Авторський мовний світ: лінгвоепістемічна аспектність. Лінгвосимвольний простір ідіостилю: асоціативні перетинання Т. Шевченка, І. Франка, М. Гоголя, Д. Лондона. Семантико-стилістичні особливості функціонування домінантних мовних символів Ю. Яновського.
При низкой оригинальности работы "Ідіостиль Юрія Яновського в контексті лінгвоестетичних парадигм І половини ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сучасні лінгвостилістичні дослідження характеризує посилений інтерес до зясування природи мовної особистості, а відтак - і до проблеми відображення в художній мові інтелектуального й чуттєвого світу людини-творця, що узгоджується з актуальним антропоцентричним принципом аналізу мовних процесів, явищ. Відповідно стиль доби як культурно-історичний феномен впливає на особливості мовотворчості письменника, дозволяє виявити й інтерпретувати індивідуальний творчий пошук у контексті часу культури. Обєктивоване природою художнього тексту дослідження дає змогу розглянути ідіостиль як мовноестетичний феномен, з урахуванням екстра-й інтралінгвальних критеріїв, що виявляється у Ю. Лінгвістичний аналіз мовотворчості митця актуалізує пошукові ідеї щодо онтологічної взаємозалежності мови і творчої свідомості, здатності мови вербалізувати художньо інтерпретований автором світ, дозволяє окреслити природу, структуру і характерні особливості мовно-художньої палітри письменника, її своєрідність і співмірність із процесами розвитку національного художнього слова, що в сукупності визначає актуальну і перспективну для сучасного мовознавства проблематику. Тема дисертації узгоджується з науковою проблематикою кафедри історії та стилістики української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та плановою науковою темою № 11БФ044-01 «Мови та літератури народів світу: взаємодія і самобутність», що розробляється мовними кафедрами Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Водночас вербалізована репрезентація авторської свідомості скорельована з потенціалом сучасних інтерпретативних методик аналізу, що дозволяє узгодити екстра-й інтралінгвальні критерії у формуванні лінгвоестетичної сутності ідіостилю Ю. Яновського. Яновського становить інтерес для дослідників-лінгвістів як із погляду індивідуального внеску митця в мовностилістичну природу сучасного художнього слова, так і з погляду динаміки розвитку українського образного слова в контексті мовно-художніх парадигм першої половини XX ст. Обєктивованість наукового аналізу вимагає мовознавчої аргументації функціонування мовного символу, який позиціонується в дослідницькому контексті естетичної функції мови як домінанта ідіостилю Ю. Яновського. Мовностилістичної центричності набуває символ море як компонент естетико-світоглядної парадигми автора: «як може країна жити без моря? Серед лінгвотематичної групи зовнішній (27,7%; 309 одиниць із 1114) / внутрішній світ людини (72,3%; 805 із 1114) посутніми є символи слово, вогонь, воля, розум / мозок, серце, однак символ очі перебуває на вершині ієрархічної моделі лінгвосимвольного простору Ю.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
