Декалог і проблема свободи в морально-етичній концепції адвентизму - Автореферат

Проблему свободи і необхідності філософія тривалий час розглядала як антиномію: або все підпорядковане необхідності - тоді не може бути свободи, або ж є свобода, яка заперечує необхідність. Морально-етичне вчення Декалогу грунтується на усвідомленні неперевершеної цінності особи як такої, гармонійному поєднанні інтересів батьків і дітей (“шануй батька свого і матір свою, щоб добре тоді жилося на землі”), цінності людського життя (“не вбивай”), гарантії недоторканості особи і посягань на її гідність (“не свідчуй неправдиво на свого ближнього”), цінності і чистоти шлюбних відносин (“не чини перелюбу”), захисті матеріальних інтересів і прав власності особи (“не кради”, не жадай того, що належить ближньому). Усвідомлюючи свій обов”язок перед Богом і людьми, церква АСД сьогодні виставляє одним з перших в своїй діяльності (особливо в просвітницькій і проповідницькій) питання біблійного розуміння шляхів єднання свободи і закону, взаємовідносин особи і суспільства, зумовленості потреб і можливостей, які на нових засадах духовного розуміння і тлумачення, продиктованих об”єктивізацією суспільного розвитку, ведуть до громадянського миру і міжконфесійної співпраці в ім”я примноження соціального і економічного добробуту. Однак дослідники ще не ставили перед собою спеціального завдання з питань поглибленого наукового дослідження Десяти заповідей (Декалогу) як духовного мірила і засобу виховання особи як члена суспільства; у цих дослідженнях непослідовно й однобічно проводиться філософський аналіз заповідей, особливо в прикладному (емпіричному) розуміння. Проте ще не знайшли належного богословсько-релігієзнавчого осмислення морально-етичний аспект категорії свободи в науковій та богословській їх інтерпретації, закон Десяти заповідей, як універсальне мірило норм життя людини, взаємозв‘язок і взаємовплив морального закону Десяти заповідей і категорії свободи, а також реалізація духовної свободи особи у філантропічному служінні суспільству.У решому розділі дисертації - Проблема сутності свободи і необхідності в християнській моралі, - аналізуються два параграфи: 1.1 Функціональна роль свободи і необхідності в християнській моралі; Визначаючи місце і роль свободи в духовному розвитку людини, дисертант зробив ретреспективний аналіз реалізації духовної свободи в процесі розвитку християнства, морально-етичні ідеали якого грунтувалися на Декалозі в новітній інтерпретації (див. Досліджуючи значення проблеми свободи у християнстві, дисертант звертається до порівняльного аналізу поняття свободи. Аналізується розвиток західної і східної філософсько-теологічної думки, починаючи від “отців церкви”, її вплив на розвиток дуалістичного поняття свободи, яке відтворюється у поняттях тих часів - тваринному та духовному (істинному) світі. З позиції релігієзнавства і біблієзнавства автор подає своє тлумачення та осмислення кожної із десяти заповідей, повя”язуючи його з сьогоденними проблемами відносин людини і суспільства, вказуючи на їх місце в ієрархії духовних цінностей людини і суспільства, реалізації свободи особи.

ІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