Ділове спілкування як чинник результативності діяльності педагогічного колективу - Автореферат

Розвиток педагогічної професійної спільноти характеризується особливостями спілкування, зокрема ділового, що й визначає специфіку та результативність її діяльності. Функціонування професійної спільноти є результатом її відображення у соціально-психологічній практиці, тому педагогічна професійна спільнота розглядається, передусім, як соціально-культурне утворення. Відтак, організація і самоорганізація педагогічної професійної спільноти становлять її сутність, відображають її психологічну природу й соціальні властивості. Недостатнє опрацювання теоретичних і практичних аспектів проблеми, соціальне замовлення суспільства на розвязання й практичне вирішення цієї актуальної для системи середньої освіти проблеми й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Ділове спілкування як чинник результативності діяльності педагогічного колективу”. корекція ціннісно-мотиваційної сфери й комунікативних умінь та навичок субєктів педагогічного колективу позитивно впливає на психологічну сумісність, адаптованість і результативність діяльності професійної педагогічної спільноти.У першому розділі - Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних проявів організації діяльності педагогічного колективу - здійснено аналіз проблеми у науковій літературі, визначено особливості організації діяльності педагогічного колективу та загальних її характеристик - «цілеспрямованість», «вмотивованість», «інтегрованість», «структурованість», «узгодженість», «результативність», а також виявлено специфіку соціального спілкування, зокрема ділового, як чинника, що опосередковує зазначені властивості. Слід зауважити, що акцент зроблено саме на результативності діяльності колективу як визначальному факторі спільної діяльності групи. Стосовно поняття «результативність» діяльності варто підкреслити, що в дослідженнях теми індивідуальної та спільної діяльності малих груп і колективів різних рівнів та спрямованості зазначений термін співвідноситься із «продуктивністю», «ефективністю» та «успішністю» (Г. М. Однак необхідно виокремити показники «продуктивності» - ефективність, задоволеність членів групи трудовою діяльністю в колективі, емоційна задоволеність індивіда групою. Петровський представляють різні аспекти міжособистісних взаємин у колективі: механізми виникнення стосунків між людьми різних вікових категорій і соціальних груп, чинники їх розвитку, особливості виявлення у діяльності та спілкуванні, сприйняття людей один одним та ін.Це усталене відношення між результатом, котрий досягнуто (за певним критерієм), до того, що може бути максимально досягненим, чи попередньо заплановане. Педагогічний колектив - це комунікаційна система, яка характеризується саморозвитком, динамічністю та активною реакцією на актуальні зміни, що відбуваються у соціумі, варіативністю у виборі із розмаїття й альтернативності шляхів становлення особистості. Групова єдність забезпечується психологічними механізмами, що виявляють узгодженість індивідуального і колективного полюсів цілісного субєкта діяльності. На підставі даних констатувального експерименту виявлено, що результативність діяльності педагогічного колективу повязана із комунікативною успішністю (контактність, комунікативна сумісність, адаптованість, емоційне задоволення спільною діяльністю членів спільноти). Ділове спілкування як чинник результативності діяльності педагогічного колективу (що увиразнюється у складових: «ефективність», «успішність») має вплив на розвиток педагогічного колективу (на якості: «підготовленість до діяльності», «спрямованість», «організованість», «активність», «згуртованість», «інтегративність», «референтність»).Яновська О. Є. Яновська // Актуальні проблеми психології. Ділове спілкування як передумова результативності діяльності трудового колективу / О. Є. Яновська // Наукові записки Інституту психології ім. Яновська // Актуальні проблеми психології: Психофізіологія.

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в публікаціяхЗміст дисертації відображено у фахових виданнях рекомендованих ВАК України:

У висновках підбиваються підсумки дослідження, що було здійснене, формулюються основні положення, результати аналізу предмета вивчення, окреслюються практичні рекомендації.

