Деетатизація воєнної сфери недержавними збройними формуваннями в сучасному світі - Автореферат

У свою чергу актуальність теми для нашої країни зумовлена великою роллю недержавних збройних субєктів в Україні, які захищали інтереси українського суспільства в якості його воєнної організації за часів відсутності української державності та були потужними гравцями в державний період вітчизняної історії. Серед процесів зменшення ролі держави як соціально-політичного інституту в сучасному світі значне місце посідають процеси деетатизації воєнної сфери. Події останніх шістдесяти років після закінчення Другої світової війни показали, що недержавні військові актори здатні суттєво впливати на ситуацію в окремих державах та регіонах, особливо в разі зовнішньої підтримки з боку іншої держави або групи держав. Деякі держави, у тому числі й розвинуті, делегують частину власних функцій у воєнній сфері недержавним акторам, наприклад, приватним військовим компаніям, проурядовим екстремістським організаціям та іншим. У дослідженні ролі та функцій держави у воєнній сфері були використані наукові напрацювання відомих класиків політичної думки-Платона, Аристотеля, Т.Виділено два типи деетатизації за напрямком - „знизу вверх”, коли суспільство перебирає на себе функції у воєнній сфері, та „зверху вниз”, коли держава делегує суспільству частину своїх функцій. Основою дослідження став структурно-функціональний аналіз, який дозволив визначити роль окремих елементів (державних та недержавних субєктів) для функціонування та розвитку характерним чином структурованого цілого (воєнної сфери), виявляти функції елементів системи в їх взаємозалежності та зміни ролі елементів (етатизація та деетатизація воєнної сфери). Структурно-функціональний метод також дозволив виокремити одну з головних причин успіху недержавних збройних формувань у протистоянні силовим інститутам держави, яка полягає у високій життєздатності, гнучкості та адаптивності мережевої структури таких формувань у протистоянні з ієрархізованими структурами, що властиві державним інститутам. У другому розділі - „Світовий досвід деетатизації воєнної сфери” - розглядається генеза деетатизації воєнної сфери різними недержавними збройними формуваннями від додержавного періоду розвитку людства до останніх років, їх роль та масштабність діяльності в цьому процесі в різних умовах. Дослідження сучасних факторів (комунікаційних, політичних, економічних, військових), що суттєво впливають на воєнну сферу та сприяють її деетатизації, дозволяє говорити, що в сучасному світі відбуваються значні трансформаційні процеси, серед яких найбільшого значення в контексті дисертаційного дослідження набувають глобалізація інформаційного та економічного простору; боротьба за обмежені ресурси; наявність потужних недержавних економічних субєктів, що можуть конвертувати свої фінансові ресурси у військові; нерівномірність розподілу економічних благ; революція у воєнній сфері; підвищення ролі піхотинця.Цей процес експлікується як суспільна відповідь на неадекватність суспільним потребам державних дій у воєнній сфері. Введено важливе поняття для характеристики процесу деетатизації воєнної сфери - „недержавні збройні формування” (НЗФ), яке більш точно відображає „недержавний” статус таких формувань, ніж значно поширеніше на пострадянському просторі поняття „незаконні збройні формування”. Доведено, що в історичному ракурсі етатичні та деетатичні тенденції у воєнній сфері постійно змінювали рівень впливу держави та недержавних субєктів у цій сфері. У другій половині ХХ ст. відбувається значне зростання ролі недержавних збройних формувань у звязку з перенесенням центру тяжіння протистояння між наддержавами до Третього світу. За рівнем деетатизації воєнної сфери різноманітні збройні формування відрізняються у діапазоні від повної на певній території з боку збройних формувань квазі-держав до часткової з боку найманих загонів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. У дисертаційному дослідженні розглянута нова та актуальна для української політичної науки проблема деетатизації воєнної сфери з боку недержавних акторів. Цей процес експлікується як суспільна відповідь на неадекватність суспільним потребам державних дій у воєнній сфері.

Введено важливе поняття для характеристики процесу деетатизації воєнної сфери - „недержавні збройні формування” (НЗФ), яке більш точно відображає „недержавний” статус таких формувань, ніж значно поширеніше на пострадянському просторі поняття „незаконні збройні формування”. Недержавні збройні формування - це самостійні суспільні збройні структури, які не належать до чинних державних інститутів тієї чи іншої країни. Визначені характерні риси, якими відрізняються НЗФ від регулярних та іррегулярних збройних формувань, а саме: відсутністю належності до державних інститутів та постійної організації, озброєнням, одностроями тощо. Запроваджено типологізацю НЗФ за рівнем інтеграції в державні структури, ресурсним потенціалом, за структурою, за рівнем підтримки населенням, за головною метою діяльності.

Доведено, що в історичному ракурсі етатичні та деетатичні тенденції у воєнній сфері постійно змінювали рівень впливу держави та недержавних субєктів у цій сфері. Найбільшого впливу держава набула з середини XVII до середини ХХ ст., витіснивши недержавну військову силу на периферію розвинутого світу. У другій половині ХХ ст. відбувається значне зростання ролі недержавних збройних формувань у звязку з перенесенням центру тяжіння протистояння між наддержавами до Третього світу. У сучасному світі НЗФ продовжують набирати потужності, звужуючи можливості держави у воєнній сфері.

