Декомпресія кишечнику поліфункціональним зондом у сполученні з внутрішньопросвітною оксигенацією і ентеросорбцією у комплексному хірургічному лікуванні важких форм гострої спайкової тонкокишкової непрохідності - Автореферат
Поліпшення хірургічного лікування хворих з тяжкими формами гострої спайкової кишкової непрохідності. Інтубація тонкої кишки поліфункціональним зондом, ентеросорбція, ентеральна оксигенація під контролем моніторингу стану функцій шлунково-кишечного тракту.
При низкой оригинальности работы "Декомпресія кишечнику поліфункціональним зондом у сполученні з внутрішньопросвітною оксигенацією і ентеросорбцією у комплексному хірургічному лікуванні важких форм гострої спайкової тонкокишкової непрохідності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Багато хірургів з метою детоксикації пропонують інтубацію кишечнику з наступним кишковим лаважем, ентеросорбцією (Алієв С.А., 1994; Боднар В.М. і соавт., 2001; Зайцев В.Т. і соавт., 1999; Каримов С.Х., 2002; Майстренко Н.А. і соавт., 1988; Пахомова Г.В. і соавт., 1996; Burkill G J і соавт., 2001; Fevang B T і соавт., 2000). Однак дотепер залишаються невивченими такі параметри стану кишечнику в ранньому післяопераційному періоді як РН кишкового вмісту, внутрішньопросвітній тиск, фазова моторика. Предмет дослідження вплив інтубації кишечнику поліфункціональним зондом у сполученні з комплексною лікувальною програмою, що включає внутрізондове введення сорбентів, еубіотиків, кишкових прокінетиків, ентеральну оксигенацію з постійним моніторингом показників функції кишечнику на якість лікувального процесу в хворих гострою спайковою кишковою непрохідністю. Розроблено нову методику використання комплексної оцінки функціонального стану кишечнику за допомогою розробленого поліфункціонального зонда, що визначає РН кишкового вмісту, фазову моторику і внутрішньопросвітний тиск у хворих з ГСТН інтраопераційно й у післяопераційному періоді. Вперше отримані дані про залежність типу фазової моторики від тиску і РН кишкового вмісту в хворих зі спайковою кишковою непрохідністю, що вказує на односпрямованість процесів відновлення моторно - евакуаторної та секреторно-резорбтивної функцій кишки в післяопераційному періоді.Усі хворі були розподілені на контрольну (67 хворих) і основну (83 хворих) групи. Хворим II підгрупи, на відміну від хворих I підгрупи, здійснювалася запропонована нами череззондова детоксикаційна лікувальна програма. Лікувальні заходи в хворих II підгрупи основної групи доповнювалися ентеросорбцією, що проводилася з використанням ентеросгелю з розрахунку 30 мг на 200 мл фіз. р-ну 3 рази в день і вводився череззондово за допомогою шприца Жане з наступним активним виведенням в середньому через 40 хвилин після введення; ентеральна оксигенація - 200 см3 О2 3 рази в день череззондово; еубіотики (канадський йогурт) вводився по 1 капсулі 3 рази в день з 2-3 післяопераційної доби, з урахуванням відновлення моторної функції ШКТ; кишковий лаваж здійснювався 200-400 мл фіз. р-ну 3 рази в день, раннє ентеральне череззондове харчування здійснювали сумішами "Инпит" і "Берламин-модуляр"; для стимуляції ШКТ у післяопераційному періоді застосовували периліум (вводився внутрішньозондово по 2 таблетки, здрібнені у виді суспензії на 15 мл фіз. р-ну). Усі хворі раніше були оперовані з приводу гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.37 (44,6%) хворих основної групи - 18 (40,9%) хворих I підгрупи і 17 (43,6%) хворих II підгрупи перенесли одну операцію на органах черевної порожнини, схожі дані в контрольній групі, де 30 (44,7%) хворих перенесли одну операцію. Більша частина хворих звернулись за медичною допомогою 12 годин поспіль від початку захворювання - 75% хворих I підгрупи основної групи, 76,9% хворих II підгрупи і 80,6% хворих контрольної групи.