Діоксини та біфеніли - Реферат

Діоксином в органічній хімії називають шестичленний цикл, в якому два атоми Карбону звязані двома етиленовими містками. В токсикології під терміном "діоксин" розуміють 2,3,7,8-тетрахлордибензо-п-діоксин (2,3,7,8-ТХДД), який є найбільш токсичним представником групи надзвичайно небезпечних ксенобіотиків із числа поліхлорованих поліциклічних сполук, до яких відносяться дибензо-п-діоксини (ПХДД), дибензофурани (ПХДФ) и біфенили (ПХБ).Вони добре розчинні в органічних розчинниках і практично не розчинні у воді (10-2 - 10-6мг/ л), причому зі збільшенням числа атомів Хлору розчинність зменшується.Діоксин - надзвичайно сильна отрута (за рівнем токсичності перевищує кураре і синильну кислоту), оскільки навіть при малих концентраціях вражає практично всі форми живої матерії - від бактерій до теплокровних. В організмі теплокровних діоксин спочатку потрапляє в жирові тканини, а потім перерозподіляється, накопичуючись переважно у печінці. Його розклад всередині організму незначний: діоксин виводиться в основному незмінним, у вигляді комплексів до цих пір не встановленої природи. Період напіввиведення коливається від кількох десятків днів (миші) до року і більше (примати) і за звичай зростає при повільному потраплянні до організму. При гострому отруєнні спостерігаються ознаки загальнотоксичної дії діоксину: u втрата апетиту;В біосфері діоксин швидко поглинається рослинами, сорбується грунтом, де практично не змінюється під впливом фізичних, хімічних і біологічних факторів середовища. Період напіврозпаду діоксину в природі перевищує 10 років. Його вертикальна і горизонтальна міграції у грунтах можливі лише для ряду тропічних районів, де у грунтах переважають нерозчинні у воді органічні речовини.Джерелом надходження діоксинів до оточуючого середавища є підприємства майже всіх галузей, де використовують у виробництві хлор, однак хімічні, нафтохімічні і целюлозно-паперові заводи лідирують у цьому списку. Спалюючи один кілограм полівінілхлоридів - а це лінолеум, деякі види шпалер, пластикових пляшок - ми отримуємо до 50 мкг діоксинів. Більше того, кожне підвищення цін на бензин теж певний час супроводжується посиленням викидів діоксинів у повітря: міські комунальні служби економлять на вивозі сміття, і двірники палять його прямо на місці, а у міському смітті повно, зокрема, пластикових пляшок. Військовим тоді планували мати два гербіциди, які склали основу суміші (гербіциди 2.4.5-Т і 2.4-Д, відповідно, три-і дихлорфеноксиоцтові кислоти) і які планувалося використовувати для знищення рослинності "потенційного ворога". Як відомо, діоксини добре розчиняються в жирах і зовсім не люблять воду.Небезпеку складають лише 17 похідних поліхлорованих бибензо-п-діоксинів (ПХДД) та поліхлорованих дибензофуранів (ПХДФ), які мають заміщений галоїд в положеннях 2, 3, 7, 8. Для цих 17 сполук введена система коефіцієнтів токсичності, яка дозволяє зводити до єдиного токсичного еквіваленту (діоксиновий еквівалент - ДЕ) токсичні характеристики любої реальної суміші. Тобто, токсичність любої суміші ПХДД і ПХДФ може бути виражена через токсичність 2,3,7,8-ТХДД, взятого в еквівентній за токсичністю кількості.Вирішення цієї задачі вимагало розробки і введення до аналітичної практики методів розділення і детектування, які забезпечують визначення пікограмових кількостей діоксинів на фоні речовин, які присутні в матриці в значно більш високих концентраціях.Стандартні методики для визначення діоксинів, розраховані на високу відтворюваність є надто трудоємними і на практиці рідко використовуються в повному обсязі. Одним із таких вдосконалень стало створення автоматичної системи пробоочистки (Power-Prep, Fluid Management Systems, Inc.). ця система значно понижує вплив людського фактору на якісь результатів, а використання фабричних одноразових колонок із сорбентами практично повінстю нівелює артефакти і підвищує відтворюваність. Іншим великим досягненням аналітичної хімії стало створення метода екстракції в субкритичних умовах, тобто в інтервалі температур між температурою кипіння розчинника і критичною температурою при тиску не менше тиску рівноважної пари розчинника. Відомо, що збільшенню ефективності рідинної екстракції з твердих матриць сприяє підвищення температури і високий градієнт концентрації, для чого на практиці використовують кипятіння з оберненим холодильником, екстракція кількома порціями розчинника чи екстракція в апараті Сокслета.На сьогодні основними методами визначення діоксини залишаються газо-різинна хроматографія і хромато-мас-спектрометрія.Як було зазначено вище специфіка токсичності діоксинів полягає в тому, що серйозну небезпеку являють лише заміщені галогеном в положенні 2,3,7,8 похідні ПХДД/ПХДФ. Всі інші, з врахуванням концентрацій, в яких вони можуть знаходитись в оточуючому середовищі, не являють серйозної небезпеки, тобто для детоксикації достатньо видалити один із чотирьох латеральних атомів галогену. Найбільш ефективним і безпечним із цих методів можна вважати фотоліз, який є основним шляхом деградації ПХДД

