Давньоєгипетські міфи про світобудову - Автореферат

До числа таких лакун в єгиптологічній історіографії потрібно віднести 17-у главу Книги Мертвих - важливу памятку духовної культури Стародавнього Єгипту, зміст якої давно заслуговує спеціального дослідження. 17-а глава Книги Мертвих вже давно зацікавила дослідників, однак, незважаючи на увагу багатьох єгиптологів, питання про місце даних, що містяться в ній у комплексі давньоєгипетських релігійно-міфологічних уявлень про світобудову доби Нового царства поки ще не можна вважати закритим. Враховуючи важливість памятки, актуальність дослідження, спеціально присвяченого даному аспекту міфологічного змісту 17-ї глави Книги Мертвих і розгляду в звязку з цим проблеми її призначення і місця в масиві паралельних міфологем, відображених в релігійно-міфологічній, заупокійній і магічній літературі Стародавнього Єгипту давно назріла. Предметом дослідження є конкретні міфологічні сюжети про світобудову, які піддаються реконструкції та інтерпретації на основі порівняльно-історичного аналізу тексту і ілюстрацій (віньєток) 17-ї глави Книги Мертвих, як структуруючого джерела: - Космогонічний міф Дослідження проведено з використанням конкретних методів роботи - комплексного підходу до проблеми, що вивчається; критично-порівняльного і системного аналізу, що забезпечує правильний і найбільш оптимальний шлях в науковому вивченні складного комплексу міфологічних уявлень, викладених в конкретному джерелі - 17-й главі Книги Мертвих, в контексті загальних процесів історичного розвитку релігії і міфології Стародавнього Єгипту на етапі Нового царства, і дозволяє привязати предмет дослідження до конкретних хронологічних рамок, прослідити уявлення, що розглядаються, в діахронічному розвитку.Перший розділ роботи - «Книга Мертвих, її місце в давньоєгипетській заупокійній літературі, 17-а глава Книги Мертвих» - складається з трьох підрозділів: 1.1. Робота складається з двох частин: перекладу тексту і порівняно короткого коментарю лексичного і міфологічного змісту глави. Заслуга дослідника полягає в тому, що він демонструє відмінності і подібності між ранньою і пізньою версією і вказує на глоси, що доповнили главу у Новому царстві. Існують спеціальні монографії про 17-у главу Книги Мертвих, однак, усі з акцентом на лексико-граматичний аналіз тексту. Тексти, що містяться в Книзі Мертвих є гетерогенними і були складені в різний час: багато глав сягають часів створення Текстів пірамід Давнього царства і Текстів саркофагів Середнього царства.У ІІ Перехідному періоді відбувається накладення на текст нових глосів, що відрізняють 17-у главу Книги Мертвих Нового царства (місцем складання цих глосів ми здогадно вважаємо абідоський «Дім життя»). Поява нових глосів 17-ї глави відбувалася не внаслідок нерозуміння значення тесту Середнього царства, як вважають деякі дослідники. Основна мета глосів 17-ї глави - доповнення існуючого тексту новими, локальними версіями, що іноді істотно розходилися в деталях з базовою міфологемою, але не суперечили їй в загальному сюжеті. Дослідження заголовної рубрики глави дозволило також реконструювати значення використаного в тексті вислову m-xt mni.f - «після того, як причалив він». Аналіз призначення 17-ї глави Книги Мертвих дозволяє виділити дві тенденції в розвитку єгипетської заупокійної релігії, обєднані в цьому речінні: 1) Це віра в те, що за допомогою відтворення (тобто вимовляння в ритуальній формі) текстів міфологічних сюжетів людина поверталась до того первинного часу, коли ці події відбувалися.

Основний зміст дисертації

До питання про походження 17-ї глави давньоєгипетської Книги Мертвих // Східний Світ. - К., 2001. - №2, 2000. - С. 43-58.

Древнеегипетский миф о солнечном Коте, Змее и «детях Bds.t» (по материалам 17-й главы Книги Мертвых) // Orientalistica Juvenile. Сборник работ молодых сотрудников и аспирантов. - Москва: Институт востоковедения РАН, 2003. - Вып. 4. - С. 14-49 (в печати).

К вопросу о мифо-темпоральных представлениях древних египтян. Вечность «Нехех» и вечность «Джет» в 17-й главе Книги Мертвых // Вісник Київського інституту «Словянський університет». - К., 2000. - Вип. №7. «Історія». - С. 227-237.

Космография Вечности в Древнем Египте (к интерпретации одной виньетки Книги Мертвых) // Культурное наследие Египта и Христианский Восток. (Материалы международных научных конференций) - Москва: Институт востоковедения РАН, 2002. - Вып. 1. - С. 227-280.

Миф о грехопадении в Древнем Египте и его коннотации в 17-й главе Книги Мертвых // Вісник Київського Славістичного університету. - К., 2003. - Вип. 14. «Історія». - С. 187-220.

17-а глава давньоєгипетської Книги Мертвих // Східний Світ. - К., 2002. - №2, 2001. - С. 29-65.

17-я глава Книги Мертвих і космогонія // Сходознавство. - К., 2000. - №9-10. - С. 109-132.

17-я глава Книги Мертвых (перевод и комментарий) // Труды Центра египтологии им. В.С. Голенищева Российского государственного гуманитарного Университета. - Москва: Фундамента Пресс, 2002. - Вып. 1. - С. 47-92.

Размещено на .ru