Діяльність Аманда Струве (1835-1898) в контексті розвитку залізничного транспорту і комунального господарства - Автореферат

Аналіз творчої спадщини Аманда Єгоровича Струве (30.05.1835-12.09.1898) - визначного вітчизняного вченого-інженера, підприємця, керівника Коломенського машинобудівного заводу - має значну вагу для розуміння процесів розвитку вітчизняного залізничного транспорту і комунального господарства м. Завдяки зусиллям Струве було побудовано залізничний міст через Дніпро, централізований водогін, кінну залізницю, уведено в експлуатацію перший у Російській імперії електричний трамвай, проведено вуличне газове освітлення міста. Струве в залізничній справі другої половини ХІХ ст., відсутністю в історії науки і техніки спеціального комплексного дослідження його життя, науково-організаційної та адміністративної діяльності, необхідністю створення максимально обєктивної і повної біографії інженера-залізничника, аналізу його творчого доробку в контексті розвитку науки і техніки. розкрити умови формування наукового світогляду А.Є.Струве як дослідника й особистості; Струве; світогляд струве транспорт проаналізувати основні напрямки наукових досліджень ученого в галузі залізничного транспорту та комунального господарства;Перший період охоплює інтенсивну діяльність вченого-інженера і підприємця, зокрема розгортання його діяльності в галузі залізничного транспорту (будівництво колій, залізничних та звичайних мостів, рухомого складу, зокрема паровозів та вагонів) і, звичайно, комунального господарства м. Струве в розбудову рухомого складу (у будівництво вагонів і паровозів) на Коломенському машинобудівному заводі, директором якого він був понад 30 років [7]. Джерелом для написання нарисів про братів Аманда та Густава Струве послужили звіти Коломенської міської і земської управ, матеріали з фондів Коломенського краєзнавчого музею, документи Центрального історичного архіву Москви та Державного історичного музею, статті і замітки газет ХІХ - поч. Струве [29], а анонімна стаття у «Газете по-киевски» «Без Струве Киев невозможен» (2010) висвітлює найвизначніші здобутки А.Є. З «Повного послужного списку» Аманда Струве, який зберігається в Російському державному історичному архіві у Санкт-Петербурзі, ми взнаємо, що він був лютеранського віросповідання, виховувався у Головному (Миколаївському) інженерному училищі, утримання від держави не отримував, що після закінчення училища приступив до служби кондуктором у кондукторській роті Головного (Миколаївського) Інженерного училища 20 вересня 1851 року.На підставі науково-історичного аналізу життєвого та творчого шляху вітчизняного інженера-залізничника Аманда Єгоровича Струве (1835-1898) встановлено, що він зробив істотний внесок у розвиток залізничного транспорту і комунального господарства в Російській імперії та в Україні другої половини ХІХ ст. як відомий інженер в галузі залізничного мостобудування, будівництва різних комунальних обєктів м. Струве у Києві були побудовані: 1) залізничний міст через Дніпро; 2) централізований водогін; 3) проведено вуличне газове освітлення Києва; 4) побудована кінна залізниця та 5) уведений в експлуатацію перший в Російській імперії електричний трамвай. Струве не була предметом системного і цілісного дослідження, а опубліковані праці лише фрагментарно розкривали його роль у розвитку залізничного мостобудування та комунального господарства. З огляду на це визначено такі напрями дисертаційного дослідження: формування наукового світогляду інженера, його наукова та інженерна діяльність, визначення його місця на сучасному етапі розвитку залізничного транспорту та комунального господарства. Струве під час навчання в Інженерній Академії у Санкт-Петербурзі, а відтак і на будівницві перших залізниць в Російській імперії вирішальний вплив мали його вчителі та наставники, видатні вітчизняні вчені та інженери: М.В.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. На підставі науково-історичного аналізу життєвого та творчого шляху вітчизняного інженера-залізничника Аманда Єгоровича Струве (1835-1898) встановлено, що він зробив істотний внесок у розвиток залізничного транспорту і комунального господарства в Російській імперії та в Україні другої половини ХІХ ст. як відомий інженер в галузі залізничного мостобудування, будівництва різних комунальних обєктів м. Києва, як організатор Коломенського машинобудівного заводу. Завдяки зусиллям А.Є. Струве у Києві були побудовані: 1) залізничний міст через Дніпро; 2) централізований водогін; 3) проведено вуличне газове освітлення Києва; 4) побудована кінна залізниця та 5) уведений в експлуатацію перший в Російській імперії електричний трамвай.

2. Аналіз історіографії за темою дослідження дає змогу констатувати, що багатогранна діяльність та наукова спадщина А.Є. Струве не була предметом системного і цілісного дослідження, а опубліковані праці лише фрагментарно розкривали його роль у розвитку залізничного мостобудування та комунального господарства. З огляду на це визначено такі напрями дисертаційного дослідження: формування наукового світогляду інженера, його наукова та інженерна діяльність, визначення його місця на сучасному етапі розвитку залізничного транспорту та комунального господарства. Основу джерельної бази дослідження становили документи із фондів державних архівів Російської Федерації та України, офіційні документи державної влади, наукових і громадських організацій, наукові праці вченого.

3. На формування наукового світогляду А.Є. Струве під час навчання в Інженерній Академії у Санкт-Петербурзі, а відтак і на будівницві перших залізниць в Російській імперії вирішальний вплив мали його вчителі та наставники, видатні вітчизняні вчені та інженери: М.В. Остроградський, С.В. Кербедз, П.П. Мельников, М.М. Герсеванов, М.П. Петров, М.А. Белелюбський, С.Д. Карейша, В.І. Березін та ін., які заклали йому основи будівельної механіки та вітчизняної школи мостобудування. Його сучасники підприємці і промисловці К.Ф. фон Мекк, П.Г. фон Дервіз та ін. заклали йому основи підприємницької діяльності. Особливі стосунки А.Є. Струве з міністром фінансів С.Ю. Вітте впливали на розвиток паровозо- і вагообудування в Російській імперії. Уперше запропоновано періодизацію життя та діяльності А.Є. Струве, а саме ранній (петербурзький) та коломенський періоди його життя, а також його технічної спадщини.

4. А.Є. Струве брав участь у вирішенні різних технічних питань залізничної справи. Він неодноразово висловлювався у пресі з питань будівництва залізниць в Росії, зокрема залізничних мостів, і в своїй діяльності всіляко сприяв розвитку вітчизняної промисловості і прогресивних форм транспорту. Характерним для проектів, розроблених А.Є. Струве, є новаторство. Пропоновані ним рішення прокладали нові шляхи в розвитку конструкцій мостів і різних обєктів комунальної власності міст. Багато його пропозицій випередили час на 15-20 років. Аманд Єгорович був гарячим прибічником і пропагандистом застосування нерозрізних металічних ферм для перекриття великих прогонів мостів, оскільки вони вигідніші за консольні за вагою і значно кращі за якістю (за жорсткістю). Сьогодні ми вдячні А.Є. Струве за такі найважливіші його дії: за творче відношення до мостової справи, за встановлення примату конструктивної форми в процесі будівництва моста, за впровадження кессонного мостобудування, за ініціативні приклади, які демонструють його піонерську діяльність (особливо при будівництві мостів у вигляді труби із клепаних ферм), за яскравий приклад людини-борця, яка стійко висловлювала і проводила в життя свої думки. В цих проектах жива думка бє ключем, пропоновані рішення відкривали шлях для розвитку нових мостових конструкцій. Внесок А.Є. Струве у справу проектування і будівництва залізничних і шосейних мостів в Російській імперії настільки значний (спроектував і побудував понад 30 мостів), що його слід вважати одним з видатних представників вітчизняного мостобудування.

5. Творчий доробок А.Є. Струве можна умовно розділити на два основних напрями: 1) розбудову залізничного транспорту (внесок у залізничне та шосейне мостобудування, у будівництво рухомого складу залізниць (паровозо- і вагонобудування); 2) будівництво комунальної інфраструктури міста (будівництво водогону та освітленості міста, архітектурні починання (відбудова Маріїнського палацу та будівництво Народного дому «Теремок», що в Кулебаках біля Коломни), нарешті, розвиток громадського транспорту у Києві (запуск «конки» і трамваю). Його основні наукові праці: «Сравнительное изследование электрического и газового освещения» (1883), «Общество Киевской городской железной дороги (трамвай)» (1890), «Описание устройства электрической железной дороги на городских улицах» (1891), «Устав Общества Киевской городской железной дороги и Договор обустройстве в городе Киеве городских железных дорог, заключенный инженером генерал-майором А.Э. Струве с Киевской городской управой» (1893), «Центральная станция Общества Киевской городской железной дороги» (1893), «Вращающийся апарат для углубления свай» (1897), «Предохранение от порчи железа в постройках» (1898) та ін., дають змогу обєктивно відтворити події історії розвитку залізничного мостобудування та комунальних обєктів м. Києва.

