Надмірна політизованість та ідеологізованість як одна з рис діяльності закладів культури в умовах радянського тоталітаризму. Місце атеїстичної пропаганди та боротьби з вірою і церквою в роботі клубних працівників на Волині 60-80-х роках XX століття.
Тому клуби і будинки культури виконували не тільки просвітницькі функції, сприяючи піднесенню освітнього, загального культурного рівня мешканців села, але й численні політико-ідеологічні завдання, спрямовані на утвердження комуністичної свідомості і виконання накреслень партії та держави в різних ділянках суспільного життя. У селах Топільно, Сокіль, Доросині Рожищенського району експонувалися фотовиставки “Програма миру в дії” і виставки матеріалів про хід виконання рішень XXV зїзду КПРС і КП України. На тваринницьких фермах Любешівського району були обладнані кімнати тваринників з метою проведення тематичних вечорів, виступів агітаційно-художніх бригад, оформлення наочної агітації. З метою організації культурно-освітньої роботи для працівників культури під час збирання врожаю складались графіки обмінних виступів, згідно з якими кожен колектив під час жнив повинен був дати не менше 10 виступів не тільки серед колгоспників свого господарства, а й у бригадах, ланках, на польових станах сусідніх колгоспів. При цьому слід зазначити, що пропагандистська діяльність сільських закладів культури помітно пожвавлювалася під час відзначення ювілеїв радянської влади або проведення виборів: якщо у 1964 р. в області було проведено дещо більше 2 тис. заходів, то у 1967 р.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
