Розгляд історії анархістського руху як "стихійного вияву низьких пристрастей", як гранично еклектичного феномену або як "маргінальної теми". Аналіз комунікацій, механізмів формування та функціонування руху, створення анархістами організаційних структур.
При низкой оригинальности работы "Діяльність анархістських організацій в Україні у 1903-1929 рр.: історичний аспект та політична практика", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Анархісти, як вороги будь-якого державного устрою не мали бажання підтримувати українське державотворення, але разом з тим анархісти воювали проти ворогів української ідеї: імперської російської влади, “червоних імперіалістів”-більшовиків, “білих імперіалістів” - Збройних Сил Півдня Росії генерала Денікіна, “Русской Армии” генерала Врангеля. Савченко звертається до своєї улюбленої теми, яку він почав розробляти майже 30 років тому - аналізу політичних подій повязаних із революційним минулим України (ми памятаємо його книги: “Махно”, “Симон Петлюра”, “Гетьман Скоропадський”, “І2 війн за Україну”, “Одесса в эпоху войн и революций”, “Анархістський рух в Одесі в 1903-1916 рр.” та ін.). Треба відзначити, що автор поставив перед собою грандіозне завдання - висвітлення історії анархізму як соціально-політичного руху за період з 1903 по 1929 рік, саме ці дати автор пропонує як час зародження і ліквідації анархістського руху в Україні. Автор неупереджено аналізує анархістський рух в України, висвітлюючи його вплив на революційні історичні соціально-політичні процеси в перший чверті ХХ ст. в України. У роботі червоною ниткою проходить ідея про те, що анархізм був одним з головних світових революційних практик, складовою частиною міжнародного революційного руху, що анархісти орієнтувалися на залучення робітничого класу до боротьби за анархію.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
