Сутність і види комерційних банків. Форми обслуговування корпоративних і індивідуальних клієнтів. Аналіз динаміки та структури портфелю цінних паперів на фінансовому ринку. Глобалізація світових економік. Умови отримання інвестицій у статутні фонди.
Державні органи завжди підтримували банки у разі кризи ліквідності або при загрозі банкрутства, щоб гарантувати стабільність фінансової системи. При цьому фінансове законодавство обмежувало сферу діяльності комерційних банків, точно визначаючи що і як вони можуть робити, і одночасно оберігало банки від появи конкурентів. Банки при цьому грали традиційну роль посередника між вкладниками і позичальниками і забезпечували функціонування платіжної системи, відносно мало думаючи про застосування нових методів і технологій. Однак остання чверть віку була періодом глибоких змін в банківській справі, численних новин в організації, методах управління банками і формах обслуговування корпоративних і індивідуальних клієнтів.. Внаслідок інтернаціоналізації фінансових ринків, банки стикаються із змінами конюнктури ринків не тільки національних, але і світових, що ще більш ускладнює управління банківським портфелем.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банк це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку здійснювати у сукупності такі операції залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку коливається від 1 до 5 млн. євро залежно від території, на якій здійснює свою діяльність банк, а за участю іноземних осіб він повинен бути не менше від 5 до 10 млн. євро. Однак це обмеження не поширюється на: а) приміщення, які забезпечують технологічне здійснення банківських функцій; б) майно, яке перейшло банку у власність внаслідок реалізації прав заставодержателя відповідно, до умов договору застави; в) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам за умови, що воно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього. 9 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що комерційні банки мають право створювати банківські обєднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група, причому банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з додержанням вимог антимонопольного законодавства України. Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” на території України можуть діяти банки, статутний фонд яких, сформований за рахунок українських юридичних і фізичних осіб; банки за участю іноземного капіталу (спільні банки); іноземні банки, статутний капітал яких формується за рахунок коштів нерезидентів - іноземних юридичних і фізичних осіб.В Україні діє змішана модель діяльності банків на ринку цінних паперів, на якому комерційним банкам дозволяється здійснювати як інвестиційну, так і торгівельну (професійну) діяльність. Адже ризик українських емітентів цінних паперів досить високий, довіру до ринку облігацій внутрішньої державної позики, підірвано, активізація довірчих операцій банків із цінними паперами є майже неможливою за браком достатніх заощаджень у населення, окремі сегменти фондового ринку, зокрема ринок похідних фінансових інструментів, взагалі не функціонують. Зазначений процес міг бути викликаний кількома чинниками - швидкими темпами приросту кредитного портфеля банків, який залишається основною складовою банківських активів і приносить банкам переважну частину доходів; недостатнім рівнем розвитку ринку цінних паперів в Україні; недостатньою привабливістю цінних паперів українських емітентів та відсутністю гарантій стосовно отримання дивідендів за ними (тут доречно згадати непрозору структуру власності більшості компаній); низьким рівнем довіри до державних цінних паперів; послабленням стимулів до інвестування в цінні папери іноземних емітентів у звязку з іпотечною кризою в США восени 2007 року. У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення; цінні папери, які банк готовий продати у звязку із зміною ринкових відсоткових ставок, потреб ліквідності, а також наявності альтернативних інвестицій; акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість; фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані або утримуються виключно для продажу упродовж 12 місяців; інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж. Тобто як в першому так і в другому випадку, банк має продати цінні папери не тримаючи їх до дати погашення, тому операції банків з цінними паперами в даних портфелях можна назвати торговими, а вкладення короткостроковими.Комерційні банки сьогодні - основна складова частина кредитно-фінансової системи будь-якої країни. Уявлення про це дає статистика грошових потоків, що проходять через комерційні банки. Сьогодні комерційний банк здатний запр
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
