Дослідження економічних, соціальних, політичних та культурно-духовних аспектів життєдіяльності населення Пониззя. Процес формування території Пониззя, його етнічний склад і демографічні процеси. Боротьба Галицького й інших князівств за володіння Пониззям.
При низкой оригинальности работы "Давньоруське Пониззя середини ХІІ – середини ХІІІ ст.: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тим не менше, на порозі ХХІ ст. й досі не зясованими в історіографії залишаються проблеми дослідження окремих регіонів княжої доби, в даному випадку відсутня узагальнена історія в межах Середнього Подністровя України адміністративно-територіального обєднання Пониззя ХІІ-ХІІІ ст., яке, перебуваючи у складі Галицького, а згодом Галицько-Волинського князівств, мало особливий статус і свою столицю Бакоту. Проблема історії Пониззя постала в історіографії ще у ХІХ ст., але до початку ХХІ ст. вона досліджувалася фрагментарно, в основному розрізнено істориками та археологами й практично розчинилася в понятті “Середнє Подністровя ІХ - ХІІІ ст.” або здебільшого була розчленована в історії таких великих історико-етнографічних регіонів України по лівий і правий береги Дністра, як Поділля, Буковина і Галичина. В цьому контексті з теоретичної і науково-практичної точки зору актуальність дисертаційного дослідження зумовлена нагальною потребою здійснити історичне вивчення Середнього Подністровя, подолати усталений стереотип в історіографії на Пониззя, відновити історичну справедливість щодо його існування та ролі в житті Південно-Західної Русі. Безперечно, створення узагальнюючого дослідження про давньоукраїнське Пониззя заповнить одну з так званих “білих плям” у знаннях про Україну-Русь, зробить її історію багатшою, достовірнішою, обєктивнішою і цікавішою як для української історичної науки, так і для сучасного суспільства загалом. Хронологічні межі дослідження обумовлені тематичною спрямованістю і охоплюють середину ХІІ - середину ХІІІ столітть з проекцією на ІХ-ХІ ст., коли територія Середнього Подністровя заселялася тиверцями, уличами й завершуються існуванням власне літописного Пониззя до середини ХІІІ ст., коли після монгольського завоювання краю поступово в Галицько-Волинській державі зникає поняття “Пониззя”, яке трансформується в означення “Поділля”.Молчановський у праці “Очерк известий о Подольской земле до 1434 года.” (1885) вперше зробив спробу подати історичні відомості про Пониззя за літописними даними. Окрім істориків, проблемами Галицько-Волинського князівства займались археологи П.А. У 50-80-ті роки ХХ ст. сформувалися ще два наукових центри по вивченню історії Галицько-Волинського князівства і, зокрема, Пониззя - буковинський та камянець-подільський. Підсумовуючи історіографічний огляд відображення історії та культури Дністровського Пониззя ХІІ-ХІІІ ст. у науковій літературі, мусимо визнати, що при всій значній палітрі вивчення Галицької землі і прилеглих до неї регіонів княжої доби, у більшості названих праць Пониззя розглядається епізодично, фрагментарно або дотично. У другому розділі “Проблеми заселення Середнього Подністровя і складання території Пониззя” висвітлюються міграційні та демографічні процеси, що відбувались в регіоні Середнього Подністровя, зясовується чисельність населення і етнічний склад (п.2.1.) та формування території Пониззя (п.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
