Діяльність академіка В.П. Бурката (1939-2009) у контексті розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України - Автореферат

На сучасному етапі державотворення в Україні відкрилися реальні можливості для вивчення та творчого використання історичного досвіду, зокрема у такій важливій галузі, як сільське господарство. З його іменем повязані конструктивні здобутки та рішення, які визначили подальший розвиток сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України на кілька десятиріч уперед: 1) фундація сучасної теорії та методології породотворення; 2) декларація нової галузі знань - біотехнологічної селекції; 3) актуалізація проблеми збереження генофонду тварин та інші наукові напрями. З огляду на це актуальність даного дослідження не викликає сумніву, оскільки воно, з одного боку, сприятиме персоніфікації історії аграрної науки, а з іншого - реконструкції життєвого та творчого шляху талановитого вченого та організатора науки, окресленню його внеску у розвиток сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України другої половини ХХ - початку ХХІ століть. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до загального напряму наукових досліджень Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН і є складником наукових тем: "Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні" (номер державної реєстрації 0102U001526) та "Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні" (номер державної реєстрації 0107U003107). Бурката; 2) виділено основні періоди його наукової та організаційної діяльності; 3) зясовано місце репрезентаційної та популяризаційної діяльності вченого у розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні; 4) здійснено оцінку його діяльності як організатора вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи, ініціатора створення низки науково-дослідних та науково-виробничих структур у галузі тваринництва; 5) визначено внесок академіка В.П.Автори дають оцінку діяльності вченого з виведення високопродуктивних спеціалізованих порід великої рогатої худоби, його внеску у становлення генетичних та біотехнологічних методів як теоретичної основи розвитку селекції. Окремі відомості щодо її учбової частини містить колективне монографічне видання "Становлення і розвиток аграрної освіти та науки в Україні (з найдавніших часів до сьогодення)". Вони характеризують вченого, як фундатора сучасної теоретичної концепції селекційного перетворення генофонду порід та нової галузі знань - біотехнологічної селекції, автора оригінальних моделей організації селекційно-племінної роботи у скотарстві. З огляду на це проблема комплексного наукового дослідження, в якому обєктивно та всебічно було б висвітлено багатогранну наукову та організаційну діяльність ученого, його роль у розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України, є досить актуальною. Зокрема, в періоди домінування науково-виробничої діяльності вчений очолював такі структури: відділ з племінної роботи Міністерства радгоспів УРСР (1970-1971), сектор тваринництва сільськогосподарського відділу ЦК КПУ (1971-1980), виробничо-наукову асоціацію з тваринництва "Україна" (1990-1993), Національне обєднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемобєднання" (1993-1996), Державний науково-виробничий концерн "Селекція" (2000-2002).Бурката встановлено, що він здійснив істотний внесок у розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні 80-х років ХХ - початку ХХІ століть як відомий учений у галузі селекції, генетики та біотехнології у тваринництві, організатор низки науково-дослідних і науково-виробничих структур, історик сільськогосподарської науки. Бурката не були предметом системного і цілісного дослідження, а опубліковані праці лише фрагментарно розкривали його роль у розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України. З огляду на це визначено такі напрями дисертаційного дослідження, як становлення наукового світогляду вченого, його наукова та організаційна діяльність, аналіз творчого доробку і визначення його місця на сучасному етапі розвитку тваринництва. Основу джерельної бази дослідження становили документи із фондів державних архівних установ України, офіційні документи органів державної влади, наукових та громадських організацій, наукові праці вченого. Найбільш плідний та різносторонній останній період життєдіяльності вченого (1996-2009) ознаменувався розвитком таких наукових напрямів, як селекція, генетика та біотехнологія у тваринництві, збереження генофонду тварин, історія сільськогосподарської науки та ін.

Основний зміст дисертації

1. На підставі науково-історичного аналізу життєвого та творчого шляху академіка В.П. Бурката встановлено, що він здійснив істотний внесок у розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні 80-х років ХХ - початку ХХІ століть як відомий учений у галузі селекції, генетики та біотехнології у тваринництві, організатор низки науково-дослідних і науково-виробничих структур, історик сільськогосподарської науки.

2. Аналіз історіографії за темою дослідження дає змогу констатувати, що багатогранна діяльність та наукова спадщина В.П. Бурката не були предметом системного і цілісного дослідження, а опубліковані праці лише фрагментарно розкривали його роль у розвитку сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві України. З огляду на це визначено такі напрями дисертаційного дослідження, як становлення наукового світогляду вченого, його наукова та організаційна діяльність, аналіз творчого доробку і визначення його місця на сучасному етапі розвитку тваринництва. Основу джерельної бази дослідження становили документи із фондів державних архівних установ України, офіційні документи органів державної влади, наукових та громадських організацій, наукові праці вченого.

