Діяльність академіка О.М. Нікольського (1858-1942) в контексті розвитку біологічної науки - Автореферат

Протягом останніх років історія українського природознавства істотно поповнилася результатами цілої низки досліджень, які з нових засад, інших підходів розглядають наукову та соціокультурну спадщину таких відомих вчених, як М.О. Нікольський розробив основні засади цього нового наукового напряму в зоології, трансформував його у навчальну дисципліну, запропонував принципи її формування й побудови. Нікольський вперше запропонував науково обґрунтовані принципи зоогеографічного районування території України, використавши поширення окремих видів плазунів та земноводних як інструмент цього поділу, а його учень О.О. Дисертаційне дослідження виконано в контексті наукової проблематики кафедри екології та безпеки діяльності на залізничному транспорті „Історія науки і техніки в напрямах, школах, іменах” та Центру досліджень історії науки і техніки ім. Однак деякі розділи дисертації містять відомості. що виходять за означені рамки, зокрема про пізніші події, котрі стосуються долі спадщини вченого та діяльності його учнів.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, її новизну, розкрито звязок роботи з науковими програмами, визначено мету, завдання, обєкт і предмет дослідження; обґрунтовано хронологічні межі та методи дослідження, зясовано наукове та практичне значення дисертації, показано особистий внесок пошукувача, результати апробації положень дисертації. Публікації мали характер аналітичного огляду наукового доробку вченого, підкреслили його практичну спрямованість та значення результатів досліджень для науки в цілому. Нікольського була належно оцінена, про що йшлося у спеціальному виданні до ювілейної дати.9 Один з авторів Д.І Багалій зберіг на все життя почуття поваги до О.М. Нікольського. Нікольського, вийшла стаття в періодичному видання, яка розповідає про його життя і наукову діяльність, внесок у розвиток вітчизняної науки.10 Харківське товариство любителів природи двічі (1913, 1915)11 виступило з оцінкою наукової діяльності О.М. Нікольського замовчувалося і тільки 1955 р. вийшли друком матеріали до 150-річчя Харківського університету, в яких знайдено відомості про вченого.16 Публікації цього періоду, за винятком праці М.О.Вперше на основі опрацьованих документальних джерел та літературних матеріалів проведено комплексне дослідження творчої спадщини відомого вченого О.М. Показано значення його праць для розвитку тих галузей знань, у яких він працював: фауністики, систематики, зоогеографії, іхтіології, герпетології, орнітології та екології. Зрештою, наукова діяльність призвела до виникнення якісних змін в біологічній науці, що стало ключовим моментом в історії вітчизняної природничо-наукової думки. Першим у вітчизняній герпетології запровадив серійне збирання колекційних матеріалів, це дозволило системно вивчати індивідуальну та групову мінливість особин всередині виду, звернув особливу увагу на діагностичні ознаки різних груп тварин. Нікольський зробив вагомий внесок у ґрунтовне вивчення плазунів та земноводних, середовища їх існування як фаунотворчого фактора, видав Наукову працю “Плазуни і земноводні Російської імперії” (1905).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вперше на основі опрацьованих документальних джерел та літературних матеріалів проведено комплексне дослідження творчої спадщини відомого вченого О.М. Нікольського (1858-1942) в контексті сучасної йому епохи. Показано значення його праць для розвитку тих галузей знань, у яких він працював: фауністики, систематики, зоогеографії, іхтіології, герпетології, орнітології та екології. Його наукові погляди формувалася під впливом ідей та поглядів К.А. Тімірязєва, К.Ф. Кесслера, М.М. Богданова, М.П.Вагнера, М.О. Сєверова, В.О. Ковалевського, О.М. Мензбіра та ін. Зрештою, наукова діяльність призвела до виникнення якісних змін в біологічній науці, що стало ключовим моментом в історії вітчизняної природничо-наукової думки.

2. Запропоновано, на основі опрацювання виявлених матеріалів біографії, удосконалену періодизацію життя та діяльності О.М. Нікольського: а) астраханьський період (1858-1876), з підперіодами: дитинство (1858-1864), навчання у приватній школі (1864-1867) та у гімназії (1867-1876);

б) петербурзький період життя і наукової діяльності О.М. Нікольського (1876- 1903), який, в свою чергу, ділиться на підперіоди: навчання в Санкт-Петербурзькому університеті (1876-1881), експедиційний (1880-1886 і 1888-1890), науково-дослідницький (1890-1903), педагогічний (1887-1903);

в) харківський період (1903-1942),в якому також виділені підперіоди: професорсько-викладацький (1903-1930), науково-дослідницький (1903-1940).

