Діти-індиго – нова еволюційна сходинка у розвитку людства - Реферат

У педагогічному обігу нещодавно зявився новий термін "Діти Індиго" ("Нові діти", "Діти Нової Свідомості" - будемо розглядати ці поняття як синонімічні). Проте на Заході деякі вчені у галузі психології, педагогіки, філософії та мистецтва серйозно розглядають проблему взаємодії з Дітьми Індиго на різних рівнях: побутового спілкування, навчання, розвитку мистецьких здібностей тощо [1]. індиго поведінка психологічний А того, що на Землі зароджується нова людська свідомість, яка проявляється в наших дітях уже сьогодні, консервативна думка не визнає. Одні намагаються пояснити цей феномен результатом мутації, впливом СНІДУ; інші вважають його вигадкою американських учених, які бажають заробити на подібній сенсаційній теорії; треті ставляться до цього явища з усією серйозністю і відповідальністю, переконуючи, що нинішнє покоління справді врятує світ. Є думка, що змінилися часи, звичаї, традиції, іншими стали суспільні та моральні норми - змінилися і діти.За даними дослідників, перші діти індиго стали зявлятися ще в 70-х роках, а 90% дітей, народжених після 1994 року, є дітьми індиго. Виходить, що найстарші з таких дітей сьогодні вже дорослі люди, і вони яскраво виділяються серед основної маси [3]. Мюнхенський «Інститут раціональної психології» у тривалому дослідженні дітей індиго, розпочатого 1965 р., прийшов до висновку, що «мозок людей у прискореному темпі міняється так сильно, що через пятдесят років ми будемо мати інші людські тіла, які на основі інших мозкових структур будуть інакше думати, інакше відчувати і інакше діяти» [3]. Дослідження показали різке збільшення частки дітей з домінуванням правої півкулі головного мозку, при цьому часто це не супроводжується домінуванням лівої руки.Проблема взаємостосунків дитини і таких соціальних інституцій, як дошкільний навчальний заклад чи початкова школа, є настільки важливою, що вирішення її може стати наріжним каменем у побудові нової системи освіти. Хоча на заході ряд вчених у галузі психології, педагогіки, філософії та мистецтва серйозно розглядають проблему взаємодії з дітьми-індіго на різних рівнях: побутового спілкування, навчання, розвитку мистецьких здібностей тощо [4]. Діти індиго - це люди, які від народження мають особливі здібності, наприклад, можуть бачити енергетичне поле людини, так звану ауру, володіють даром передбачення, їм дуже легко даються іноземні мови, вони надзвичайно талановиті - співають, малюють, пишуть вірші, танцюють, підбирають мелодії на музичних інструментах та багато всього іншого. Тепп, Л.Керолл, Дж.Тоубер, це діти, яких перш за все характеризують такі риси: - гіперактивність(вони весь час перебувають в русі, стояння в черзі чи строю для них проблема, так само як спокійне сидіння під час занять чи приготування уроків); Якщо спробувати порівняти сучасну дитину-дошкільника і дитину шестидесятих років ХХ століття, то очевидно педагоги із значним досвідом роботи чи батьки, що вже мають дорослих дітей та малих онуків, можуть констатувати що: - залишити дома сучасного малюка, навіть на короткий строк, неможливо, в той час як колись така практика була широковживана у побуті; дитина обовязково буде шукати собі забавлянку поза колом доступних іграшок, прагнучи замінити їх побутовою технікою, посудом, хімічними рідинами тощо.Про особливості сучасних дошкільнят і молодших школярів багато можуть розказати їх педагоги. Основна трудність, яку вони відчувають, це надзвичайна складність в організації індивідуально-диференційованого, особистісно-орієнтовного навчання і виховання в умовах роботи з великим колективом дітей. Кожна дитина потребує концентрації усіх зусиль педагога і за умови коли їх у навчальній групі (класі) від 25 до 30 осіб, здійснювати якісне навчання дуже важко. Очевидно, що лише спільними зусиллями батьків і педагогів - людей, зацікавлених у створенні оптимальних умов для розвитку особистості дитини, можна вирішити цю проблему [4]. При підготовці у вищих навчальних закладах майбутніх вихователів до роботи з дітьми, потрібно знати, що сувора регламентованість з боку дорослого всієї діяльності дитини може призвести до виникнення серйозних проблем дитини у школі.Останнім часом усе частіше й частіше можна почути від досвідчених педагогів - діти стали якісь не ті, інші стали діти, не те, що були раніше [4]. І далі кожний приводить свої описи ознак цих "інших" дітей і знаходить свої пояснення цьому явищу - і вплив маскультури, і занадто тісне спілкування з компютером, і погана їжа, і проблемна екологія [4]. Існує чотири типи дітей індиго, кожний з яких має свою визначену життєву програму [4]. Гуманісти: Вони служать масам і мають намір працювати з людьми: це майбутні лікарі, юристи, учителі, моряки, бізнесмени і політики. Вони вивалюють із шухляд абсолютно усе, що мається, а потім можуть пограти, а можуть і взагалі ні до чого не доторкнутися.Адже дослідники проблеми дітей індиго кажуть, що такі люди почали «приходити в цей світ» ще у 70-х роках ХХ століття, а зараз серед новонароджених близько 90 в

Зміст

Зміст

Вступ

1. Діти-індиго - нова еволюційна сходинка у розвитку людства

1.1 Поняття «діти-індиго». Походження терміну «індиго»

1.2 Дослідження дітей-індиго

1.3 Діти-індиго, як феномен сучасного суспільства

1.4 Особливості навчання дітей-індиго

1.5 Типологія дітей-індиго та моделі їх поведінки

1.6 Психологічний аспект виховання дітей-індиго

1.7 Цікаві факти про дітей-індиго

Висновки

Перелік використаної літератури