Діяльність академіка П.П. Сушкіна в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ - перша третина ХХ століть) - Автореферат

Актуальність теми обумовлена необхідністю глибокого і всебічного вивчення творчого доробку діячів науки і культури, які своєю працею сприяли розвитку вітчизняного наукового та освітнього простору. Яскравою постаттю в літопис світової біологічної науки взагалі та в Україні зокрема увійшов академік АН СРСР Петро Петрович СУШКІН (1868-1928), автор низки оригінальних зоологічних праць, послідовний поборник розвитку еволюційного вчення Ч. Сушкіна збагатили біологічну науку низкою нових фактів з кожного згаданого наукового напряму, а в останньому періоді своєї діяльності вчений дав ряд узагальнень зоогеографічного характеру, що дозволило поставити його імя в ряд найбільш видатних імен світової біологічної науки. Сушкіна, опрацювання на сучасному рівні результатів його багаторічного пошуку має виняткове наукове та практичне значення. У своєму кінцевому результаті воно відкриває можливість відтворення маловідомих сторінок біологічної науки і культури, висвітлює механізм функціонування ряду структурних підрозділів Академії наук колишнього СРСР, культурно-освітніх закладів, громадських організацій, дозволить виробити конкретні рекомендації щодо застосування вагомого досвіду, набутого в останній чверті ХІХ - першій третині ХХ століть.Сушкіна його імя було широко відоме в Україні, в першу чергу, як професора Харківського університету, який на той час понад 35 років працював в галузі морфології, систематики птахів і зоогеографії, був відомий своїми науковими працями як в країні, так і за кордоном. Мензбір у журналі „Природа” друкує некролог, в якому подає детальний нарис життя та діяльності П.П. Сушкіна. Сушкіна „одним із найвидатніших вчених нашого часу”, а також зазначає, що в „його статтях згруповані факти, які змальовують хід еволюції фаун, що змінювали одна одну, в своїх роботах вчений встановив цю наступність та висловив низку глибоких і блискучих думок щодо співвідношення між змінами середовища і клімату та змінами в будові тварин і т.д. Сушкін ще міг би і мабуть збирався зробити, обірвала смерть саме в той час , коли він був ще в повному розквіті своїх сил і таланту… В особі П.П. Сушкіна згадується лише побіжно, висвітлюється його роль у вищій школі, участь у розбудові Орнітологічного відділення Зоологічного музею Академії наук в Ленінграді.Сушкін був видатним зоогеографом-орнітологом свого часу, який накреслив найголовніші віхи історії розвитку фауни північних і центральних частин азійського материка та його ландшафтних зон. Сушкіна формувався під впливом концепцій розвитку біологічної науки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., які зацікавили молодого вченого в веденні природознавчих досліджень. Сушкіна як людини високого інтелекту, мандрівника-натураліста, принципового вченого, показати його чуйне сприйняття природи. Сушкіна вирішальний вплив мали його вчителі й наставники з Московського університету: М.О. Сушкіна, який раніше не потрапляв у поле зору істориків природознавства. петроградсько-ленінградський період (1920-1928) - (очолювання орнітологічного відділення Зоологічного музею; праця в Геологічному музеї; Академік Академії наук СРСР (1927); академік-секретар Відділення фізико-математичних наук АН СРСР(1927); наукове відрядження у США (1924)).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. У дисертації вперше здійснено цілісний історико-науковий аналіз творчої спадщини П.П. Сушкіна в контексті розвитку біологічної науки сучасної йому епохи. На основі опрацьованих літературних джерел і матеріалів з архівів них сховищ Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Харкова та Сімферополя вперше зроблено комплексний аналіз цієї спадщини. Показано значення його ідей, для розвитку тих областей знань, в яких він працював фауністиці, систематиці, зоогеографії та палеонтології хребетних тварин, передусім в орнітології. Список праць ученого становить понад 100 назв, з яких багато були піонерськими й заклали підґрунтя для подальших наукових розробок, насамперед у зоології. Академік П.П. Сушкін був видатним зоогеографом-орнітологом свого часу, який накреслив найголовніші віхи історії розвитку фауни північних і центральних частин азійського материка та його ландшафтних зон.