6. Ми вважаємо, що нехай на сьогодні переконання і погляди А.Є. Струве вимагають у чомусь перегляду, щось із його праць застаріло - все одно основа його творчості залишається такою, що збуджує розум. Загалом, життя А.Є. Струве - це біографія, в якій відбилися майже всі історичні закономірності розвитку вітчизняної залізничної та комунальної наук другої половини ХІХ століття. Він брав участь у спорудженні перших залізниць Російської імперії, побудував мости, серед них через великі ріки (Неву, Дніпро, Москва-ріку, Оку, Сіверський Донець і т.д.) та ряд штучних споруд (віадуків, переходів, тунелів, водогонів). Вперше в Російській імперії А.Є. Струве було застосовано прогресивний метод будівництва мосту - кессонний. Поряд з виготовленням металевих конструкцій для мостів, А.Є. Струве активно займався виробництвом паровозів і вагонів. Як підприємець він вкладав власні гроші у цю перспективну справу. Для цього він завчасно виписав з Англії, яка була тоді світовим залізничним лідером, необхідне технологічне обладнання, запросив на завод молодих кваліфікованих інженерів, взяв на роботу тямущих робітників. Швидко і у більших масштабах було налагоджено виробництво вантажних вагонів і платформ. Коломенський завод А.Є. Струве був піонером паровозобудівної справи в Російській імперії, що стало грандіозним проривом для країни, і це не могло не вплинути на її подальший розвиток. А.Є. Струве - ініціатор пуску першого трамваю у Києві і Російській імперії.

7. Творчий доробок А.Є. Струве як вченогота інженера не втратив своєї значущості на сучасному етапі розвитку залізничного транспорту та комунального господарства міст України. Такі його складники, як будування залізничних та шосейних мостів, будівництво стратегічних залізниць та різних транспортних комунікацій, будівництво обєктів комунального господарства, доцільно використовувати як теоретичну та методологічну основу при розробці подальшої стратегії розвитку залізничного транспорту і комунального господарства.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи внесок А.Є. Струве у розвиток вітчизняного залізничного транспорту і комунального господарства, варто включити відомості про нього в енциклопедичні та довідкові видання України, підручники з історії залізничного та комунального господарства, започаткувати практику проведення наукових конференцій, семінарів за основними напрямими його наукової та інженерної діяльності.

2. Архівні документи та інші матеріали дослідження слід використовувати при створенні спеціальної музейної експозиції в Державному економіко-технологічному університеті транспорту.

1. Мірошник І. Аманд Струве: біля витоків становлення громадського транспорту м. Києва / Ігор Мірошник // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2009. - Вип. 41. - С. 154-160.

2. Мірошник І. Роль Аманда Струве у застосуванні електричної енергії на транспорті у м. Києві (кінець ХІХ ст.) / Ігор Мірошник // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2009. - Вип. 44. - С. 160-166.

3. Мірошник І. А.Є. Струве як засновник Коломенського машинобудівного заводу / І.О. Мірошник // Історичні записки: Зб. наук. праць. - 2010. - Вип.27, Ч.1. - С. 109-114. - (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля).

4. Мірошник І. Наукова біографія інженера-залізничника Аманда Єгоровича Струве: джерельна база та методологічні основи дослідження / Ігор Мірошник // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2010.- Вип. 50. - С. 126-131.

5. Мірошник І. Участь Аманда Струве у будівництві гілки Петербург-Сестрорецьк Фінляндської залізниці / Ігор Мірошник // Чотирнадцята Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів, 20 травня 2009 р., м. Київ. - К., 2009. - С. 134-137.

6. Мирошник И.А. Роль киевского инженера и предпринимателя Аманда Струве в развитии железнодорожного мостостроения / Игорь Мирошник // Наука и техника: Вопросы истории и теории: Тез. ХХХ межд. Годичной конф. Санкт-Петербургского отд-ния Национального комитета по истории и философии науки и техники РАН (23-27 ноября 2009 г.). - СПБ., 2009. - Вып. 25. - С. 381-382.

7. Мірошник І. Вплив механічного транспорту на формувння інфраструктури м. Києва (ХІХ- поч. ХХ століть): Роль А.Є. Струве / Ігор Мірошник // Пятнадцята Всеукраїнська наукова конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів, 21 травня 20-10 року, м. Київ. - К., 2010. - С. 90-97.

8. Мірошник І. А.Є. Струве і успіхи Коломенського машинобудівного заводу (хронологія за 1863-1899 рр.) / Ігор Мірошник // Матеріали 9-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки», 7-9 жовтня 2010 року, м. Житомир. - К., 2010. - С. 288-291.

9. Мірошник І., Король Т. До питання про створення рейкового транспорту у Києві (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.) / Ігор Мірошник, Тетяна Король // Шості наукові читання, присвячені діяльності О.П. Бородіна: Мат. доп., 10 жовтня 2010 р., м. Київ. - К., 2010. - С. 89-92.