3. Проаналізовано наукові праці вченого, встановлено істотний внесок О.М. Нікольського у розробку методичних основ проведення польових досліджень, вироблення інструктивно-методичних рекомендацій, складання описів обробки герпетологічних, іхтіологічних та орнітологічних колекцій. Першим у вітчизняній герпетології запровадив серійне збирання колекційних матеріалів, це дозволило системно вивчати індивідуальну та групову мінливість особин всередині виду, звернув особливу увагу на діагностичні ознаки різних груп тварин. Учений розробив систематизаційні таблиці для визначення плазунів та земноводних, запровадив номенклатуру для певних груп класу риб.

4. Комплексно проаналізовано наукову спадщину О.М. Нікольського в контексті соціального і політичного життя Російської імперії останньої чверті ХІХ - першої третини ХХ століть, зокрема, в радянську добу. Показано творчу реалізацію з позицій дарвінізму ідеї впливу геологічних та географічних факторів на формування фауни певних територій, на цій основі видано монографію “Географія тварин” (1909). О.М. Нікольський зробив вагомий внесок у ґрунтовне вивчення плазунів та земноводних, середовища їх існування як фаунотворчого фактора, видав Наукову працю “Плазуни і земноводні Російської імперії” (1905). Він вперше зробив повне зведення плазунів та земноводних Російської імперії, вивчив фауну хребетних тварин Туркестану, Алтаю, Сахаліну, Кавказу, Криму, Персії. Ним проведено ревізію основних класів хребетних тварин за видовим складом, що сприяло утвердженню в герпетології широкої біологічної концепції виду.

5. Доведено, що особисті наукові дослідження О.М. Нікольського здійснювалися в контексті ключових завдань зоологічної науки. Творчий доробок О.М. Нікольського має ряд складових: фауністика хребетних тварин, систематика, зоогеографія, екологія; герпетологія, іхтіологія та орнітологія в контексті дослідження цілих областей Російської імперії. В дисертації простежено звязок О.М. Нікольського з тими ідейними та методологічними основами, які утверджували інтерес до живої природи та раціонального природокористування, сформований під впливом. Встановлено, що наукові праці О.М. Нікольського - знаковий внесок в герпетологію, що сприяв формуванню цілісних уявлень про плазунів та земноводних, завдяки чому він одним з провідних герпетологів світу.

6. Введено до наукового обігу масив невідомих матеріалів. Публікації у природничих, герпетологічних та інших науково-популярних журналах, видання наукових товариств, ділове листування з представниками наукової та суспільної еліти, викладацька діяльність у ВНЗ Санкт-Петербурга та Харкова нагромадили велику кількість джерел, а відкриття фондів архівів і музеїв забезпечили доступність для використання.

1. Рогожа М.М. Природодослідницька діяльність академіка О.М. Нікольського // Історія української науки на межі тисячоліть. К. 2005.Вип. 22. С. 195-206.

2. Рогожа М.М. Дослідження академіком О.М. Нікольським фауни хребетних Туркестану // Історія української науки на межі тисячоліть. К.2006. Вип. 23. С.172-183.

3. Рогожа М.М. Дослідження хребетних тварин: зоогеографічні узагальнення академіка О.М. Нікольського // Історія української науки на межі тисячоліть. К. 2006. Вип. 25. С. 168-177.

4. Рогожа М.М. Харківський період життя і діяльності академіка О.М. Нікольського // Історичні записки Східноукраїнського національного університету: Зб. наук. праць. 2007. Вип. 13. С. 141-152.

5. Рогожа М.М. Педагогічна діяльність видатного українського зоолога О.М. Нікольського // Одинадцята конференції молодих істориків освіти, науки і техніки: 21квітня 2006 року, м. Київ: Матеріали конф. К. 2006. С. 99-103.

6. Рогожа М.М. Деятельность професора А.М. Никольского в Харьковском обществе грамотности // Наука и техника: вопросы истории и теории. Тезисы XXVII годичной конференции Санкт-Петербургского отделения национального комитета по истории и философии науки и техники РАН (21-24 ноября 2006 г.) - СПБ. 2006. С. 258-259.

7. Рогожа М.М. Академік О.М. Нікольський: підготовка науково-педагогічних кадрів як аспект педагогічної діяльності // 5 Всеукраїнська наукова конференція „Актуальні питання історії техніки”, 19-20 жовтня 2006 р. (Київ, 2006). К. 2006. С.65-68.