2. Зясовано, що науковий світогляд П.П. Сушкіна формувався під впливом концепцій розвитку біологічної науки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., які зацікавили молодого вченого в веденні природознавчих досліджень. Дисертаційна робота дозволила відтворити образ П.П. Сушкіна як людини високого інтелекту, мандрівника-натураліста, принципового вченого, показати його чуйне сприйняття природи. На формування еволюційного світогляду П.П. Сушкіна вирішальний вплив мали його вчителі й наставники з Московського університету: М.О. Мензбір, О.С. Сєверцов, О.О. Коротнєв, О.В. Бутурлін.

3. Вперше запропоновано удосконалену періодизацію творчої діяльності П.П. Сушкіна: московський період життя та діяльності (1897-1909) - (захист магістерської дисертації (1897); експедиції в Киргизький степ (1897-1898); наукове відрядження до Західної Європи (1899-1900); посади приват-доцента та професора зоології на Вищих жіночих курсах (1901-1909); захист докторської дисертації (1904); експедиція в Мінусінський край (1902);

харківський період (1909-1919) - (викладання в Харківському університеті, завідування кафедрою зоології; експедиції на Алтай та в Монголію (1912, 1914)).

- сімферопольський період (1919-1920) - (викладацька діяльність у Таврійському університеті та робота в Сімферопольському природничо-історичному музеї; співпраця з Кримським товариством дослідників природи). Вперше досліджено Сімферопольський період життя і діяльності П.П. Сушкіна, який раніше не потрапляв у поле зору істориків природознавства. петроградсько-ленінградський період (1920-1928) - (очолювання орнітологічного відділення Зоологічного музею; праця в Геологічному музеї; Академік Академії наук СРСР (1927); академік-секретар Відділення фізико-математичних наук АН СРСР(1927); наукове відрядження у США (1924)).

4. Визначено, що творчий доробок П.П. Сушкіна можна умовно розділити на такі основні напрями: орнітологічні дослідження - порівняльна анатомія, фауністика, систематика, зоогеографія та палеозоологія. В дисертації також простежується інтерес ученого до таксономії та загальних проблем біології, зокрема еволюційних проблем та проблеми походження людини, виконаних ним під впливом ідей і концепцій М.О. Сєверцова, М.О. Мензбіра і С.О. Бутурліна.

Зясовано, що в галузі палеонтології П.П. Сушкін одним із перших почав використовувати морфологічний метод дослідження викопних тварин, тому багато вчених-палеонтологів вважають його, разом з В.О. Ковалевським, засновником нового напряму в палеонтології - екологічної палеонтології (палеоекології).

Визначено особливу роль П.П. Сушкіна як блискучого морфолога і анатома, який вперше у вітчизняній біологічній науці створив класичні праці з порівняльної анатомії хижих птахів.

Показано роль П.П. Сушкіна, як натураліста, який не мав собі рівних у дослідженнях орнітофауни на просторах колишнього СРСР. Результати цих досліджень знайшли відображення в працях академіка: „Птицы Советского Алтая и прилежащих частей Северо-Западной Монголии” (1938. - Т.1.- 2); „Список и распределение птиц Русского Алтая и ближайших частей Северо-Западной Монголии, с описаним новых или малоизвестных форм” (1925); „Птицы Тульской губернии” (1892); „Птицы Уфимской губернии” (1897); „К морфологии скелета птиц. I. Сравнительная остеология дневных хищных птиц (Accipitres) и вопросы классификации. ІІ. Соколы и их ближайшие родственники” (1902); „Птицы средней Киргизской степи” (1907); „Птицы Минусинского края, Западного Саяна и Урянхайской Земли” (1914) тощо. Вони і сьогодні залишаються підґрунтям для вивчення фауни Росії та України, є енциклопедичними довідниками сучасних зоогеографів, а ті комплексні прийоми та методи природничого аналізу, які використовував автор в цих працях ще на початку ХХ століття, залишаються актуальними.

