Діяльність соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення (на прикладі Хмельницького національного університету) - Дипломная работа
Критерії і рівні сформованості мотивації професійного становлення студентської молоді, роль соціального педагога. Організація, проведення і результати формувального експерименту. Методичні рекомендації для соціальних педагогів вищих навчальних закладів.
При низкой оригинальности работы "Діяльність соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення (на прикладі Хмельницького національного університету)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Висновки до першого розділу2.1 Педагогічні умови ефективного впливу соціального педагога на процес формування мотивації до професійного становленняКрім того, студентська молодь завжди була й залишається носієм, провідником нових поглядів, світогляду, способу життя та поведінки, рушійною силою соціальних змін у суспільстві. Зважуючи на це, в усіх розвинених країнах одним із провідних завдань молодіжної політики є вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, сприяння професійному та соціальному становленню молоді, включаючи можливості соціально-педагогічної роботи з цією категорією. Таким чином, значущість вирішення проблеми соціально-педагогічної діяльності по формуванню мотивації професійного становлення студентської молоді в умовах вищого навчального закладу та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми нашого дослідження - "Діяльність соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення". Мета дослідження - теоретичного обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування мотивації професійного становлення студентської молоді. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес формування мотивації до професійного становлення у студентів буде успішним за таких умов: 1) забезпечення соціально-педагогічного супроводу студентів;Розглядаючи поняття мотивації до професійного становлення студентів логічним є розділення його на такі взаємодоповнюючі складові як "мотивація", "становлення" та "професійне становлення". Професія (слово латинського походження, що офіційно визначає знання, фах) - це вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок набутих в результаті фахової підготовки, досвіду роботи [78]. Орлов визначає як [83]: виникнення в особистості тих професійних рис, яких у неї не було і які відповідають суттєвим вимогам професії; психолого-педагогічне явище, що відображає ситуацію обєктивно-реального розвитку, коли професійні риси сформувалися, але професійна діяльність не набула завершеної форми; рух до розвязання суперечності між наявними рефлексивними уявленнями, способами мислення, знаннями, вміннями і навичками професійної діяльності та відсутністю досвіду їх реалізації на практиці, між минулим досвідом особистісного розвитку (набуття знань, умінь і навичок, техніки виконання професійних дій) і майбутнім розвитком професійної майстерності, культури праці, між двома етапами усвідомлення власного "Я": "Я-студент", що оволодіває професією, і "Я-фахівець". Оптант у цей період, особистість заклопотана питаннями вибору професії і робить цей вибір, і фазі оптації передує професійна орієнтація; адепт - людина, яка стає на шлях прихильності до професії і освоює її. Серед таких класифікацій треба у першу чергу назвати класифікацію О.К.Маркової [44], яка в якості критеріїв визначення етапів розвитку й становлення професіонала визначає рівні професіоналізму, а саме: допрофесіоналізм, що містить етап первинного ознайомлення з професією; професіоналізм, що містить етапи адаптації до професії, самоактуалізації у професії, вільного володіння професією у формі майстерності; суперпрофесіоналізм, що містить етапи вільного володіння професією у формі творчості, оволодіння низкою близьких професій, творчого самопроектування себе як особистістю; непрофесіоналізм, що обумовлює виконання праці за професійно деформованими нормами й деформацією особистості; післяпрофесіоналізм, який зумовлює завершення професійної діяльності.Соціальний педагог здійснює педагогічну, методичну, дослідницьку діяльність яка направлена на захист прав особистості у суспільстві, сприяння їй у період соціального та професійного становлення, а також у взаємодії з надання соціальної допомоги [89, с. Для того щоб описати роль соціального педагога у процесі формування мотивації професійного становлення студентів, як проблеми першого рівня та відповідно до проблем які виникають у навчальній діяльності, ми розробили загальну схему діяльності соціального педагога у вищому навчальному закладі (див. рис. Отже, роль соціального педагога у процесі формування мотивації професійного становлення студентів полягає у безпосередній особистісній взаємодії із студентами, своєчасній діагностиці, моніторингу та простежуванні динаміки розвитку соціально-психологічних особливостей студентів на протязі навчання у вищому навчальному закладі з метою визначення оптимальних та ефективних шляхів впливу та корекції процесу формування мотивації професійного становлення. Розглянемо стан сформованості мотивації до професійного становлення у студентів сьогодні для того, щоб більш детально сформулювати особливості створення педагогічних умов для ефективного впливу соціального педагога у вищому навчальному закладі на підвищення ефективності протікання цього процесу. Так, більшість студентів мають вузьку мотивацію на матеріальні блага та отримання диплому, тобто
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Мотивація професійного становлення студентів як соціально-педагогічна проблема
1.1 Мотивація професійного становлення як наукове поняття
1.2 Критерії і рівні сформованості мотивації професійного становлення студентської молоді
1.3 Роль соціального педагога у формуванні мотивації професійного становлення студентів
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы