Традиції народної сорочки Поділля. Символіка кольорів та особливості орнаментів вишивки. Технічні і технологічні прийоми крою, орнаментування, пошиття українського традиційного костюму. Виробнича собівартість дівочої сорочки. Оформлення вирізу горловини.
Одяг відноситься до сфери побуту, він складається і змінюється під впливом матеріального виробництва, суспільних відносин, рівня культури, а також географічних умов. Традиції народної сорочки Поділля осмислюються і творчо розвиваються художниками, народними майстрами сучасного моделювання у двох напрямках. Закодована у знаково-символічних графемах міфопоетична картина світу наших предків, відтворювана впродовж віків щораз іншими матеріалами і техніками, збереглася до наших днів в орнаментальній системі вишивки традиційного одягу та ужиткової тканини українців. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дипломна робота повязана з науковими програмами таких навчальних дисциплін, як: «Рисунок», «Основи композиції і Композиція», «Декоративно-прикладна творчість», «Практика ДПТ», «Історія декоративно-прикладного мистецтва», «Історія образотворчого мистецтва», «Шрифти і проектна графіка», «Технологія і матеріалознавство, «Педагогічна практика». створити сорочкудослідивши народний досвід у послідовності взаємозалежності матеріалу, технік вишивання, топографії вишивки та крою виробу, окремих мотивів і стилістичних особливостей орнаменту вишивки;Як відомо, на формування народного одягу мають вплив наступні фактори: 1) природні умови життя етносу: клімат, природні ресурси, особливості ландшафту; 2) культура етносу: міфологія, світогляд, традиції, релігійні уявлення, ритуальність, естетичні уявлення, мистецькі традиції тощо; 3) особливості суспільно-політичного життя етносу: соціальна структура, господарство, громадський побут і звичаї; 4) культурні взаємозвязки, вплив культур сусідніх народів. Характерні риси традиційного одягу Поділля - надзвичайна декоративність та мальовничість - відбивають розвиток у цьому краї народних ремесел, високу культуру місцевого виробництва матеріалів для одягу, різні способи утворення форм убрання та значний досвід використання багатьох видів і технік оздоблення. Врахування загальнолюдських функцій одягу, а також того, що одяг безпосередньо повязаний із будовою та пропорціями фігури людини, дає змогу узагальнити велике розмаїття форм, видів і типів убрання, підпорядкувати їх певній класифікації. На торгових площах великих міст у спеціальних рядах можна було придбати не лише вітчизняні, а й різноманітні привозні матеріали для одягу - оксамит, парчу, прошву, стрічки, шнури, нитки тощо. Комплекс одягу, як городян так і сільських жителів, включав сорочку і штани у чоловіків, або сорочку та спідницю у жінок, але сорочка ставала нижнім одягом.Для сорочки можна використовувати лляні, конопляні, бавовняні, білі домоткані полотна, вовняні тканини та тканини фабричного виготовлення, колінкор, перкаль, шов. Для своєї сорочки ми використаємо льон.У магазинах, де продають тканину, зазвичай пропонують кілька видів льняних полотен, проте краще всього шукати спеціальні «льняні» магазини - там вам запропонують широкий вибір льону різних кольорів. Знімаючи мірки, найвужче місце талії оперізуємо тасьмою, а потім знаходимо вихідні точки, від яких починаємо вимірювати: сьомий шийний хребець, середину лінії плеча біля основи шиї і біля зчленування руки з плечем. Уставки (плечові вставки, пашки, вуставки) - це прямокутні (інколи трапецієвидні) куски полотна, пришиті між передньою і задньою полами на плечах із спуском до рукавів по основі або пітканню стану сорочки.Вони розширюють плечову частину сорочки і дають змогу призбирувати і горловину, і рукав, котрий пришивають до уставки. Уставкові сорочки можна поділити на дві основні групи: сорочки до уставок і сорочки без уставок.Під час роботи необхідно виконувати всі правила, дотримуватися правила безпечної експлуатації інструментів, дотримуватися вказівки про безпечне утримання робочого місця. Перед початком вишиванням необхідно здійснити певні підготовчі дії. Вишивання - вимагає певної культури та безпеки праці. Слід відмітити, що вишивку необхідно зберігати в шматку світлої тканини або у целофановому кульку. Тому необхідно заздалегідь підготувати тканину або кульок, щоб після вишивання загорнути вишивку для тривалого зберігання.Елементи затрат є однаковими дляусіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво. Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість відходів). Відрахування на соціальні потреби (включають відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд, державний фонд сприяння зайнятості, фонд ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці). Інші грошові витрати (витрати, що не належать до перелічених вище елементів). Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховуються всі витрати підприємства, незалежно від того де і на які потреби вони були здійснені, а в другому - тільки витрати на даний виріб.1 «Варіант викрійки сорочки»Рис.
Список литературы
1. Аксаков И.С. Исследование о торговле на украинских ярмарках.-СПБ., 1858.- 484 с.
2. Білецька В.Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація // Матеріали до етнології й антропології.- Львів, 1929.- T. ХХІ-ХХІІ.- Ч. І.- С. 43- 109.
3. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди // Поділля: Історико-етнографічне дослідження.- К: Доля, 1994.- С. 217-235.
5. Булгакова Л.П. Забуті вишивальні техніки Поділля // Проблеми виявлення, охорони та вивчення памяток народної культури: Тези доп. республ. наук- практ. конф.- Кіровоград, 1989.- С. 92-93.
6. Булгакова Л.П. Народний одяг Київського Полісся (20-30-х pp.XX ст.) Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження.- Львів, 1997.- Вип. 1: Київське Полісся. 1994,- С. 123-147.
7. Волков Ф.Этнографические особенности украинского народа // Украинский народ в его прошлом и настоящем.- Пг., 1916.- Т. 2.- Отд. 4.- С. 455- 647: ил.
8. Гагенмейстер В. Тулыцина, с. Орлівка: Вишивка низзю.- Камянець- Подільський, 1929.- 7 е.: 25 табл.
9. Гарасимчук Р.П. Народное искусство Тернопольской области УССР // Советская этнография.- 1957.- № 2,- С. 72-89.
11. Гонтар Т.О.Художні особливості народногоодягу українців західних областей Української PCP // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства.- К., 1975.- С. 66-83.
12. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України.- К., 1966.- 75 е.: іл.
13. Добрянсъка І., СИМОИЕНКОІ.Ф. Типи та колорит західноукраїнської вишивки // Народна творчість та етнографія.- 1959 - № 2.- С. 75-83.
14. Зарембский А. Народное искусство подольских украинцев.- Л., 1928.- 47с.
15. Захарчук-Чугай Р.В.Українська народна вишивка (західні області України).- К: Наук, думка, 1988.- 192 е.: іл.
16. Ісаєвич Я.Д.Культура й побут міського населення Галичини ХУП-ХУШ ст. // Народна творчість та етнографія.- 1963.- № 4.- С. 91-94.
35. Свирин А.Н. Древнерусское шитье.- М., 1963.- 150 е.: ил.
36. Свйонтпек І. Покутські рукавянки // Народне мистецтво.- 2003.- № З- 4,-С. 55-57.
37. Сидоренко О.Ф.Українські землі у міжнародній торгівлі (IX - середина XVII ст.).- К: Наук, думка,1992.- 227 с.
38. Сидорович С.Й.Художня тканина західних областей УРСР.- К.: Наук, думка, 1979.-156 с.
39. Сицинский Е. Материалы для истории цехов в Подолии // Труды Подольского церковного историко-археологического общества.- Каменец- Подольск, 1904.-Т. 10.-С. 417-494.
40. Трофимов Л.Г.Ткацкий промысел в Подольской губернии // Кустарные промыслы Подольской губернии.- К., 1916.- С. 182-289.
41. Черноморец А.Д. Вышивка в современном костюме.- К, 1987.- 100 е.: ил.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
