Давньоукраїнські літописи ХІ-ХІІІ ст. у вітчизняній науковій літературі 1830-1860-х рр. - Статья

Початок наукової критики вітчизняними науковцями давньоукраїнських літописів ХІ-ХІІІ ст. хронологічно збігався зі становленням у 1830-1860-х рр. історичного джерелознавства й археографії, яке повязане з діяльністю Московського й Одеського історичних товариств, Київського тимчасового комітету для розшуку старожитностей і Київської археографічної комісії, котру було створено 1843 р. для розшуків, видання й дослідження історичних джерел. Найімовірніше, вважав дослідник, приписуваний Нестору літопис почав складати київський митрополит Кирило ІІІ (1243-1281), а завершив його митрополит Кипріан (1389-1406). Бодянський дійшов висновків, що варяги були не скандинавами, а словянами із західного узбережжя Балтійського моря, що руси - це тюркський народ, котрий мешкав на теренах Північного Причорноморя і був пізніше асимільований словянами. «Из всего сказанного, - загалом справедливо підсумовує дослідник, - видно, кажется, что землею Русскою называлась сначала Киевская и Полянская земля, а не Новгородская; ибо до завладения Олегом Киева, в Новгородской земле, по летописям невидно Руси». Грушевський, «попадали в фальшиве положення всі, хто приймаючи легенду Повісті, збивав при тім норманізм: очевидно бо, що ся легенда могла мати бодай якусь підставу тільки для норманізму., а усуваючи норманізм і зістаючися з легендою призвання варягів, автори всяких «балтійських», «литовських», «фінських» і ін. теорій повисали безнадійно в повітрі, й безрадне становище їх на полі реконструкції руської історії тільки вигідніше світло кидало на норманство, будь що будь оперте на безсумнівних фактах».

Толочко П.П. Давньоруські літописи і літописці Х-ХІІІ ст. - К.: «Наукова думка», 2005. - С.85, 87-88, 135-136, 143, 151-152, 289-290, 348.

Чижевський Д. Історія української літератури. - Нью-Йорк: Видано УВАН у США і НТШ в Америці, 1956. - С. 384.

Козак С. Український преромантизм (Джерела, зумовлення, контексти, витоки). - Варшава: Wydawca: Katedra Filologii Ukrainskej Uniwersytetu Warszawskiego, 2003. - С. 225-226.

См.: Бодянский О.М. О мнениях касательно происхождения Руси // Сын отечества и северный архив. - Санкт-Петербург, 1835. - Т. LI. - № 36. - С. 61-86; № 38. - С. 117-149; № 39. - С. 173-199.

Там же. - № 36. - С. 74-75.

См.: Там же. - С. 81-85; № 38. - С. 117-130.

Василенко Н. Иосиф Максимович Бодянский и его заслуги для изучения Малороссии // Киевская старина. - 1903. - № 1. - С. 48.

Повість времяних літ. - К.: «Радянський письменник», 1990. - С. 28.

Там само.

Повесть временных лет / Подгот. текста Д.С. Лихачева, перевод Д.С. Лихачева и Б.А. Романова. Под ред. члена-корреспондента АН СССР В.П. Адриановой-Перетц. - Москва; Ленинград.: Изд-во АН СССР, 1950. - Т. 1. - С. 18.

Максимович М.А. Откуда идет Русская земля по сказанию Несторовой повести и по другим старинным писаниям русским // Максимович М.А. Собрание сочинений. - К., 1876. - Т. 1. - С. 34.

Там же. - С. 57.

Брайчевський М.Ю. Походження Русі // Брайчевський М.Ю. Вибрані твори: Історико-археологічні студії. Публіцистика / Редактор Любомир Винар. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 1999. - С. 334.

Максимович М.А. Откуда идет Русская земля ... - Т. 1. - С. 50.

Там же. - С. 24-25.

Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. - Москва: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 216.

Максимович М.А. О происхождении варяго-руссов (Письмо М.П. Погодину) // Максимович М.А. Собрание сочинений. - Т. 1. - С. 95.

Там же. - С. 102.

Там же.

Костомаров Н.И. Начало Руси // Современник. - Санкт-Петербург, 1860. - Т. 79. - С. 7.

Повість времяних літ. - К.: «Радянський письменник», 1990. - С. 8.

Костомаров Н.И. Начало Руси // Современник. - Санкт-Петербург, 1860. - Т. 79. - С. 8.

Там же. - С. 14.

Повість времяних літ. - С. 28.

Там само. - С. 8.

Костомаров Н.И. Заметка на возражения о происхождении Руси // Современник. - Санкт-Петербург, 1860. - Т. 80. - С. 413.

Там же. - С. 415.

Повість времяних літ. - С. 28.

Костомаров Н.И. Последнее слово г. Погодину о жмудском происхождении первых русских князей // Современник. - Санкт-Петербург, 1860. - Т. 81. - С. 76.

Грушевський М.С. Історія України-Руси. - К.: Наукова думка, 1991. - Т. 1. - С. 607.

Максимович М.А. История древней русской словесности. Книга первая. - К.: В университетской типографии, 1839. - С. 157.

См.: Максимович М.А. Филологические письма к М.П. Погодину // Русская беседа. - 1856. - Т. 3. - Кн. 3. - С. 78-139.

См.: Максимович М.А. О времени основания Киево-Софийского собора // Максимович М.А. Собрание сочинений. - К., 1877. - Т. 2. - С. 132-140.

См.: Максимович М.А. Об издании Несторовой летописи и о городе Устье (На прощанье с 1867 годом. Письмо к М.П. Погодину) // Там же. - С. 353-355.

Там же. - С. 354.

Максимович М.А. Письма о Киеве и воспоминания о Тавриде. - Санкт- Петербург: Типография А. Траншеля, 1871. - С. 23.

См.: Самчевский И. Торки, берендеи и черные клобуки // Архив историкоюридических сведений, относящихся до России, издаваемый Николаем Калачовым. - Москва, 1855. - Кн. 2. - Половина 1. - С. 83-106.

См.: Максимович М.А. О создании киевской церкви Святого Кирилла // Максимович М.А. Собрание сочинений. - Т. 2. - С. 161-171.

См.: Максимович М.А. Заметка о словутном певце Митусе // Там же. - Т. 1. - С. 129-130.

См.: Лепкий О. Историческое обозрение русской письменности (от введения христианства до нашествия татар) // Литературный сборник, издаваемый

Размещено на .ru