Зміст

1. Загальні відомості

1.1 Структура

1.2 Фізичні властивості

2. Вплив на організм

3. Поведінка у навколишньому середовищі

4. Джерела надходження

5. Токсичність

6. Методи визначення

6.1 Сучасні методи пробопідготовки

6.2. Методи аналізу

7. Методи детоксикації

8. Висновок

1. Загальні відомості

1.1 Структура

Як бачимо, діоксини відносяться до когорти стійких органічних забруднювачів, а це значить, що вони дуже повільно детоксикуються у природі, тим самим збільшуючи ризик потрапляння їх до організму людини. Тому, з метою попередження, слід розробити низку заходів направлених на постійний моніторинг середовища на вміст цих сполук.

1. Диоксин. Медикоэкологически аспекты. Под редакцией проф. П.Е. Шкодича, Москва, 1997 г.

2. Румак В.С., Поздняков С.П., Умнова Н.В. и др. Диоксины-супертоксиканты XXI века.М.:1998

3. Гибс Л.М. Правда о диоксинах. Иркутск, 1998 г.

4. Вебсайт екологічного проекта "Экологическая геохимия", .

5. Клюев Н.А. Контроль суперэкотоксикантов в окружающей среде и источники их появления // ЖАХ. - 1996. - Т.51, №2. - C.163-172.

6. Experiments on the mobility of 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin at Times Beach, Missouri / R.A. Freeman, F.D. Hileman, R.W. Noble, J.M. Schroy In: J.H. Exner ed. // Solving Hazardous Waste Problems, ACS Symposium Series Num. 338. - 1987.

7. Федоров Л.А., Мясоедов Б.Ф. Диоксины как экологическая опасность: ретроспектива и перспективы // Успехи химии. - 1990. - т.59, №11. - С. 1818-1823. діоксин пробопідготовка хроматографія детоксикація

8. Федоров Л.А. Диоксины как экологическая опасность: ретроспектива и перспектива. - М.: Наука, 1993. - 265 с.

9. Майстренко В.Н., Хамитов Р.З., Будников Г.К. Эколого-аналитический мониторинг супертоксикантов. - М.: Химия, 1996. - 319 с.

10. Антонюк В.В., Позняков С.П., Ермаков С.П. Современные подходы к интегральной оценке изменений состояния здоровья населения под воздействием неблагоприятных факторов внешней среды. М., 1998. - 324 с.

11. Медицинская экотоксикология и экологическая химия диоксинсодержащих экотоксикантов. Книга 2, часть III / Под. ред. В.С. Румака и Н.А. Клюева. - Б.м., 1997. - 372 с.

Размещено на