Діяльність К.Г. Юнга - Курсовая работа

Оглядаючи все століття і підводячи підсумки столітніх пошуків науковців у галузі психології, можна з впевненістю сказати, що серед найбільш видатних мислителів минулого можна назвати швецарського психолога і психіатра, культуролога та археолога Карла Юнга. Але постать Карла Юнга досить довгий час була майже невідома широколу загалу української інтелігекнції і про неї знали невелика частина радянських та українських вчених психологів та філософів [34;35; 16; 17]. Юнга підійшли радянські філософи, котрі готували статтю про Юнга у “Філософській енциклопедії” (зокрема С. Щоб оцінити дану проблему варто лишень зясувати чи є твори Карла Густава Юнга в українському перекладі, бо власне цей факт є доказом того наскільки глибоко українські науковці-психологи добре знають його праці. Юнга як своєрідний генетичний чинник суїцидальної поведінки людини з метою їх врахування для попередження самогубства людини та з погляду психології релгії у своєму підручнику “Психологія релігі” [5], що вийшла 2005 року у видавництві названого університету.Вже давно відомо всім, хто займається історією психології, хто вивчає теорії особистості, що Карл Густав Юнг став основоположником аналітичної психології, яка довгий час в колишньому СРСР була фактично під забороною, а тому більшість підручників з психології навіть не згадують про Юнга, або згадуючи, критикують його погляди, навіть не згадавши про те, хто він такий [13, c.30, 65, 244)]. Всі дослідники його біографії наголошують, що Карл Густав Юнг народився 26 липня 1875 р. в маленькому селі Кесевілі в кантоні Тургау, на березі мальовничого озера Констану в сімї пастора Швейцарської Реформаторської Церкви; дід і прадід зі сторони батька були лікарями. Тому автори роблять висновок, що Юнг у найкритичніші моменти свого життя прислухався не до голосу розуму, а до голосу інтуїції [20, с.438]. Після закінчення медичного факультету Юнг написав дисертацію “Про психологію і патологію так званих окультних явищ”[16, с.601], що стало початком його наукової діяльності, яка тривала майже 60 років. До моменту особистого знайомства у 1907 році у Відні, куди Юнг приїхав після короткої переписки, він був уже відомий як своїми дослідами у словесних асоціаціях, так і відкриттям чуттєвих комплексів.У інтровертного відношення до нього абстрагуюче; в сутності, він постійно турбується про те, як би відволікти лібідо від обєкту, ніби йому потрібно огородити себе від надмірної влади обєкту. Обидва цих типи наскільки різні, що їх протилежність кидається в очі, присутність їх без всяких пояснень буває очевидна навіть для профана в психології. Зрозуміло, що спочатку люди бувають схильні до розуміння такої відмінності, як індивідуальні випадки своєрідної структури характеру. З біологічної точки зору, відношення між субєктом і обєктом є завжди відношення пристосування, тому що всяке відношення між субєктом і обєктом передбачає взаємодію одного на інший. Тут ми не намагаємось недооцінити батьківського впливу на дитину, але ці факти підштовхують до висновку, що вирішальний фактор слід шукати у розположенні дитини при ненормальних умовах, тобто коли ми маємо справу з крайніми і тому ненормальними установками у матерів, дітям може бути навязана відносно однорідна установка, причому здійснюється насильство над їх індивідуальним розположенням, яке б можливо вибрало інший шлях, якщо б іззовні не втрутились і не заважали ненормальні впливи.Він означає, що як людина, так і соціум (тобто історико - культурна територіальна спільнота) можуть бути представлені як активні субєкти життєдіяльності, що мають низку спільних властивостей. Соціум, як (людина, має свої власні параметри, які сформувалися в процесі його історико-культурного розвитку. Нерідко, як згадував Юнг, про самі дивні сни можна почути від людей, в душевному здоровї яких не міг сумніватись навіть спеціаліст. Засобом таких суджень може бути справжнє переживання, і воно змінюється запозиченими із чужого джерела образами і словами, а також поглядами, ідеями і формами які, як це часто буває, виросли не на нашому ґрунті і звязані головним чином не з нашим серцем, а лишень з нашою головою, яка навіть не може їх усвідомити, так як не могла би їх винайти. І саме на різних патологіях і відхиленнях він досліджував найсокровенніші глибини людської психіки . щоб краще це зрозуміти ми наводимо приклад, навести приклад, коли Юнг лікував одного молодого чоловіка.Юнг досліджував його сновидіння.Підсумовуючи вивчення основних етапів діяльності Карла Густава Юнга, обовязково слід наголосити, що: 1) Карл Юнг як вчений йшов самостійного до теорії психоаналізу, а будучи дуже відповідальним як дослідник пішов іншими шляхами щодо вивчення й узагальнення деяких положень теорії психоаналізу, запропонованої Фрейдом. Юнг збагатив наші уявлення про зміст і структуру особистості, хоч його концепції про колективне несвідоме та архетипи не перевірялися експериментально. До того ж Юнг одним із перших психологів визнав позитивний вклад релігійного, духовного навіть містичного досвіду в розвитку ос

Зміст

Вступ

1. Діяльність Карла Густава Юнга та її наукове значення

2. Значення вчення к. Г. Юнга про архетипи у різних галузях науки

2.1 Поняття про психологічні типи та їх бачення Юнгом

2.2 Архетипи соціального життя

2.3 Архетипи як основа розуміння психологічної діяльності

Людини у всесвіті

Висновки

Список використаних джерел