Діяльність академіка М.В. Рево (1889–1962) у контексті розвитку мікробіології в Україні - Автореферат

Вивчаючи спадщину цього вченого, водночас можна поповнити джерельний запас знань стосовно галузевої наукової думки, глибше дослідити окремі проблеми історії науки й освіти: становлення та розвиток мікробіології, сільськогосподарської освіти, а також дослідної справи в Україні. Він є фундатором Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства, який згодом було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, м. Дослідження виконували у Центрі історії агарної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН у межах науково-дослідних тем: «Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні» (номер державної реєстрації 0102U001526) та «Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів агарного профілю в Україні» (номер державної реєстрації 0107U003107). Рево в організації Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства, який згодом було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук, м. Рево за основними напрямами наукової діяльності (медична, ветеринарна, ґрунтова мікробіологія, вірусологія й імунологія; історія вітчизняної мікробіології та вірусології), що дало змогу зясувати їх практичне значення для науки; показано внесок вченого у розвиток сільськогосподарської дослідної справи як фундатора Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології, у результаті чого зясовано історію створення Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН - провідної науково-дослідної установи, яка у мережі УААН організовує і проводить наукові дослідження в галузі сільськогосподарської мікробіології;У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; визначено обєкт, предмет, хронологічні межі та методи роботи; сформульовано мету та завдання; показано звязок роботи з науковими темами і практичне значення одержаних результатів; включено відомості про особистий внесок здобувача, структуру дисертації й апробацію результатів дослідження. Рево була започаткована у 1918 р., коли зявилася перша інформація, у якій подано оцінку його наукової діяльності. Стисла інформація про науково-педагогічну роботу вченого подається хіба що на сторінках «Ученые записки Казанского зооветеринарного института», де він довгий час працював на посаді завідувача кафедри мікробіології. У фонді Р-4715 «Действительный член Академии сельскохозяйственных наук УССР Рево Михаил Васильевич» зберігаються документи, які належали вченому: довідки, характеристики з різних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів сільськогосподарського та медичного спрямування; написані у різний час автобіографії; копії грамот і дипломів (про закінчення Варшавського ветеринарного інституту, про здобуття звання доктора медичних наук і доктора ветеринарних наук тощо); відгуки колег і знайомих стосовно науково-педагогічної діяльності вченого; рецензії на монографії та підручники; рукописи опублікованих і неопублікованих монографій, підручників, статей тощо. Рево отримав у цей період не тільки сприяв формуванню наукового світогляду, але й став фундаментом наукового професіоналізму, який вчений згодом демонстрував під час роботи у закладах вищої освіти та науково-дослідних установах Радянського союзу.Джерельна база дослідження становить 140 документів з фондів державних архівних установ України, Росії, Грузії та Польщі і понад 100 наукових праць вченого, комплексне використання яких дало можливість розкрити особистість М.В. Рево як вченого, педагога, організатора вітчизняної мікробіологічної науки, сільськогосподарської дослідної справи й освіти, висвітлити маловідомі факти його біографії, репрезентувати наукову спадщину вченого, визначивши її місце і роль у розвитку вітчизняної та світової мікробіології. Рево та подано ґрунтовний аналіз його діяльності: Основні періоди життя та діяльності вченого Напрями наукових досліджень 8) Харківський період (1945-1960 рр.) Ветеринарна вірусологія й імунологія (вивчення механізму утворення імунітету при туберкульозі, бруцельозі, сибірській виразці, паратифі телят; дослідження впливу нових методів імунізації тварин, хворих на сальмонельоз; визначення діагностичної цінності алергічної проби, реакції звязування комплементу (РЗК) і реакції гемаглютинації при туберкульозі ВРХ; виготовлення сироватки проти сибірської виразки; вивчення морфологічного складу крові тварин при ящурі). Серед наукового доробку вченого з різних напрямів мікробіології найбільшого розвитку здобули питання: 1) етіології й імунології сибірської виразки; 2) етіології й імунології туберкульозу людини і ВРХ; 3) етіології й імунології бруцельозу сільськогосподарських твар

Основний зміст дисертації