Іван Станіславович Бліох як один з перших будівників залізниць у межах сучасної Української держави. Характеристика основних напрямків наукових досліджень вченого. Історіографія проблематики вітчизняної залізничної історії у другій половині XIX ст.
При низкой оригинальности работы "Діяльність І.С. Бліоха (1836-1901) в контексті розвитку вітчизняного залізничного транспорту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мізерна присутність Івана Станіславовича у сучасній історичній науковій памяті Росії, України та Польщі, тобто в країнах, де він свого часу народився, працював і прожив надзвичайно насичене творче життя, вказує на можливу, з часом, небезпеку повного зникнення його імені не тільки з наукової спадщини цих держав, але і з європейської колективної памяті. Бліох був відомий, в першу чергу, як голова правлінь залізничних товариств (Івангородо-Домбровської, Лодзінської, Лібаво-Роменської, Тереспільської, Києво-Брестської та ін.), член ради та акціонер Головного товариства російських залізниць, директор правління товариства Страховицьких заводів і товариства Житинського рафінадного заводу, член Вченого комітету міністерства фінансів, дорадчий член Ветеринарного комітету міністерства внутрішніх справ Російської імперії. Він успішно розробляв питання розвитку залізничного транспорту, як голова правління залізничних товариств приймав участь у зїздах представників залізниць, сприяв розробці багатьох важливих питань залізничного законодавства. І хоча на початку своєї професійної карєри залізничника, за спогадами Вітте, „Бліох був маленьким підрядчиком, який брав підряди на будівництво частини якої-небудь станції або якої-небудь платформи, в цьому роді, словом, був простим ... зовсім неосвіченим, але людина він був надзвичайно талановитою” і в той же час „він був настільки розумний, що на декілька років виїздив за кордон і там самостійно отримав освіту; він там навіть слухав лекції у німецьких університетах”. Бліох є однією з визначних постатей у розбудові вітчизняних залізниць, науковцем, який вніс значний вклад у дослідження про розвиток фінансів та економіки держави, залізничного транспорту, питань війни та миру, всесвітнього роззброєння, міжнаціональних відносин, сільського господарства окремі періоди його наукової та громадської діяльності взагалі не потрапили в поле зору дослідників, інші періоди висвітлені фрагментарно.У дисертаційній роботі вперше, на основі опрацьованих документальних джерел та літературних матеріалів, здійснено історико-науковий аналіз життя і проведено комплексне дослідження наукової спадщини відомого вченого та будівника вітчизняних залізниць І.С. Києва, Москви, Санкт-Петербургу, що дозволило комплексно представити особистість ученого, дати належну оцінку його наукових досягнень і значення його праць для розвитку вітчизняних залізниць. Бліоха з розподілом на 4 етапи: перший „варшавський” період характерний початком трудової діяльності і пошуком себе у суспільстві; „петербурзький” період - це набуття практичного досвіду на будівництві залізниць; другий „варшавський” період - початок самостійного будівництва залізниць (Лодзинська та Лібавська) у якості концесіонера, перша проба пера; „київський” період діяльності І.С. Бліох на вітчизняних теренах не тільки засновував і успішно керував крупними промисловими, страховими і фінансовими підприємствами, але, як дослідник, оприлюднив серйозні, багатотомні наукові праці про роль і місце залізниць у державі, їх вплив на фінанси, економіку та сільське господарство імперії, що різняться широким кругозором, вичерпним дослідженням теми, значним аналізом фактичного і статистичного матеріалу. Бліоха відбувалось під впливом розвитку залізничного транспорту у другій половині ХІХ століття, що зумовило зацікавленість практика-будівника до наукового вивчення питань впливу розвитку залізниць на економічний та фінансовий стан держави.
Вывод
бліох залізничний вчений
1. У дисертаційній роботі вперше, на основі опрацьованих документальних джерел та літературних матеріалів, здійснено історико-науковий аналіз життя і проведено комплексне дослідження наукової спадщини відомого вченого та будівника вітчизняних залізниць І.С. Бліоха (1836-1901), з використанням нових літературних джерел та матеріалів архівів м. Києва, Москви, Санкт- Петербургу, що дозволило комплексно представити особистість ученого, дати належну оцінку його наукових досягнень і значення його праць для розвитку вітчизняних залізниць.
2. Вперше встановлено періодизацію життєвого шляху та наукової діяльності І.С. Бліоха з розподілом на 4 етапи: перший „варшавський” період характерний початком трудової діяльності і пошуком себе у суспільстві; „петербурзький” період - це набуття практичного досвіду на будівництві залізниць; другий „варшавський” період - початок самостійного будівництва залізниць (Лодзинська та Лібавська) у якості концесіонера, перша проба пера; „київський” період діяльності І.С. Бліоха став вершиною його господарської діяльності з будівництва та експлуатації вітчизняних залізниць і становлення Бліоха як визначного науковця; третій „варшавський” період - це боротьба за мир і всесвітнє роззброєння, організація першого музею війни та миру.
3. Встановлено, що І.Бліох добився матеріального благополуччя і наукового успіху завдяки особистим видатним талантам, старанності і винятковій працездатності. Окрім усестороннього наукового освітлення стану залізничного транспорту, І.С. Бліох здивував сучасників масштабним аналізом аграрного питання, природи і тенденцій розвитку дрібного селянського господарства, що зайняло важливе місце в економічній спадщині вченого.
4. Вперше визначено, що І.С. Бліох на вітчизняних теренах не тільки засновував і успішно керував крупними промисловими, страховими і фінансовими підприємствами, але, як дослідник, оприлюднив серйозні, багатотомні наукові праці про роль і місце залізниць у державі, їх вплив на фінанси, економіку та сільське господарство імперії, що різняться широким кругозором, вичерпним дослідженням теми, значним аналізом фактичного і статистичного матеріалу. Ретельно продумані, оригінальні висновки вченого мали безпосереднє практичне значення. Ці роботи принесли йому найрізноманітніші почесті, - нагородження орденами, присвоєння чинів, призначення до вченого Комітету міністерства фінансів, а в 1883 році йому було дароване дворянство.
5. Вперше встановлено, що формування наукового світогляду І.С. Бліоха відбувалось під впливом розвитку залізничного транспорту у другій половині ХІХ століття, що зумовило зацікавленість практика-будівника до наукового вивчення питань впливу розвитку залізниць на економічний та фінансовий стан держави. Результати наукових досліджень відображені в наукових працях вченого. Ці унікальні джерела, що сьогодні дають змогу обєктивно відтворити події історії вітчизняного будівництва залізничної галузі і динаміки розвитку науки залізничного транспорту в історичному контексті.
6. Вперше показано заслуги І.С. Бліоха як ініціатора та практичного організатора створення перших залізничних кас страхового типу, автора першої наукової праці з цього питання. Доведено, що І.С. Бліох перший здійснив важливий напрямок у сфері соціального партнерства між підприємцями і робітниками створенням системи кас із страхового пенсійного забезпечення. Це сприяло покращанню соціального захисту працівників залізничного транспорту, заохочувало робітників до більш продуктивної праці.
7. Визначено роль І.С. Бліоха як голови правління новостворених Південно-Західних залізниць на першому етапі їх реформування та розвитку, його вплив на тарифну політику здешевлення перевезень зернових вантажів і зменшення рівня конкуренції залізниць за порти Чорного і Балтійського морів.
8. Отримав подальший розвиток ряд положень наукових праць І.С. Бліоха стосовно визначення впливу залізниць на економічний та фінансовий стан Російської імперії. Дійшовши висновку, що створення мережі залізниць для Росії, країни з неосяжними просторами, мало величезне не тільки господарське, але стратегічно-фінансове значення, І. Бліох, розглядаючи вплив нового виду транспорту на тогочасний економічний стан, науково довів, що різниця продуктивних сільськогосподарських районів складає головну і основну характеристику економічного устрою Росії і врівноважити цю різницю можуть тільки залізниці, за допомогою яких надлишковий збір продуктів споживання в одному районі швидко переміщується і продається в іншому.
