Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) - Автореферат

Тому важливим завданням криміналістики постає визначення наукового підгрунтя щодо збирання та вилучення вербальної інформації, роботи з ідеальними слідами. Механізм формування ідеальних слідів має визначати специфічність задіяних способів, прийомів та методів їх виявлення, фіксації, дослідження, вилучення та діагностування. Потребують наукового узагальнення науково-технічні засоби у роботі з ідеальними слідами, можливості застосування техніко-криміналістичних та тактичних прийомів їх актуалізації. В процесі дослідження було використано систему методів наукового пізнання: формально-логічний метод (при визначенні поняття ідеальних слідів та виокремлення їх суттєвих ознак); функціональний метод (для визначення динаміки застосування тактичних прийомів та їх ситуаційної обумовленості); системно-структурний метод (у процесі визначення та дослідження структурних елементів процесу формування ідеальних слідів; для розгляду окремих видів ідеальних слідів та розробки їх наукової класифікації); порівняльний (у ході комплексного аналізу співвідношення процесу формування ідеальних слідів та процесу формування показань, ідеальних слідів та показань, а також понять „сліди злочину”, „інформація”, „доказ”); історичний метод (за допомогою якого проаналізовано наукові дискусії щодо сутності ідеальних слідів); статистичний метод (під час анкетування та інтервювання слідчих органів МВС, СБУ та прокуратури України); соціологічний метод (під час експрес-інтервю потерпілих та очевидців, проведення анкетування та інтервювання слідчих органів МВС, СБУ та прокуратури України). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням, в якому на підставі визначення закономірностей формування ідеальних слідів запропоновано техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації.„Психофізіологічний механізм формування ідеальних слідів” складається з чотирьох підрозділів, які присвячені визначенню сутності ідеальних слідів та встановленню закономірностей їх формування. Обґрунтовано, що ідеальні сліди доцільно вивчати у розділах криміналістики - криміналістична техніка (при розгляді науково-технічних засобів у роботі з ідеальними слідами та техніко-криміналістичних прийомів їх актуалізації) та криміналістична тактика (при розробці та пропонуванні тактичних прийомів актуалізації ідеальних слідів). Висловлено прогностичне бачення стосовно можливого формування у майбутньому, у звязку з теоретичною та практичною значимістю вивчення ідеальних слідів, в межах загальної теорії криміналістики окремої теорії - вчення про ідеальні сліди. На підставі вивчення літературних джерел запропоновано авторську класифікацію ідеальних слідів залежно від: а) ступеня адекватності; б) характеру одержуваної інформації; в) вікових особливостей носія ідеальних слідів; г) характеру чинників, які впливають на формування ідеальних слідів; г) способу вилучення. Запропоновано схему співвідношення ідеальних слідів та показань (ідеальні сліди не співпадають з показаннями; ідеальні сліди частково співпадають з показаннями; ідеальні сліди співпадають з показаннями, хоча повної адекватності немає).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні закономірностей формування ідеальних слідів та пропонуванні техніко-криміналістичних та тактичних прийомів їх актуалізації. Визначено характерні ознаки ідеальних слідів. На підставі аналізу ознак запропоновано авторське визначення ідеальних слідів як відбитків у свідомості людини, що являють собою специфічну форму вищого рівня психічного, цілеспрямованого, активного, вибіркового відображення, здійснюваного в чуттєво-раціональній формі, у результаті якого формується відносно адекватний, субєктивно-обєктивний «відбиток» - уявний образ памяті людини, заснований на раніше сприйнятій інформації та є формою збереження відповідної інформації. З урахуванням предмета дослідження запропоновано авторську класифікацію ідеальних слідів за такими підставами: 1) за ступенем адекватності; 2) за характером вилучення; 3) за характером одержуваної інформації; 4) за віковими особливостями носія ідеального сліду; 5) за характером чинників, що впливають на формування ідеальних слідів. Обґрунтовано, що ідеальні сліди доцільно вивчати у розділах: криміналістична техніка (при розгляді науково-технічних засобів та техніко-криміналістичних прийомів) та криміналістична тактика (при розробці та пропонуванні тактичних прийомів їх актуалізації).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні закономірностей формування ідеальних слідів та пропонуванні техніко-криміналістичних та тактичних прийомів їх актуалізації. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки: 1. Встановлено, що в основі психофізіологічного механізму формування ідеальних слідів лежить філософська категорія відображення. Визначено характерні ознаки ідеальних слідів. На підставі аналізу ознак запропоновано авторське визначення ідеальних слідів як відбитків у свідомості людини, що являють собою специфічну форму вищого рівня психічного, цілеспрямованого, активного, вибіркового відображення, здійснюваного в чуттєво-раціональній формі, у результаті якого формується відносно адекватний, субєктивно-обєктивний «відбиток» - уявний образ памяті людини, заснований на раніше сприйнятій інформації та є формою збереження відповідної інформації. З урахуванням предмета дослідження запропоновано авторську класифікацію ідеальних слідів за такими підставами: 1) за ступенем адекватності; 2) за характером вилучення; 3) за характером одержуваної інформації; 4) за віковими особливостями носія ідеального сліду; 5) за характером чинників, що впливають на формування ідеальних слідів.

2. Визначено місце та роль ідеальних слідів у криміналістиці. Обґрунтовано, що ідеальні сліди доцільно вивчати у розділах: криміналістична техніка (при розгляді науково-технічних засобів та техніко-криміналістичних прийомів) та криміналістична тактика (при розробці та пропонуванні тактичних прийомів їх актуалізації). У подальшому можливо формування в межах загальної теорії криміналістики окремого самостійного вчення про ідеальні сліди.