3. Здійснено історичну реконструкцію життєвого шляху вченого та виділено основні періоди його наукової та організаційної діяльності. Період становлення наукового світогляду охопив 1956-1970 роки і позначився розробкою таких наукових напрямів, як фізіологія молоковіддачі, селекційно-генетичне вдосконалення білоголової української та симентальської порід. Другий період (1970-1980) повязаний із розробкою організаційних та технологічних аспектів розвитку скотарства. Пріоритетними напрямами третього періоду (1980-1990) є запровадження основ великомасштабного перетворення порід, становлення біотехнологічних та генетичних засад селекції. Для четвертого періоду (1990-1996) характерною є розробка організаційних та законодавчо-нормативних основ тваринництва. Найбільш плідний та різносторонній останній період життєдіяльності вченого (1996-2009) ознаменувався розвитком таких наукових напрямів, як селекція, генетика та біотехнологія у тваринництві, збереження генофонду тварин, історія сільськогосподарської науки та ін.

4. Аналіз наукових здобутків В.П. Бурката засвідчив, що він є автором багатьох теоретичних розробок, які знайшли практичне застосування в галузі тваринництва колишнього СРСР та України. Він заклав підґрунтя нової комплексної галузі знань - біотехнологічної селекції. Обґрунтував концепцію розбудови національного спеціалізованого скотарства. Розвинув вчення про породу та породотворення, розкривши закономірності феномену породи івизначивши її дійсний статус, запровадив до практики тваринництва нову біозоотехнічну системну одиницю - синтетичну популяцію. Здійснив внесок у теорію лінійного розведення у скотарстві, обґрунтувавши принцип селекції на основі ізольованих заводських популяцій або комплексів міжзаводських популяцій. Розробив принципи збереження вітчизняного генофонду тварин. Поглибив знання щодо формування рекордної продуктивності та їхнього використання у племінній роботі, модифікував схему великомасштабної селекції у скотарстві.

5. Академік В.П. Буркат - визнаний методолог вітчизняного тваринництва. Особисто або у співавторстві він розробив 8 методик, 12 методичних рекомендацій, 39 оригінальних методів, а також низку методичних положень, рекомендацій та способів у тваринництві, 24 із яких захищено авторськими свідоцтвами і патентами. Вершиною наукової творчості вченого є методика виведення української червоно-рябої молочної породи, концептуальні положення якої покладено в основу програм виведення інших порід великої рогатої худоби України, що сприяло прискоренню процесу породотворення та зростанню генетичного потенціалу їхньої продуктивності до рівня європейських стандартів. Серед методів та способів, розроблених ученим, найбільшою практичною значущістю відзначаються методи створення синтетичних ліній у скотарстві, метод добору й оцінки бугаїв у племзаводах, спосіб підбору батьківських пар у племінному тваринництві.

6. В.П. Буркат здійснив суттєвий внесок в організацію сільськогосподарської дослідної справи в Україні як віце-президент, академік-секретар Відділення зоотехнії Української академії аграрних наук, директор Інституту розведення і генетики тварин. Він сприяв обґрунтуванню пріоритетних та перспективних напрямів наукових досліджень у галузі тваринництва, зростанню їхньої результативності. Брав участь у розробці та реалізації науково-технічних програм і проектів, запровадженні нових форм творчих обєднань науковців - науково-методичних центрів. Ініціював створення виробничо-наукової асоціації у тваринництві "Україна", Національного обєднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемобєднання" та Державного науково-виробничого концерну "Селекція". Розробив ряд організаційних схем, найбільш значущою серед яких є Генеральна схема розміщення та раціонального використання племінних ресурсів України. Здобутком вченого є заснування на базі Інституту розведення і генетики тварин наукового центру "Селекція і біотехнологія у тваринництві".

7. Академік В.П. Буркат зробив істотний внесок у розвиток комплексних наукових досліджень з національної аграрної біографістики та бібліографії, репрезентації і популяризації історії сільськогосподарської дослідної справи. Генеруюче започаткована нимісторико-біографічна серія "Українські вчені-аграрії ХХ століття", низка галузевих біобібліографічних та енциклопедичних видань сприяють реконструкції процесів і тенденцій розвитку вітчизняної сільськогосподарської науки, надають їй портретної конкретики. Вчений доклав зусиль до становлення системних наукових досліджень з історії тваринництва України, популяризації здобутків профільних науково-дослідних установ.