9. Доведено, що І.Бліох перший теоретично спрогнозував вплив технічного, економічного та фінансового стану держав на результати майбутнього загальноєвропейського конфлікту, визначивши роль залізничного транспорту при проведенні першого етапу мобілізації. Отже, громадська і соціальна діяльність І.С. Бліоха заклала підвалини сучасного міжнародного права і зробила істотний внесок у справу правового обмеження засобів і методів ведення збройної боротьби. Скликання першої Гаазької мирної конференції стало найважливішим етапом в процесі загального скорочення озброєнь і запобігання військовим конфліктам.
10. Встановлено важливу роль І.С. Бліоха як популяризатора науки. Унікальність, успішність і популярність наукових праць І.С. Бліоха пояснюється геніальністю автора, його умінням поєднати працьовитість, майстерність і досвід отриманий при будівництві та експлуатації залізниць з особистою життєвою позицією про необхідність скорочення озброєнь і запобігання можливим військовим конфліктам.
11. Доведено, що свої наукові праці Бліох писав сам, максимально можливо використовуючи для цього наявні статистичні матеріали з питань фінансування і будівництва рейкових шляхів сполучення, більшість із яких на сьогоднішній день безповоротно втрачено, що робить наукову спадщину Івана Станіславовича надзвичайно цінною в історичному контексті розвитку вітчизняної залізничної галузі.
12. Успішна підприємницька карєра І.С. Бліоха, творча наукова і плідна громадська діяльність, - навіть якщо не враховувати його миротворчу діяльність, якою він займався вже відійшовши від залізничних справ, - забезпечили йому видатне місце у вітчизняній історії і національній самосвідомості. Його наукові праці, ідеї та погляди розкрили сучасним науковцям-залізничникам надзвичайно широке поле для майбутніх досліджень. Формами поширення надбань вченого-залізничника можуть бути доповіді на нарадах працівників залізничної галузі, написання студентами рефератів, курсових і дипломних робіт, різні публікації про нього. Вищесказане є свідченням доцільності вивчення наукової спадщини С.І. Бліоха у вищих навчальних закладах, перевидання його фундаментальних праць.
2. Лапін В.П. Історична необхідність організаційних та структурних перетворень в мережі залізниць Російської імперії другої половини ХІХ століття / В.П. Лапін // Історичні записки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Збірник наукових праць. Випуск 20. ч.2. Луганськ: - 2008. - С. 97-106.
3. Лапин В. //Нагрудные знаки и жетоны железнодорожного транспорта. Книга 1. Знаки и жетоны железных дорог императорской России. - К., Типография от «А» до «Я». - 2008. - С. 24-25.
4. Лапін В.П. Теоретичний і практичний внесок І.С. Бліоха в ідеологію страхування та створення залізничних пенсійних кас / В.П. Лапін // Питання історії, науки і техніки. - №5 (9). Центр памяткознавства НАНУ і УТОПІК. 2009. - С. 43-51.
5. Лапін В.П. Теоретичний і практичний внесок І.С. Бліоха в ідеологію всесвітнього роззброєння / В.П. Лапін // Історія української науки на межі тисячоліть. Дніпропетровський національний університет. Випуск 38. - К.: 2009. - С.142-150.
6. Лапін В.П. Південно-Західні залізниці у другій половині ХІХ століття. Створення та удосконалення структури управління / В.П. Лапін // Історія української науки на межі тисячоліть. Дніпропетровський національний університет. Випуск 39. К.: 2009. - С. 110-119.
7. Лапін В.П. Роль І.С. Бліоха у розбудові залізниць України (друга половина ХІХ століття) / В.П. Лапін // Матеріали 6-ї Всеукраїнської наукової конференції „Актуальні питання історії техніки”. Київський політехнічний інститут. К., - 2008. - С. 55-58.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
