценозу, характеристику якого ми будемо вивчати в наступних темах, це популяція, яка володіє певними характеристиками системи. Популяція є цеглиною, з якої і розпочинається власне екологія організмів будь-якої екосистеми, є першою надорганізмовою біологічною системою. Іогансеном у 1905 р. на позначення групи особин одного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом життя багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угруповань. Спеціалісти різного профілю, виділяючи популяції у природі, користуються різними критеріями.Розглянемо, які фактори впливають на чисельність популяції - загальну кількість особин, які належать до однієї популяції на даній території або в даному обємі. Повінь, пожежа, град, раптові морози, посуха, бурелом, Надмірне застосування хімпрепаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків, паразитів, епідемії - все це може призвести до багаторазового скорочення чисельності популяції; навіть до повної її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило, викликає ланцюгову реакцію в біоценозі і може спричинити коливання чисельності популяцій інших видів. При зниженні чисельності популяції зменшуються можливості обміну генетичною інформацією, що призводить до зниження життєздатності. Тому пізнання закономірностей динаміки чисельності популяцій має першорядне значення.Виявлення структурних елементів популяції, дало змогу більш чітко сформувати сучасні уявлення про популяцію. Крім того, виділення структурних елементів популяції дає змогу проводити більш ефективний аналіз стану популяції того чи іншого виду. У рослинних угрупованнях просторова структура популяцій виявляється через характерне розміщення особин даного виду: вони можуть виступати поодинці, парами, групами або ж скупченнями. їх розміщення залежить від біологічних особливостей виду, стадії розвитку популяції, умов місцезростання. Розподіл особин популяції може бути: · Рівномірним Груповий - якщо особини в популяції намагаються утворити групи певного розміру.Вид, кількість якого буде досить великою, і буде більш пластичним, тобто, він здатний використовувати широкий спектр їжі і буде конкурентом менш пластичному виду, який має більш вузький діапазон використання. Популяції інших видів знаходяться ніби в пригніченому стані і, порівняно з популяцією крижня, менш чисельні. Як було сказано вище, в екосистемі між популяціями можуть виникнути конкурентні відносини за будь-який із широкого спектру ресурсів (їжу, простір, світло, і т.п.). Якщо два види будуть знаходитись на одному трофічному рівні, то між ними обовязково буде присутня конкуренція за їжу. Одум, аналізуючи взаємодії двох популяцій, наводить 9 типів звязків: нейтралізм - популяції не діють одна на одну;Якщо народжуваність у популяції буде перевищувати смертність, то дана популяція буде зростати. Загальний хід зміни чисельності особин в популяції визначається рівнянням: Nt 1 = Nt B-D I - Е, де N - чисельність особин в популяції, В - народжуваність, D-смертність, І - імміграція, Е - еміграція, t - час. Щоб ясно собі уявити закономірності росту популяції, доцільно розглянути модель росту популяції дріжджів, які потрапили на свіжу культурну речовину (рис. В такому новому та сприятливому середовищі умови для росту популяції оптимальні і буде спостерігатись експоненціальний ріст популяції. В наступних етапах життєдіяльності популяції настає період, коли експоненціальний розвиток неможливий.

Зміст

1. Організація на популяційному рівні

2. Динаміка популяцій. Загальні уявлення та поняття

3. Структура популяцій

4. Типи взаємовідносин між популяціями

5. Ріст чисельності популяції, криві росту та виживання

1. Організація на популяційному рівні