Розроблений нами інтубаційний зонд (патент України № 59122 А) дозволяє одночасно проводити декомпресію кишечнику та вимірювати основні функціональні показники роботи тонкої кишки, що сприяє проведенню моніторингу роботи кишки, евакуації патологічного кишкового вмісту та своєчасній корекції виявлених порушень. Підвищення внутрішньопросвітного тиску вище 100 мм вод. ст., а також зникнення III фази кишкової перистальтики, скорочення II фази, значне зменшення максимальної амплітуди кишкових скорочень свідчить про глибоку дисфункцію тонкої кишки, підтверджуючи високу інформативність цих методів, які дають можливість своєчасно виконувати адекватну корекцію виникаючих порушень. Серед усіх груп порівняння перевага більш раннього і повноцінного відновлення моторно-евакуаторної і секреторно-резорбтивної функцій кишечнику належала групі хворих, у комплекс лікування яких були включені ентеральна оксигенація, ентеросорбція, введення еубіотиків, прокінетиків, раннє ентеральне харчування. Доказана висока ефективність інтубації кишечнику поліфункціональним зондом із застосуванням дезінтоксикаційної череззондової лікувальної програми (зменшення кількості ускладнень у хворих II підгрупи в 2 рази (Р<0,05), та летальності в 4,7 рази (Р<0,05)), робить цей спосіб інтубації кишечнику методом вибору в лікуванні тяжкої форми гострої спайкової тонкокишкової непрохідності. Для боротьби з ендогенною інтоксикацією на тлі синдрому ентеральної недостатності необхідно здійснювати череззондову лікувальну програму, що включає кишковий лаваж 3 рази на добу - по 200 мл фіз. розчину; 3 рази в день введення сорбентів (ентеросгелю) по 30 мг у зонд; проведення ентеральної оксигенації 3 рази в день (шприцом Жане вводити щораз до 200 см3 кисню); з 2-3 післяопераційної доби вводити еубіотики - канадський йогурт по 1 капсулі 3 рази в день.
План
Основний зміст
Вывод
В дисертаційній роботі на основі впровадження поліфункціонального зонду та дезінтоксикаціонної череззондової програми вирішене наукове завдання щодо поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з ГСТН шляхом розробки нового методу.
1. Розроблений нами інтубаційний зонд (патент України № 59122 А) дозволяє одночасно проводити декомпресію кишечнику та вимірювати основні функціональні показники роботи тонкої кишки, що сприяє проведенню моніторингу роботи кишки, евакуації патологічного кишкового вмісту та своєчасній корекції виявлених порушень.
2. Перевагою запропанованого способу хірургічного лікування важких форм ГСТН є більш раннє (на 2-у - 3-ю добу) та ефективне відновлення клініко-біохімічних показників крові, центральної гемодинаміки, зниження специфічних маркерів інтоксикації в порівнянні з контрольною групою.
3. Підвищення внутрішньопросвітного тиску вище 100 мм вод. ст., а також зникнення III фази кишкової перистальтики, скорочення II фази, значне зменшення максимальної амплітуди кишкових скорочень свідчить про глибоку дисфункцію тонкої кишки, підтверджуючи високу інформативність цих методів, які дають можливість своєчасно виконувати адекватну корекцію виникаючих порушень.
4. В ранньому післяопераційному періоді (1-2-а доба) має місце дискоординація фазової моторики та внутрішньопросвітного тиску на тлі зсуву кривої РН в кислий бік (РН 4,72 - 4,78). До 3-5 доби - крива лужності зміщується в лужний бік (РН 5,17-6,01), що супроводжується зниженням внутрішньопросвітного тиску і нормалізацією фазової моторики кишечнику.