3. Досліджено процес формування ідеальних слідів. Встановлено, що його необхідно розглядати через призму співвідношення (взаємозвязку) із процесом формування показань, який складається із таких стадій - сприйняття, запамятовування та відтворення. Визначені чинники, що впливають на формування ідеальних слідів та надано їх класифікацію. Звернуто увагу на специфіку виникнення причин перекручень (помилок) у процесі формування ідеальних слідів.

4. Досліджено характер та особливості памяті людини, як психофізіологічного механізму формування та відновлення асоціативних звязків (асоціацій). Визначено характер та особливості механізму формування та відновлення асоціативних звязків. Виокремлено різні види асоціативних звязків. Розглянуто особливості процесу забування. Встановлено, що процес забування впливає на механізм формування ідеальних слідів і є перешкодою до одержання від допитуваного достовірної, повної та обєктивної інформації.

5. Здійснено пошук та виокремлено науково-технічні засоби у роботі з ідеальними слідами. Визначено науково-технічні засоби, які сприяють виявленню, фіксації, вилученню та діагностуванню ідеальних слідів. На підставі здійсненого наукового пошуку встановлено неналежний рівень забезпечення слідчих цими науково-технічними засобами. Результати анкетування та інтервювання слідчих МВС, СБУ та прокуратури України свідчать про те, що 89 % практичних працівників не забезпечені такими засобами.

6. Встановлено способи моделювання особи за допомогою створення субєктивних портретів. Розкрито процедуру залучення спеціаліста-художника до створення субєктивного портрета. Зроблено висновок, що рисування є способом матеріалізації ідеальних слідів. Проаналізовано існуючі можливості у створенні фото-композиційних портретів. Визначено особливості застосування методики відновлення сліду памяті зовнішності розшукуваної особи за допомогою системи „RAIPS-портрет” (компютерного фоторобота). Встановлено ефективність застосування компютерного фотороботу системи „RAIPS-портрет”, яка підтверджується результатами опрацювання 250 складених фотороботів, що містяться в електронному каталозі, а також експрес-інтервю очевидців та потерпілих (50 осіб). За отриманими результатами встановлена схожість розшукуваної особи зі складеним фотороботом в середньому досягає 75-90 %. Зроблено висновок, що неприпустимим є „колективне” складання фотороботу, а також складання фотороботу в приступності сторонніх осіб.

7. Проаналізовано порядок застосування поліграфа з метою опосередкованого діагностування ідеальних слідів. Обґрунтовано позицію, щодо неприпустимості використання поліграфа у судовій та слідчій практиці. Підкреслено, що можливою формою його використання є оперативно-розшукова діяльність (інформація, отримана в такий спосіб носитиме орієнтовний характер). Окрім цього, застосування поліграфа можливе й при психологічних дослідженнях людини (зокрема, в межах судово-психологічних досліджень).

8. Розкрито можливості застосування засобів звуко- та відеозапису. На підставі дослідження зроблено висновок про можливість зберігати, аналізувати та оцінювати ідеальні сліди з формально-логічного, психологічного боку та здатності фіксувати вербальну, наочно-образну, звукову, зорову інформацію та зовнішні прояви емоційного стану особи.

9. Запропоновано авторське визначення техніко-криміналістичного прийому - найбільш раціонального, ефективного та послідовного спосіб у застосування науково-технічного засобу, або виконання його окремих функцій, спрямованих на досягнення певної мети. На підставі дослідження зроблено спробу виокремлення та упорядкування техніко-криміналістичних прийомів: роботи з компютерним фотороботом, роботи із засобами звуко- та відеозапису, в процесі складання рисованого портрету.

10. Проаналізовано загальні умови застосування науково-технічних засобів, визначені основні критерії (принципи) їх допустимості та правомірності. Визначено доцільність розробки норми до КПК України, яка б регламентувала загальні принципи допустимості науково-технічних засобів та правові підстави застосування.

11. Визначено психологічний механізм реалізації тактичних прийомів, які сприяють актуалізації ідеальних слідів. На підставі здійсненого аналізу зроблено висновок, що розробка та побудова тактичних прийомів має враховувати особливості формування ідеальних слідів.

12. Встановлено найбільш ефективні тактичні прийоми, спрямовані на актуалізацію ідеальних слідів. Підкреслено, що формування тактичних прийомів, спрямованих на актуалізацію ідеальних слідів, а також їх систем залежить від різних чинників, що впливають на механізм формування ідеальних слідів. Розроблено типову систему тактичних прийомів, спрямованих на актуалізацію ідеальних слідів (постановка нагадувальних запитань; предявлення (показ) допитуваному речових та письмових доказів; демонстрація стимульного матеріалу; демонстрація предметів, обєктів не повязаних зі злочином; використання зображувальних можливостей допитуваного; допит на місці події (місці вчинення злочину); оголошення показань інших осіб; оголошення результатів інших слідчих дій).

1. Затенацкий Д.В. Идеальные следы в криминалистике: сущность и виды // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: НЮАУ, 2006. - Вип. 78. - С.175-181.

2. Затенацкий Д.В. Место и роль идеальных следов в криминалистике // Теорія і практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. / Ред. кол.: М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько, Л.М. Головченко та ін. - Х.: Право, 2006. - Вип. 6. - С. 62-66.

3. Затенацкий Д.В. Идеальные следы как объект исследования криминалистики // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: НЮАУ, 2007. - Вип. 85. - С.150-155.

4. Затенацкий Д.В. Использование идеальных следов при расследовании преступлений в сфере оборота наркотических средств // Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, ДДУВС, 3-4 листопада 2006 р.). - Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2007. - С. 326-328.

5. Затенацький Д.В. Допит на місці події: сутність та функції // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідом. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 23-24 квітня 2007 р.) / За заг. ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 244-246.