Діяльність банківських установ на ринку інноваційного інвестування: методологічні засади - Автореферат

Для більшості вітчизняних банків ці операції можна вважати новими, але перспективними з погляду стрімкого зростання уваги до інноваційного розвитку в суспільстві, що обумовлює актуальність дослідження механізмів стимулювання взаємодії банківського капіталу та інновацій як гарантів забезпечення стійкого економічного зростання в Україні. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження було використано при виконанні конкретних науково-дослідних робіт ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»: «Сучасні технології фінансово-банківської діяльності» (№ держ. реєстрації 0102U006965), «Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу (№ держ. реєстрації 0107U012112), «Формування страхового ринку України в контексті сталого розвитку» (№ держ. реєстрації 0107U01213), «Стан і перспективи розвитку банківської системи України» (№ держ. реєстрації 0190044204) та Сумського державного університету: «Удосконалення фінансового механізму управління еколого-інноваційним розвитком економіки України» (№ держ. реєстрації 0106U008508), «Фінансовий механізм кредитно-інвестиційного забезпечення сталого еколого-економічного розвитку» (№ держ. реєстрації 0106U008510), «Аналіз сучасної концепції управління НТП та особливостей процесу оновлення капіталу в умовах трансформації економіки України» (№ держ. реєстрації 0106U008509), «Теоретичні і методологічні питання оцінки і прогнозування економічного потенціалу соціально-економічних систем» (№ держ. реєстрації 0107U009203), «Розробка організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком субєктів господарської діяльності в умовах формування інформаційної економіки» (№ держ. реєстрації 0106U001934). До звітів за цими темами включено пропозиції автора щодо визначення: звязку інноваційного розвитку економіки та його інвестиційного забезпечення; місця інноваційного інвестування в системі факторів економічного зростання; загальних положень формування та функціонування ринку інноваційного інвестування та визначення його місця в системі міжринкової взаємодії; ролі банківських установ на цьому ринку; оцінки можливостей участі банківських установ у венчурному бізнесі, операціях інвестування, проектного фінансування та кредитування інновацій. визначити основні напрямки субєктно-обєктного взаємозвязку ринку інноваційного інвестування та банківської системи, виокремити місце та дослідити основні функції банківських установ на ньому, особливості взаємовідносин банків з іншими субєктами цього ринку; Інформаційно-фактологічну базу дослідження склали: зібрані, опрацьовані й узагальнені особисто автором первинні матеріали техніко-економічного обґрунтування інноваційних проектів, що фінансуються банками; офіційні дані Державного комітету статистики України; законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України; нормативні документи, аналітичні огляди, статистичні звіти міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального управління; звітні дані науково-дослідних центрів; монографічні дослідження та наукові публікації з питань фінансово-кредитного забезпечення інноваційного розвитку.Було проведено розмежування економічних категорій «інвестиційні ресурси» та «інвестиції», в основу якого покладено ринкове середовище їх формування (інвестиційні ресурси розглядаються на фінансовому ринку, а інвестиції - на ринку факторів виробництва). У результаті дослідження рівня забезпеченості економіки основним капіталом доведено факт наявності циклічного зворотного звязку між обсягом кожного виду інвестицій та окремими факторами формування попиту на них (деякі фактори, які впливають на розмір інвестицій в поточному періоді, в подальшому безпосередньо залежать від величини цих інвестиції). Виходячи з аналізу співвідношення структури витрат на відновлення капіталу (інноваційно орієнтованих та традиційно орієнтованих) зі структурою інвестицій, автором розглядаються три базові варіанти: 1) структура інвестицій на відновлення дублює структуру кумулятивних (накопичених) інвестицій на початок періоду; 2) протягом певного періоду зміни у структурі інвестицій на відновлення повністю відповідають змінам у структурі чистих інвестицій; 3) структура інвестицій на відновлення не відповідає ані первісній структурі кумулятивних інвестицій, ані структурі чистих інвестицій, що формується протягом досліджуваного періоду. На думку автора, в економічній системі цей ринок має виконувати наступні функції: акумуляція розрізнених інвестиційних ресурсів, консолідація їх в обсягах, придатних для фінансування великомасштабних та витратних інноваційних заходів; впорядкування руху інвестиційних ресурсів від їх власників до споживачів, створення умов для реалізації перспективних технологій управління цим рухом; трансформація ресурсів субєктів інвестування безпосередньо у продуктивний капітал, який у подальшому буде використаний в інноваційному процесі; інфраструкту

Основний зміст дисертації