Діяльність державних і громадських організацій Франції по збереженню культурної спадщини - Автореферат

В Україні активно зростає інтерес до вітчизняної історії, відродження памяті та джерел духовності українського народу. Підвищення інтересу суспільства до джерел духовності, вивчення багатовікових традицій стимулює активізацію досліджень проблем культури, актуалізує потребу в узагальненні та критичному аналізі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Процес формування памяткоохоронних концептуальних підходів в Україні ще триває, державні інституції вдосконалюють методи своєї роботи, а громадський сектор в цій сфері майже не розвинутий. Вищесказане і обумовлює актуальність дисертаційного дослідження - ознайомлення та застосування в Україні найкращих "традицій" справи збереження культурної спадщини Франції, як однієї з провідних країн за досліджуваним напрямком. Закон України від 20.04.2004 року "Про затвердження загальної програми збереження та використання обєктів культурної спадщини на 2004-2010 рр." та постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2002 "Про затвердження комплексної програми паспортизації обєктів культурної спадщини на 2003-2010 рр." підтверджують актуальність обраної теми.Джерельну базу дисертаційного дослідження складають наступні документи: статистичні, нормативно-законодавчі, промови діячів культури та політиків, фотографічні та картографічні документи. В документі є перелік предметів переданих до музею, а також містяться листи-подяки та звернення до меценатів, детально описано історичні дослідження та ремонтно-реставраційні роботи, які було проведено. Другий архів, матеріали котрого було досліджено - Національний архів Міністерства культури та інформації Франції, який має декілька депозитаріїв, документи між котрими розподілені згідно хронологічних меж. Досліджуючи витоки памяткоохоронного законодавства Франції, необхідно звернути увагу на серію документів групи "А" цього архіву, яка містить колекцію оригіналів законів та декретів від 1789 року до 1940 року. Основні функції, завдання та обовязки таких посадовців, як головні архітектори культурної спадщини можна знайти у Декреті № 2007-1405 від 28 вересня 2007 року, архітекторів будівель Франції - у Декреті № 84-145 від 27 лютого 1984 року; та державних установ - Департаментських служб архітектури та культурної спадщини у Декреті № 79-180 від 6 березня 1979 року та Управління архітектури та культурної спадщини - у Постанові від 21 вересня 1998 року.Сьогодні у Франції існує розгалужена, систематизована та багатогранна правова база по збереженню культурної спадщини, основні положення котрої висвітлені в багатьох нормативних документах: загальнодержавні закони (Кодекс культурної спадщини від 20 лютого 2004 року, Кодекс містобудування та інші), законодавчі акти, які впливають на формування механізму захисту культурної спадщини (Декрет № 84-304 від 25 квітня 1984 року "Про зони охоронюваного ландшафту" та інші), затверджені адміністративні та фіскальні норми (Закон № 83-3 від 7 січня 1983 року "Про розподіл компетенцій між комунами, департаментами, регіонами та державою", Закон № 97-179 від 28 лютого 1997 року "Про порядок видачі дозволів на ведення робіт в зонах охорони памяток, що знаходяться в державному реєстрі" та інші). Серед перших державних установ, які зявились у Франції і діяли з метою збереження культурної спадщини, назвемо: Рада цивільних будівель (середина XVIII ст.), Комісія культурної спадщини (1790 р.), також державна посада інспектора культурної спадщини (1830 р.). Також у даному розділі розкривається історія формування державних посад головного архітектора культурної спадщини та архітектора будівель Франції, які сьогодні відіграють важливу роль у сфері охорони культурної спадщини та виконують функції експертів, радників і контролерів, особливо при плануванні та веденні ремонтно-реставраційних робіт. Остаточне формування державного інституційного апарату, який має сьогодні Франція відбулось у 90-х роках ХХ сторіччя, коли в 1991 р. було реформовано Міністерство культури та інформації, а в 1998 р. в його структурі створено Управління архітектури та культурної спадщини. Сьогодні існує чітка ієрархія державних установ Франції, які займаються збереженням культурної спадщини: Міністерство культури та інформації > Управління архітектури та культурної спадщини > Регіональні управління у справах культури > Департаментські служби архітектури та культурної спадщини.

1. Основний зміст

1. Надирова О. В. Облік памяток архітектури у Франції / О. В. Надирова // Університет. - 2007. - № 6. - С. 87-92.

2. Надирова О. В. Роль державних органів влади Франції в охороні памяток архітектури / О. В. Надирова // Київська старовина. - 2008. - № 1. - С. 146-155.

3. Надирова О. В. Деякі форми та методи виховання поваги до памяток історії та культури (досвід Франції) / О. В. Надирова // Сіверянський літопис. - 2009. - № 2-3. - С. 145-150.

4. Надирова О. В. Досвід Франції в збереженні та використанні памяток архітектури та містобудування / О. В. Надирова // Університет. - 2009. - № 1. - С. 99-102.

Размещено ан .ru