Дослідження діяльності як субстанціонального підґрунтя щастя. Вивчення щастя як багатоелементної системи, дослідження її основних елементів. Аналіз феномену щастя у перетворюючій, пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, комунікативній діяльності людини.
Теоретична актуальність проведення соціально-філософського аналізу феномена щастя, зокрема, діяльності як його субстанціонального підґрунтя, полягає, на нашу думку, в тому, що сьогодення пройняте фрагментарним світоглядним виміром соціального буття, де поняття «щастя» має досить різні, інколи «викривлені» інтерпретації, а його зміст підміняється змістом інших понять (задоволеність життям, благо, цінність, позитивні емоції, радість від життя, життєвий успіх та ін.). Автор розкриває ціннісно-праксеологічний аспект феномена щастя, досліджуючи взаємозвязок людської діяльності та щастя, акцентує увагу на «креативний потенціал щастя», розглядає щастя «як екзистенціал», де «ключовий принцип ефективного творення екзистенції щастя в умовах соціального знання, який включає тріаду «знання - цінність - діяльність» і є визначальним у формуванні концептуальних та методологічних основ сучасної парадигми» [4]. В розумінні того, що є «система», «щастя як багатоелементна система», вирішальну роль відіграє «елемент», «елемент щастя», властивістю якого є його необхідна неопосередкована участь у створенні системи: без нього, тобто будь-якого елемента, система не існує, не існує щастя. Каган виділяє такі типи перетворюючої діяльності, які обумовлені відмінністю її субєктів, як: діяльність, що має індивідуальний характер, діяльність, що здійснюється соціальною групою, діяльність суспільства в цілому, де суспільство розглядає як колективний субєкт, що протистоїть природі в цілому як обєкту його діяльності. «Діяльність - це не зовнішня дія, а позиція - по відношенню до людей, до суспільства, яку людина всім своїм єством, яка в діяльності проявляється і формується, затверджує» [17, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
