Діяльність демократичної опозиції в Польщі у 70-х роках ХХ ст. - Автореферат

За цей час у багатьох країнах колишнього соціалістичного табору, в т.ч. і в Польщі, біля керма влади неодноразово перебували колишні опозиціонери, які значну частину свого життя присвятили боротьбі за демократію і визволення від радянського панування. Сенс цієї боротьби вони вбачали перш за все в розбудові інститутів громадянського суспільства. це стало головним змістом діяльності демократичної опозиції в Польщі 1970-х років, якій вдалося залучити найактивнішу частину суспільства до боротьби за встановлення демократичного ладу. демократична опозиція 1970-х років складалася з політичних угруповань, що здійснювали згідно зі своїми програмними засадами організаційну та інтелектуальну діяльність, результатом якої мало стати мирне встановлення демократичного ладу або ж реформування існуючої системи в напрямку обмеження монополії правлячої партії та повернення субєктності суспільству. на думку автора, в даний період опозиційною слід називати лише таку діяльність політичних угруповань або окремих осіб, яка могла викликати переслідування з боку влади. Актуальність теми даного дослідження в першу чергу обумовлена необхідністю вивчення форм і методів діяльності демократичної опозиції 1970-х років, що підготувала ґрунт для народження безпрецедентного в історії соціалістичного табору явища - Незалежної самоврядної профспілки “Солідарність”. Адже саме успішне протистояння “Солідарності” в боротьбі з правлячим режимом в 1980-х роках стало початком кінця комуністичної системи не тільки в Польщі, але й в усьому соціалістичному таборі. Для досягнення цієї мети дисертант поставив перед собою такі завдання: на основі аналізу джерел, а також монографічної та публіцистичної літератури показати шляхи еволюції суспільно-політичної думки демократичної опозиції в Польщі у 1970-х роках; визначити основні завдання опозиції в цей період; розкрити зміст основних форм і методів опозиційної боротьби; знайти спільні і відмінні риси ідейно-політичних програм різних опозиційних організацій; охарактеризувати ступінь впливу опозиції на суспільно-політичні процеси в Польщі 1970-х років.Монографічна література в дисертаційному дослідженні представлена в основному польськими авторами книг, що вийшли в світ протягом останніх 11-12 років. саме в цей період історики з країн колишнього соціалістичного табору отримали можливість обєктивно і безсторонньо вивчати історію ПНР. Та все ж більше зацікавлення опозиційним рухом у Польщі виявилося на Заході. передусім західних істориків цікавив феномен “Солідарності”, якому були присвячені праці Т. Специфіка даного дослідження полягає в тому, що його джерельна база складається головно з підпільних періодичних видань і самвидавівської літератури другого обігу, продуцентом яких була опозиція 1970-х років. Мєрошевскі закликав опозицію до вироблення бачення майбутнього країни, щоб за сприятливої геополітичної конюнктури Польща була готова до демократичних перетворень. Конституційну кампанію опозицією було розгорнуто наприкінці 1975 р. у відповідь на опублікування проекту змін до конституції ПНР, які, зокрема, передбачали: конституційне закріплення керівної ролі ПОРП, непорушність союзу з СРСР та встановлення залежності дотримання прав громадян від сумлінного виконання ними громадянських обовязків.