Діяльність страхової організації в умовах ринку - Реферат

В умовах розвинутих товарно-грошових відносин, що властиві сучасному процесу суспільного виробництва, страхове покриття по визначеним ризикам, що надається страховиком страхувальнику у грошовій формі шляхом укладання договору страхування, можна розглядати як специфічний товар. Слід визначити що, по-перше, даний товар виступає у грошовій формі, по-друге, при його продажу за рахунок страхової премії утворюється страховий фонд, для якого характерний замкнений перерозподіл фінансових ресурсів, по-третє, плата страхової премії за страхове покриття означає лише право страхувальника на отримання в майбутньому грошового відшкодування за обумовлені наслідки страхового випадку. На відмінку від виробництва, де спочатку провадяться затрати капіталу, а потім, при реалізації, проходить їх відшкодування, - у страховій справі страховик спочатку збирає кошти і лише потім - зазнає затрат, що повязані з ліквідацією збитків в міру виникнення страхових випадків. Страхова організація не повинна прагнути до здобуття великого прибутку від страхових операцій (цим порушується принцип еквівалентності взаємин страховика і страхувальника). Більш того, в страхуванні термін «прибуток» застосовується умовно, оскільки страхові організації не створюють національного доходу, а лише беруть участь в його перерозподілі.Страхові резерви утворюють страховики з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страховики зобовязані: - вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні страхових резервів. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може встановити порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог(заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування; Величину резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюють залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80% від загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх девяти місяців (розрахунковий період), і обчислюють у такому порядку: - частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту; Кошти резервів зі страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобовязань, крім тих, що відповідають прийнятим зобовязанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.Тривалість періоду збереження коштів страхувальників у страховика визначається терміном дії договору страхування. При цьому страховик формує запасні і резервні фонди, кошти яких десятиріччями можуть не використовуватися. Найчастіше саме інвестиційна діяльність забезпечує страховику основний прибуток, що буде компенсувати його збитки за основною (страховою) діяльністю та витрати на розвиток страхової діяльності. • фінансові вкладення СФ у корпоративні права участі у статутних фондах інших страховиків обмежені обсягом до 30% СФ, причому внесок до статутного фонду одного страховика не може перевищувати 10% СФ. Для виконання своїх зобовязань перед страхувальниками у повному обсязі і у будь-який час, страховик повинен розміщувати кошти страхових резервів у таких видах диверсифікованих активів, що мають максимальні показники прибутковості, надійності і ліквідності.Вони є довгостроковими, цільовими, здійснюються державними і недержавними (приватними або індивідуальними) інвесторами на підставі інвестиційної угоди, передбачають отримання прибутку інвестором, підлягають державній реєстрації. За обєктом вкладення інвестицій виділяють реальні і фінансові інвестиції. Щоб у будь-який момент мати змогу виконати свої зобовязання перед страхувальниками, страховик повинен тримати кошти страхових резервів у диверсифікованих, прибуткових, надійних активах, які характеризуються достатньо високим рівнем ліквідності. З метою захисту страхувальників від невиконання страховиком своїх зобовязань установлюється державний контроль за інвестиційною діяльністю. Директивами ЄС установлені розміри обсягів інвестицій страхових резервів, а саме: вкладення в нерухомість - не більш як 10 % загального обсягу резервів за кожним обєктом; вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити - не більш як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів; інвестиції в незабезпечені кредити - не більш як 5 % за кожним їх видом; в акції, що не котируються, - не більш як 10 % у сукупності вкладень; у готівку - не більш як 3 % загально

План

Вступ

1. Сутність та необхідність страхових резервів

2. Інвестиційна діяльність та її принципи

Висновок

Список використаної літератури