2. Серед головних факторів розповсюдження недержавних збройних формувань на певній території можна виділити фактор слабкості або відсутності державної влади на цій території. Рівень впливу НЗФ знаходиться в зворотній залежності від ефективності державної влади, могутності її силових структур, рівня проникнення держави в сферу суспільного життя. Доведено, що НЗФ може загрожувати існуванню конкретної держави, трансформувавшись на повністю контрольованій ними території в регулярні збройні формування квазі-держав. Проаналізовано тенденцію зростання кількості, різноманітності й ролі НЗФ у світі протягом попереднього століття, зростання впливу недержавних акторів у політичній, економічній, ідеологічній та інших сферах.

За рівнем деетатизації воєнної сфери різноманітні збройні формування відрізняються у діапазоні від повної на певній території з боку збройних формувань квазі-держав до часткової з боку найманих загонів.

3. Типологізовано детермінанти деетатизації за такими типами: а) рівень розвитку комунікацій, у першу чергу інформаційних, засобів збору, обробки, накопичення та передачі інформації; б) економічні чинники, а саме, нерівноправний розподіл життєвих благ у світі; боротьба за обмежені ресурси, ринки збуту, транзитні шляхи; економічна могутність недержавних акторів; глобалізація світової економіки; урбанізація; в) політичні фактори: ефективність військових засобів як останнього аргументу при розвязанні політичних протиріч; обмеженість можливостей міжнародних організацій, у першу чергу ООН, з урегулювання конфліктів мирним шляхом; трансформація двополюсного світу в однополюсний або багатополюсний; г) військові чинники: революція у військовій справі; військовий дисбаланс внаслідок зникнення СРСР і військове домінування США; зростання ролі піхоти в широкому сенсі, особливо інтегрованої у військові мережі. Вплив цих детермінант дозволяє говорити про поширення деетатичних тенденцій у майбутньому. 4. Недержавні збройні формування становлять суттєву загрозу для держави як безпосередньо, коли ведуть боротьбу з нею, так і опосередковано, послаблюючи її як інститут унаслідок деетатизації воєнної сфери. 5. Історія діяльності недержавних збройних формувань на території України має глибоке коріння. Головна причина цього вбачається у відсутності української державності протягом тривалого історичного періоду, що призвело до пошуку українським суспільством дієвого інституту для захисту свої інтересів, яким і стали НЗФ. На території України НЗФ набували великого поширення в нестабільні періоди її існування: під час Козацької доби, Громадянської війни, Другої світової війни та повоєнних років, розпаду Радянського Союзу. При цьому тоталітарна система СРСР достатньо ефективно вела боротьбу з НЗФ у відносно стабільні роки свого існування. Унаслідок цього діяльність НЗФ на території України в такі часи втрачала активність.

У роботі подано перелік потенційних загроз безпеці України та її народу з боку різноманітних НЗФ. Також виявлені фактори, що впливають на ймовірність антиукраїнських дій або таких дій, які негативно впливають на безпеку й інтереси України опосередковано у контексті їх звязку з недержавними збройними формуваннями. До головних факторів відносяться етнічні, політичні, економічні, релігійні та інші протиріччя як між соціальними групами в Україні, так і між Україною та іншими державами, що можуть використовувати НЗФ як знаряддя в боротьбі з Україною. Зроблено висновок про сприятливість умов для розвитку й діяльності НЗФ у сучасній Україні та майбутньому.

У роботі обґрунтовано необхідність структурної трансформації системи управління українською державою у звязку з характером загроз з боку недержавних збройних формувань, використання їх досвіду боротьби з набагато потужнішими супротивниками, можливість використання потенційних проукраїнських НЗФ у системі територіальної оборони нашої країни.

1. Целуйко В.О. Недержавні та іррегулярні збройні формування, їхня роль у визначенні військового потенціалу субєкта міжнародних відносин // Вісн. Харківського нац-го ун-ту ім. В.Н.Каразіна „Питання політології”. - Харків, 2004. - № 643. - С. 64-70.

2. Целуйко В.О. Приватні військові компанії і приватизація функцій держави у воєнній сфері // Стратегічна панорама. - 2006. - № 1. - С. 139-143.

3. Целуйко В.О. Зародження та розвиток осетинських недержавних збройних формувань, їх трансформація у державні збройні структури // Вісн. Харківського нац-го ун-ту ім. В.Н.Каразіна. „Питання політології”. - Харків, 2007. - № 760. - С. 290-294.

4. Целуйко В.А. Повышение роли силового решения конфликтов в постбиполярном мире // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності: Зб. наук. ст. (за матер. XV Харківських політологічних читань). - Харків: НЮАУ, 2004. - С. 232-235.

5. Целуйко В.О. Роль військових потенціалів у грузино-осетинському конфлікті // Зб. наук. пр. Нац-ої акад. держ. упр. при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - Вип. 1. - С. 273-283.