8. Творчий доробок В.П. Бурката, що нараховує більш ніж 900 наукових праць, у більшості не втратив своєї значущості на сучасному етапі розвитку тваринництва України. Такі його складники, як теорію породи та породотворення; методичні основи управління генеалогією породи; теорію консолідації селекційних формувань; основи вирощування, оцінки й раціонального використання плідників; генетичні та біотехнологічні засади розвитку селекції; методи збереження й раціонального використання генофонду тварин, доцільно використовувати як теоретичну та методологічну основу при розробці подальшої стратегії розведення у скотарстві.

Рекомендації

1. Враховуючи внесок академіка В.П. Бурката у розвиток вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи у тваринництві, варто включити відомості про нього в енциклопедичні та довідкові видання України, підручники з технології виробництва продукції тваринництва; започаткувати практику проведення наукових конференцій, дискусій, семінарів за основними напрямками його досліджень.

2. Архівні документи та інші матеріали дослідження можна використати при створенні спеціальної музейної експозиції про вченого на базі Інституту розведення і генетики тварин НААН.

1. Бащенко В. Академік УААН В.П. Буркат - видатний учений у галузі тваринництва, громадський діяч, історик аграрної науки / В. Бащенко // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. / Дніпропетр. нац. ун-т, ДНСГБ УААН. - Вип. 42. - К., 2009. - С. 9-15.

2. Бащенко В.М. Академік УААН В.П. Буркат - фундатор сучасної методології породотворення у скотарстві / В.М. Бащенко // Розведення і генетика тварин: міжвід. тем. наук. зб. / НААН, ІРГТ. - Вип. 44. - К.: Аграрна наука, 2010. - С. 36-40.

3. Бащенко В.М. Внесок академіка УААН В.П. Бурката у становлення генетичних та біотехнологічних засад селекції у скотарстві України / В.М. Бащенко // Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва: матер. ІІ всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, 15-16 вересня 2010 р. / НААН, Терноп. ін-т АПВ. - Тернопіль, 2010. - С. 134-136.

4. Бащенко В.М. Діяльність академіка УААН В.П. Бурката як популяризатора вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи / В.М. Бащенко //Aktualni vymozenostivedy - 2010: mater. VIMEZIN. vedecko-prakt. konf., 27 cervna-05 cervencu 2010 roku. - Dil 9. Historie. Psychologieasociologieasociologie. - Praha, 2010. - S. 44-47.

5. Бащенко В.М. Життєвий та творчий шлях академіка УААН В.П. Бурката / В.М. Бащенко // Nauka: teoria і praktyka - 2010: mater. VIMIEDZ. nauk.-prakt. konf., 07-15 sierpnia 2010 roku. - Vol 5: Filol. nauki. Psychologia і socjologia. Historia. Filozofia. - Przemysl, 2010. - S. 85-89.

6. Бащенко В.М. Науковий спадок академіка В.П. Бурката як методологічна основа збереження генофонду тварин / В.М. Бащенко // Науковий вісник Львівського ветеринарного університету ім. Ґжицького. - Т. 12, №3(45), Ч. 3. - Львів, 2010. - С. 3-7.

7. Бащенко В.М. Репрезентаційна діяльність академіка УААН В.П. Бурката у галузі історії аграрної науки України / В.М. Бащенко // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 10. - С. 80-82.

8. Бащенко В. Розвиток теорії породотворення у скотарстві у контексті діяльності академіка УААН В.П. Бурката / В. Бащенко // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. / Дніпропетр. нац. ун-т, ДНСГБ УААН. - Вип. 43. - К., 2009. - С. 8-13.

9. Бащенко В.М. Роль наукової спадщини академіка В.П. Бурката у селекційно-генетичному вдосконаленні симентальської породи [Електронний ресурс] / В.М. Бащенко // Історія науки і біографістика: електр. наук. зб. - 2010. - № 2. - Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.ua/E-Journal/JNB/2010-2/10waips.html. - Заголовок з екрана.

10. Бащенко В.М. Становлення засад біотехнологічної селекції у тваринництві України як складова наукової спадщини академіка В.П. Бурката / В.М. Бащенко // Dynamikanaukowychbadan: mater. VIMIEDZ. nauk.-prakt. konf., 07-15 lipca 2010 roku. - Vol6: Historia. - Przemysl, 2010. - S. 47-50.

Размещено на .ru