Дія ритмічних холодових впливів на кардіорегуляторні механізми функціонування гематоенцефалічного бар"єра при стрес-індукованій гіпертензії - Автореферат

Це може призвести до зміни сталості внутрішнього середовища мозку, викликати запуск компенсаторних реакцій організму, ступінь виразності яких можна регулювати, наприклад, застосовуючи лікувальні режими гіпотермії (Бабійчук Г.О., Ломакін І.І., 2001). Лікувальна гіпотермія з урахуванням індивідуальних особливостей секундної біоелектричної активності головного мозку може виявитися ефективним методом стимуляції нервової і серцево-судинної систем організму за допомогою підвищення функціональної активності гематоенцефалічного барєра (Марченко В.С., 2002). Визначити роль рівня проникності ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну в кардіорегуляторній, гіпотензивній дії ритмічної гіпотермії і розробити експериментальний метод підвищення проникності ГЕБ для біогенних амінів. Визначити проникність ГЕБ для норадреналіну (НА) й ацетилхоліну (АХ) при емоційно-больовому стресі 12-і 24-місячних щурів. Дослідити вплив ритмічної гіпотермії на проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну 12-і 24-місячних щурів із стрес індукованою гіпертензією.Проте, у щурів усіх груп до 21-ої доби ЕБС формувалася стійка артеріальна гіпертензія, причому значне підвищення кровяного тиску (~ 200 мм рт. ст.) зберігалося, принаймні, 3 тижні після закінчення впливів. Цікаво, що біоелектрична активність головного мозку тварин цієї експериментальної групи поряд із характерними стрес-змінами (депресія основної ритміки, порушення процесів просторової синхронізації, епізоди пароксизмальної активності тощо) характеризувалася подібною з ЕКГ динамікою спектрально-кореляційних характеристик. Нейрогуморальна “спіраль” прямих і зворотних звязків “стискається” до крайньої межі - висока проникність ГЕБ для ацетилхоліну і норадреналіну практично синфазна, що може призводити до зривів нормального функціонування системи. Необхідно було підібрати впливи, здатні зняти напругу, “розкрутити спіраль”, відновити систему прямих і зворотних звязків. У 12-міс. щурів 0,05-0,2 РГ однаково ефективно підвищує проникність ГЕБ, викликаючи характерний патерн біоелектричної активності мозку з домінуванням у спектрі частот 0,1-0,4 Гц (феномен подвоєння ритму).Визначено тригерну роль підвищення проникності ГЕБ до норадреналіну та ацетилхоліну в розвитку загального адаптаційного синдрома. Це дало змогу розробити експериментальний спосіб підвищення проникності ГЕБ для вегетотропних лікарських речовин. При артеріальній гіпертензії, викликаній тривалим емоційно-больовим стресом, у 1,5-2 рази збільшується проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну. Зниження резистентності ГЕБ для цих нейромедіаторів є синфазним і не відрізняється в структурах головного мозку, відбувається неспецифічне, “аварійне” підвищення рівня проникності. При ритмічній гіпотермії істотно, у 3-4 рази підвищується проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

гіпертензія серцевий холодовий стрес

У дисертації наведені теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової задачі корекції стану серцево-судинної та нервової систем при стрес індукованій гіпертензії за допомогою стимуляції функціональної активності гематоенцефалчного барєра при ритмічних холодових впливах на організм 12-ти та 24-х місячних щурів. Визначено тригерну роль підвищення проникності ГЕБ до норадреналіну та ацетилхоліну в розвитку загального адаптаційного синдрома. Це дало змогу розробити експериментальний спосіб підвищення проникності ГЕБ для вегетотропних лікарських речовин.

1. У сучасних концепціях загального адаптаційного синдрому до останнього часу не враховувалися тригерні можливості нейротрансмітерних механізмів функціонування ГЕБ. Радіоізотопними, електрофізіологічними, імунобіохімічними методами показано, що від рівня проникності ГЕБ залежать адаптивні реакції серцево-судинної й центральної нервової систем на стресори різної модальності й інтенсивності. У свою чергу функціональна активність ГЕБ сама підконтрольна цим системам у взаємодії із загальним неспецифічним та імунним захистом організму.

2. При артеріальній гіпертензії, викликаній тривалим емоційно-больовим стресом, у 1,5-2 рази збільшується проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну. Зниження резистентності ГЕБ для цих нейромедіаторів є синфазним і не відрізняється в структурах головного мозку, відбувається неспецифічне, “аварійне” підвищення рівня проникності.

3. При ритмічній гіпотермії істотно, у 3-4 рази підвищується проникність ГЕБ для норадреналіну й ацетилхоліну. За цих умов зниження резистентності ГЕБ має риси специфічності, варто говорити про спрямоване підвищення функціональної активності ГЕБ. Динамічні характеристики проникності для ацетилхоліну і норадреналіну знаходяться в протифазі і не є тотожними в різних структурах головного мозку.

4. Динаміка проникності ГЕБ щурів, що перенесли тривалий емоційно-больовий стрес, після 0,1 РГ стабілізується, відповідає природному резонансно посиленому гіпотермією ритму. Багато в чому завдяки цьому нормалізується артеріальний тиск гіпертензивних тварин, статистичні й спектрально-кореляційні характеристики динамічного ряду кардіоінтервалів ЕКГ і ЕЕГ.

