Діяльність і статус Ради національної безпеки і оборони України - Реферат

Конституції більшості країн світу встановлюють, що координаційним (керівним, організаційним) органом з питань здійснення національної безпеки і оборони є відповідні ради (комітети, комісії) з питань національної безпеки і оборони (або тільки безпеки чи оборони). Основними їх завданнями визнають: встановлення життєво важливих національних інтересів і пріоритетів; виявлення внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці або обороні; розробку стратегії та створення програм забезпечення національної безпеки або оборони; координацію діяльності органів виконавчої влади (або й інших органів) у процесі планування і здійснення заходів щодо виконання прийнятих рішень і т. д. Постійно діючий конституційний орган з питань координації та контролю діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони - Раду національної безпеки і оборони України утворено замість Ради оборони України та Ради національної безпеки України, які працювали у період з 1991 до 1996 року. До складу Ради оборони згідно з постановою Верховної Ради України від 9 квітня 1992 року № 2261-XII входили Президент України - Голова Ради оборони України, Голова Верховної Ради України, Премєр-Міністр України, Перший заступник Голови Верховної Ради України, Міністр закордонних справ України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, Голова Служби безпеки України, Командуючий Національною гвардією України, Командуючий Прикордонними військами України. У той же час Указом Президента України від 15 січня 1992 року № 41 було утворено Комісію при Президенті України по підготовці пропозицій про статус, порядок діяльності і структуру Ради національної безпеки України, а Указом від 1 липня 1992 року № 357 - Раду національної безпеки України, до першого складу якої увійшли постійні члени Ради - Президент України, Голова Ради, Державний радник України з питань національної безпеки, Секретар Ради, Премєр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр закордонних справ України; члени Ради - Президент Академії наук України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр охорони здоровя України, Міністр охорони навколишнього природного середовища України, Голова Державного комітету України у справах охорони державного кордону України, Голова правління Національного банку України.Таким чином автор прийшов до висновку, що Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Функціями Ради національної безпеки і оборони України є: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; 3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Таким чином автор прийшов до висновку, що Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Функціями Ради національної безпеки і оборони України є: 1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Структура РНБО складається з: 1. Голови

2. Секретаря

3. Членів

4. Апарату

РНБО має надважливе значення для функціонування держави та механізму влади.

рада національний безпека оборона

1. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. - Харків: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2002 - C. 376-377

2. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 158-160

3. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 39. - ст.351

4. Тодика Ю.М., Конституційне право України. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. - С. 47

5. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - ст. 141

6. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. - К: Юрінком Інтер, 2002. - С. 390

7. Федоренко В.Л. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України та її нормо проектний потенціал // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами VIII Міжнародної науково-практичної конф., Луцьк, 17-19 червня 2011 р. / уклад.: З.В. Журавська, Т.Д. Климчук, Н.М. Коритнюк, С.С. Савич. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2011. - С. 141-148.

8. Цоклан В.І. Структура Ради національної безпеки і оборони України як важливий елемент її конституційно-правового статусу // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 2. - С. 90-93

9. Закон України «Про раду національної безпеки і оборони»

Размещено на