5. Серед усіх груп порівняння перевага більш раннього і повноцінного відновлення моторно-евакуаторної і секреторно-резорбтивної функцій кишечнику належала групі хворих, у комплекс лікування яких були включені ентеральна оксигенація, ентеросорбція, введення еубіотиків, прокінетиків, раннє ентеральне харчування.
6. Доказана висока ефективність інтубації кишечнику поліфункціональним зондом із застосуванням дезінтоксикаційної череззондової лікувальної програми (зменшення кількості ускладнень у хворих II підгрупи в 2 рази (Р<0,05), та летальності в 4,7 рази (Р<0,05)), робить цей спосіб інтубації кишечнику методом вибору в лікуванні тяжкої форми гострої спайкової тонкокишкової непрохідності.
Практичні рекомендації
1. З метою декомпресії кишечнику необхідно використовувати інтубаційний поліфункціональний зонд.
2. Для вибору раціональної тактики лікування необхідно здійснювати моніторинг РН кишкового вмісту, внутрішньопросвітного тиску і фазової моторики кишечнику.
3. Для боротьби з ендогенною інтоксикацією на тлі синдрому ентеральної недостатності необхідно здійснювати череззондову лікувальну програму, що включає кишковий лаваж 3 рази на добу - по 200 мл фіз. розчину; 3 рази в день введення сорбентів (ентеросгелю) по 30 мг у зонд; проведення ентеральної оксигенації 3 рази в день (шприцом Жане вводити щораз до 200 см3 кисню); з 2-3 післяопераційної доби вводити еубіотики - канадський йогурт по 1 капсулі 3 рази в день. Загальний курс лікування - від 5 до 7 діб (доки зонд знаходиться в кишечнику). Введення еубіотиків (канадський йогурт) продовжувати і після видалення зонда - per os по 1 капсулі 3 рази в день.
4. Введення кишкових прокінетиків (периліуму) доцільно починати з 1-ї п/о доби, припиняти введення необхідно при нормалізації функції ШКТ, що включає нормалізацію РН, наявність повноцінного координованого кишкового циклу.
5. Рішення про початок годування хворого, а також про інтервали і раціональні дози харчування необхідно приймати орієнтуючись на показання внутрішньопросвітного тиску і фазової моторики. Тенденція до координації моторної діяльності (присутність II, III фаз кишкового циклу, підвищення внутрішньопросвітного тиску у фазу роботи, зниження фонового тиску) є показанням до початку дробового череззондового введення живильних сумішей.
Список литературы
1. Панченко О.В. Лікування гострої спайкової кишкової непрохідності: Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім.П.Л. Шупика. - К., 2002. - Выпуск 11, книга 3. - С.423-429.
3. Сырбу И.Ф., Писаренко А.С., Капшитарь А.В., Панченко О.В. Хирургическая тактика у больных с острой опухолевой обтурационной кишечной непроходимостью // Запорожский медицинский журнал. - 2002. - №1-2. - С.56-58.
4. Капшитарь А.В., Панченко О.В. Влияние эубиотиков на процессы заживления операционной раны у больных с острой спаечной непроходимостью тонкой кишки // Клінічна хірургія. - 2003. - №11. - С.48-49.
5. 5. Панченко О.В., Сырбу И.Ф. Использование полифункционального интубационного зонда при лечении тяжелых форм острой спаечной тонкокишечной непроходимости // Материалы трудов IX Всеукраинской научно-методической конференции "Актуальні питання викладання та сучасні проблеми хірургії". - Запорожье. - 2003. - Выпуск IX. - С.341-347.
6. Панченко О.В. Опыт применения коардинакса у больных с острой спаечной кишечной непроходимостью // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием "Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб". - Винница. - 2004. - Выпуск 8. - С.139-140.
7. Патент 59122 А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб лікування ентеральної недостатності при важких формах гострої спайкової кишкової непрохідності та зонд для його здійснення / О.В. Панченко, І.Ф. Сирбу, Ю.І. Решетілов. - №2003020903; заявл.03.02.2003; опубл.15.08.2003 // Промислова власність. - 2003. - №8. - С.4.33.