Діяльність видавництва "Карпати" в краєзнавчому русі України (1945-1991 рр.) - Автореферат

Книжкова продукція, випущена у видавництві “Карпати” як єдиному книговидавничому центрі в Карпатському регіоні у другій половині ХХ ст., значною мірою сприяє збереженню історичної та культурної памяті народу, є джерелом інформації та одним із факторів розвитку духовної культури регіону в цілому і краєзнавчого руху зокрема.. Історія створення видавництва та поширення його книжкової продукції, результати функціонування підприємства в краї становлять певний науковий і краєзнавчий інтерес. В умовах сучасної перебудови книговидавничої справи в Україні усвідомлюється необхідність у наукових працях, що аналізували б історичну практику книговидавничої діяльності минулого не тільки в загальному плані, а й в конкретному аспекті, такому, наприклад, як краєзнавство.. Наразі немає узагальнюючого дослідження, де б у динаміці розглядалися шляхи становлення та розвитку, розкривалися загальнонаціональні і регіональні особливості видавничої діяльності “Карпат”, характеризувалися види видань, визначалася їхня роль і місце в культурному процесі. Мета дослідження - обєктивне відтворити історичну картину та здійснити комплексний аналіз діяльності видавництва “Карпати” у зазначений період (1945-1991), з‘ясувати міру залежності економічних умов, організаційних засад та ідеологічного спрямування діяльності видавництва “Карпати” як видавничого підприємства від тогочасних історичних тенденцій і подій, виявити вплив цих історичних чинників на структуру книжкової продукції видавництва, її жанри, види та ідеологічне спрямування, визначити місце, роль і значення видавництва “Карпати” в краєзнавчому русі.У Вступі обгрунтовуються актуальність дослідження, його хронологічні межі, сформульовано мету, завдання та методи дослідження, вказується на його наукове та практичне значення, подаються відомості про апробацію результатів дослідження та публікації. У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” - викладаються результати, аналіз літератури з досліджуваної проблеми, подана характеристика джерельної бази, узагальнюються основні тематико, методологічні питання до вирішення проблеми Грушеві, що на Тячівщині, на теренах краю тривалий час була відсутня видавнича і поліграфічна база для випуску видань кириличною азбукою, що негативно позначилося на розвитку культури автохтонного населення. Після воззєднання Закарпаття з Радянською Україною (1945) всі приватні друкарні та видавництва були націоналізовані. натомість було утворено єдине обласне книжково-газетне видавництво, що 1964 р. було реорганізоване на республіканське і дістало назву “Карпати”. Відсутність традицій в діяльності цього видавництва та конкретизації в умовах тоталітарного режиму, цілковита підпорядкованість у всьому державній комуністичній диктатурі надали діяльності цього видавництва в досліджуваний період надійного провідника політики радянської влади, а його продукції своєрідного “рупору” комуністичної ідеології відтак книжковий репертуар видавництва “Карпати” може слугувати своєрідним історичним дзеркалом тієї епохи.Як засвідчує аналіз, принципи, форми та методи роботи видавництва “Карпати” були типовими для діяльності аналогічних підприємств колишнього Радянського Союзу. Спрямування діяльності “Карпат”, як і інших видавництв, Держкомвидав України здійснював через тематичні огляди випущеної літератури і відповідні директивні документи, а, головне, через формування і затвердження планів - перспективного, редакційної підготовки та планів випуску літератури на кожний рік. Серед них основним був річний тематичний план, який затверджувався Закарпатським обкомом Компартії України (в період роботи видавництва як обласного книжково-газетного), а з 1964 р., коли видавництво набуло республіканського статусу, - Держкомвидавом УРСР. Разом із визначеним та знайденим в результаті цілеспрямованого пошуку майбутнім “автором” (чи автором твору, який надійшов до видавництва “самопливом”, що було рідкістю) узгоджувалась структура рукопису, межі теми, форми викладу матеріалу, терміни подання “автором” готового рукопису до видавництва. Після того, як обидві сторони, тобто “автор” і “видавництво”, доходили згоди з принципових питань, видавництво укладало договір, у якому всі домовленості були чітко визначені й обумовлені.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Біланич Г. “Карпати” - книговидавничий форпост на крайньому заході України //Вісник Книжкової Палати України. - 2003. - № 12. - С. 4 - 6.

2.Біланич Г.Художня література “Карпат” в дорозі до читача //Бібліотечна планета. - 2004. - № 4. - С.15-17.

3.Біланич Г.Спільне книговидання “Карпат” і видавництв Угорщини: унікальний досвід (1958 - 1990 рр.) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Вип. 9. - Ужгород, ? С.82-87.

4.Біланич Г.Екологічні проблеми у виданнях “Карпат” //Вісник Книжкової Палати України. - 2004. - № 5. - С. 12 - 14.

5.Біланич Г. Краєзнавча і туристична література “Карпат” і різномаїття тематики, багатомовність // Вісник Книжкової Палати України. - 2004. - № 7. - С.10-13

6.Біланич Г. Випуск “Карпатами” спільних книг у співдружності з іншими видавництвами // Вісник Книжкової Палати України. - 2004. - № 6. - С. 5 - 7.

7.Біланич Г. Початок книгодрукування на Закарпатті та стародруки // Вісник Книжкової Палати України. - 2005. - № 11. - С. 40 - 42.

8.Біланич Г.Започаткування слов‘янського (кириличного) книгодрукування на Закарпатті.// Питання культурології: Збірник наукових статей.- Випуск 21 / КНУКІМ.- К.: 2005.- С 16-23.

9..Біланич Г. Книговидавничий форпост. Видавнича діяльність “Карпат”як джерело вивчення історії України (1945-1991 рр.).? Ужгород. ? “Карпати”, 2005. ? 162 с.