5. Застосування гіпотермічного навантаження виявляє діапазон адаптаційних можливостей ГЕБ експериментальних тварин. У 12-міс. щурів 0,05-0,2 РГ однаково ефективно підвищують проникність ГЕБ, викликаючи характерний патерн біоелектричної активності мозку з домінуванням у спектрі частот 0,1-0,4 Гц (феномен подвоєння ритму). У 24-міс. тварин для зниження як резистентності проникності ГЕБ, так і гіпертензії найбільш ефективна РГ із частотою 0,05-0,1 Гц. ЦНС 2-річних щурів є менш пластичною, не відслідковує верхній діапазон холодових впливів у секундному ритмі.

6. Ритмічні холодові впливи на гіпертензивних тварин роблять більш виражену корекцію гуморальних ніж клітинних чинників імунореактивності організму, але не призводять до суттєвої нормалізації протеолізу.

7. У практичній медицині при проведенні лікувальної гіпотермії варто враховувати загальні положення розробленого експериментального способу підвищення проникності ГЕБ для лікарських речовин. Ритмічний холодовий вплив на організм із частотою ~ 0,1 Гц призводить до підвищення проникності ГЕБ, достатнього для прояву центральних (парадоксальних) ефектів системно введених кардіотропних препаратів.

1. Бабийчук В.Г., Латогуз И.К. Влияние краниоцеребральной гипотермии крыс на сопряжение окислительного фосфорилирования и дыхания митохондрий в тканях миокарда // Проблемы криобиологии. - 1997. - №3. - С.60-61.(Дисертантом виконані роботи за методикою краніоцеребральної гіпотермії).

2. Марченко В.С., Бабийчук В.Г., Ломакин И.И., Шило А.В., Ломако В.В. Проницаемость гематоэнцефалического барьера для кардиотропных лекарственных веществ при краниоцеребральной гипотермии // Проблемы криобиологии. - 1998. - №2. - С.42-45. (Дисертантом виконані експерименти по КЦГ (340С) і статистичний аналіз даних).

3. Марченко В.С., Полищук Л.В. Бабийчук В.Г. Влияние ритмического охлаждения на проницаемость гематоэнцефалического барьера для экзогенного норадреналина // Проблемы криобиологии. - 2000. - №1. - С.36-40. (Дисертантом виконані експерименти щодо дії охолодження (340С) на проникність ГЕБ).

4. Бабийчук В.Г., Козлов А.В., Луценко Д.Г. Триггерные механизмы холодового стресса и резонансных режимов лечебной гипотермии // Проблемы криобиологии. - 2001. - №3. - С. 89-90. (Дисертантом узагальнені результати досліджень).

5. Самохина Л.М., Бабийчук В.Г., Ломако В.В.Познахарева И.А., Марченко В.С., Мамонтов В.В., Шило А.В., Ломакин И.И. Сочетанное влияние ритмического холодового воздействия и кордовой крови на активность протеиназ и их ингибиторов у старых крыс со стимулированной гипертензией // Проблемы криобиологии. - 2001. - №3. - С. 82-83. (Дисертантом виконані роботи за методикою ритмічного охолодження (340С) та забору матеріалу).

6. Марченко В.С., Бабийчук В.Г. Кардиорегуляторная функция гематоэнцефалического барьера при резонансной гипотермии // Проблемы криобиологии. - 2001. - №4. - С.17-29. (Дисертантом виконані експерименти щодо дії гіпотермії (340С), проаналізовані дані). .

7. Самохина Л.М., Бабийчук В.Г., Ломако В.В., Познахарева И.А., Марченко В.С., Мамонтов В.В. Система протеиназа-ингибитор протеиназ у старых крыс со стимулированной гипертонией при ритмических холодовых воздействиях// Украинский терапевтический журналю.- 2001.- Т 3.- № 4.- С.43-46.(Дисертантом виконані роботи за методикою охолодження тварин (340С) і моделювання гіпертензії).

8. Бабийчук В.Г., Ершова О.В., Малышева Г.В., Козлов А.В., Ломакин И.И., Марченко В.С. Клиническое применение ритмической гипотермии // Проблемы криобиологии. - 2002. - №1. - С.85-91. (Дисертантом проведена лікувальна гіпотермія у хворих на гіпертонію). .

9. Babijchuk V.G. Permeability of blood brain for cardiotropic substances under hypothermia and hypertension // Вісник Харківського Національного Університету ім.В.Н.Каразіна. Opus “Медицина”. - 2000. - вип.1. - №494. - С.18-22.

10. Спосіб підвищення проникності гематоенцефалічного барєру. ( Марченко В.С., Бабийчук В.Г.) Пат. України №29246 А, МПК6 А 61 F 7/00. Заявл. 25.02.98 №98020977 .Опубл. 16.10.2000. Бюл.5-ІІ

11. Бабийчук Г.А., Самохина Л.М., Бабийчук В.Г., Ломако В.В., Познахарева И.А., Самохин А.А. Система протеиназа-ингибитор протеиназ у крыс со стресс-стимулированной артериальной гипертонией под влиянием кордовой крови // Современные возможности эффективной профилактики, диагностики и лечения артериальной гипертонии: Материалы Всероссийской научно-практ. конф., Москва 5-6 июня 2001 г.- М.,2001.- С.31.

12. Бабийчук Г.А.; Самохина Л.М.; Ломако В.В., Познахарева И.А.; Бабийчук В.Г. Активность протеиназ и их ингибиторов у старых крыс со стимулированной гипертензией под влиянием кордовой крови // Нові напрямки профілактики i лікування ішемічноі хвороби серця та артеріальноі гіпертензіі: Тез наук. доп. обєдн. Пленуму правління Украінського наук. т-ва кардіологів..., Киів,26-28 вересня 2001 р.- К., 2001.- С.12

Размещено на .ru