1. Результативність діяльності педагогічного колективу як колективного субєкта діяльності є реалізацією його предметної сторони, а також субєктивною реакцією чи оцінюванням людиною результатів діяльності. Це усталене відношення між результатом, котрий досягнуто (за певним критерієм), до того, що може бути максимально досягненим, чи попередньо заплановане. Результативність діяльності взагалі не є однозначним у тлумаченні поняттям, внаслідок того, що не завжди може бути позитивною (такою, що задовольняє). Традиційно співвідноситься із «продуктивністю», «ефективністю» та «успішністю».

2. Педагогічний колектив - це комунікаційна система, яка характеризується саморозвитком, динамічністю та активною реакцією на актуальні зміни, що відбуваються у соціумі, варіативністю у виборі із розмаїття й альтернативності шляхів становлення особистості. Групова єдність забезпечується психологічними механізмами, що виявляють узгодженість індивідуального і колективного полюсів цілісного субєкта діяльності. Характерною є контактність членів групи, що має прояв у максимальній залученості особистості до організації колективу. Це зумовлює вплив спілкування й опосередковуючих психологічних та соціальних чинників на ефективність діяльності педагогічного колективу.

3. Ділове спілкування - це вид соціального спілкування, котрий часто розглядається як соціально-культурна активність, в межах якої виявляються протиріччя між прагненням особистості до творчої самореалізації і залученням її до системи соціокультурної взаємодії. Таким чином, чітка ієрархічність структури, а також необхідність слідування встановленим нормам і кодам поведінки, негативно впливають на самоорганізацію, діалогічність процесу спільної діяльності. А також, дана структура, відображає підпорядкування жорстким організаційним правилам, що руйнує в цілому акт взаємообміну символічними формами смислів між субєктами соціального спілкування.

4. На підставі даних констатувального експерименту виявлено, що результативність діяльності педагогічного колективу повязана із комунікативною успішністю (контактність, комунікативна сумісність, адаптованість, емоційне задоволення спільною діяльністю членів спільноти). Зясовано, що ділове спілкування є передумовою результативності діяльності педагогічного колективу, але може негативно впливати на самоорганізаційні процеси у міжособистісних взаєминах членів педагогічної спільноти. Ділове спілкування як чинник результативності діяльності педагогічного колективу (що увиразнюється у складових: «ефективність», «успішність») має вплив на розвиток педагогічного колективу (на якості: «підготовленість до діяльності», «спрямованість», «організованість», «активність», «згуртованість», «інтегративність», «референтність»).

5. Визначено, що організація ділового спілкування сприяє ефективності і успішності (складові результативності діяльності педагогічного колективу), однак не задовольняє потребу у довірливому спілкуванні субєктів педагогічного колективу. Варто відзначити, що комунікативна успішність колективного субєкта - педагогічної спільноти - як чинник результативності її діяльності, розглядається у вигляді інтегрованого утворення, що характеризується контактністю, комунікативною сумісністю, адаптованістю; а також є суттєвою ознакою організаційної культури і має вплив на прояви процесу спілкування.

6. На підставі результатів формувального експерименту доведено ефективність формувальних заходів, що демонструє наявність статистично значущого звязку між показниками «результативність діяльності колективу» і «комунікативна успішність», «комунікативна сумісність», «організованість» та «емоційна задоволеність». Також виявлено, що сформованість лише навичок ділового спілкування не сприяє емоційному задоволенню, спільності інтересів членів колективу, а тому й результативності у цілому.

Результати формувального експерименту підтвердили правильність гіпотези що корекція ціннісно-мотиваційної сфери й комунікативних умінь та навичок субєктів педагогічного колективу позитивно впливає на психологічну сумісність, адаптованість і результативність діяльності професійної педагогічної спільноти.

Перспективи подальших досліджень повязані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння формуванню організаційної культури педагогічних спільнот, створення умов задля оптимізації психологічного клімату колективу, а втім і його результативності.