5. Простежено, що життя та діяльність П.П. Сушкіна тісно перепліталися з долею багатьох визначних діячів науки і культури України, Росії, Західної Європи та Америки: М.О. Мензбіра, О.М. Сєверцова, М.О. Зарудного, О.М. Нікольського, О. Шарпа, В. Хаттера, В.М. Арнольді, В.К. Заленського, В.І Вернадського, Д.І. Щербакова, І.І. Пузанова, О.Ф. Іоффе, М.І. Андрусевича, М.М. Завадовського, Є.В. Вульфа, В.О. Обручева та інших.

6. Вагомою є педагогічна та науково-просвітницька роль П.П. Сушкіна. Як викладач Московського, Харківського, Таврійського університетів і Гірничого інституту в Ленінграді він зробив значний внесок у підготовку цілої плеяди науковців у галузі зоології, серед його учнів - Б.С. Виноградов, С.К. Красовський, П.С. Серебровський, Є.С. Птушенко, М.І. Гавриленко, О.Я. Тугарінов, Б.К. Штегман, О.І. Іванов, Л.М. Шульгін, Л.О. Портенко, та в галузі палеонтології - Ю.А. Орлов, І.О. Єфремов та інші.

Він був популяризатором нових досягнень біологічної науки в журналах: “Природа”, “Орнитологический вестник”, “Вісник природознавства” тощо. Активно співпрацював з товариствами дослідників природи в Москві, Харкові, Сімферополі та Ленінграді.

7. Науково-організаційна та популяризаторська діяльність П.П. Сушкіна становить значний інтерес для широкого кола біологів. Формами поширення надбань вченого-педагога можуть бути доповіді на нарадах працівників освіти, лекції у вищих навчальних закладах, написання студентами рефератів, курсових і дипломних робіт, різні публікації про видатного вченого-зоолога. Вище викладене є свідченням доцільності вивчення наукової спадщини П.П. Сушкіна у вищих навчальних закладах України.

1. Слободиська О.А. Академік П.П. Сушкін (1868-1928) - видатний зоолог-систематик, порівняльний анатом, палеонтолог та мандрівник // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. - К., 2003. - Вип.11. - С. 188-200.

2. Слободиська О.А. Громадсько-педагогічна діяльність академіка П.П. Сушкіна // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. - К., 2003. - Вип.12. - С. 178-183.

3. Слободиська О.А. Внесок П.П. Сушкіна в розвиток орнітології // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. - К., 2004. - Вип.15. - С. 182-191.

4. Слободиська О.А. П.П. Сушкін про закон незворотності еволюції // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. - К., 2006. - Вип. 26. - С.187-196.

5. Слободиська О.А. Палеозоологічні дослідження академіка П.П. Сушкіна // Історичні записки: Зб. наук. праць. - Луганськ, 2007. - Вип.14. - С.119-127.

6. Слободиська О.А. Наукова спадщина П.П. Сушкіна (1868-1928) // Історія національної науки: новий зміст і суспільне значення: Матер. ХІХ Міжнародного Київського симпозіуму з наукознавства та історії науки, 13-15 листопада 2002 р. - К., 2002. - С.85-88.

17

7. Слободиська О.А. Внесок П.П. Сушкіна у вирішення проблеми походження людини // Девята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки: Матер. конф., м. Київ, 23 квітня 2004 р. - К., 2004.- С.146-150.

8. Слободиська О.А. Академік П.П. Сушкін про вирішальний вплив клімату на еволюцію органічного світу // Десята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки: Матер. конф., м. Київ, 27 травня 2005 р.- К., 2005. - С.171-179.

9. Слободиская О.А. Материалы к биографии академика П.П. Сушкина // Одинадцята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки: Матер. конф., 21 квітня 2006 р., м. Київ. - К., 2006. - С.126-30.

Размещено на .ru