Ділова риторика - Учебное пособие

Лихачов радив: «Навчатися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно - прислухатися, запамятовуючи, зауважуючи, читаючи і вивчаючи. Це повязано з різкою зміною комунікаційної, і, відповідно, мовної ситуації в суспільстві, з політичними демократичними процесами. Сучасній людині дуже важливо вміти будувати своє усне висловлення, розуміти й адекватно реагувати на чужу мову, переконливо відстоювати власну позицію, дотримуючись мовних й етико-психологічних правил поведінки. У процесі професійної діяльності представники цих спеціальностей користуються усним мовленням для того, щоб планувати роботу, погоджувати зусилля, перевіряти й оцінювати результати; для засвоєння, придбання і передачі інформації; нарешті, для впливу - впливу на погляди і переконання, вчинки інших, щоб змінити відношення до визначених фактів і явищ дійсності. Основна задача курсу «Ділова риторика» - підготувати випускників вузу до успішного спілкування у соціальній сферах при проведенні бесід, переговорів, нарад і т.п., сформувати мовні навички усного ділового контакту, допомогти опанувати психологічною культурою, етикою службової взаємодії.Терміни «риторика» (грецьке-retorike), «ораторське мистецтво» (лат.orator <orare - «говорити»), «витійство» (застар., старословянськ), «красномовство» (укр.) синонімічні. Становлення риторики як науки відбулося у Давній Греції у V ст. до н.е. і було повязане з потребами демократичного суспільства найвищої культури. Політики виступали на народних зборах (серед них - Фемістокл, Демосфен), полководці виголошували промови перед військом (приміром, Перикл), громадяни боролися за справедливість у суді (такі, як Антифон, Лісій), вихваляли героїв, суспільні події (у епідейктичному (урочистому) красномовстві були особливо митецькі Горгій, Ісократ, філософи (Сократ, Платон та інші) вели діалоги, словесні баталії. Зявилися навіть нові професії - ритора - учителя красномовства, логографа - укладача промов. Аналіз великого емпіричного матеріалу був проведений Аристотелем («Риторика»), Цицероном («Оратор», «Про оратора», «Брут, чи про знаменитих ораторів»), Квінтиліаном («Риторичні настанови») та іншими античними мислителями.В останні роки сформувалася самостійна галузь науки і практики - ділова риторика. Як обєкт вивчення даної дисципліни виступають усні і письмові форми службового контакту, такі, як доповідь на зборах, переговори, договір, заява, наказ і т.д. Л.Якокка, видатний американський бізнесмен, зауважував: «Це ж соромно, коли людина великих здібностей не в змозі зрозуміло розповісти про свої задуми, виступаючи перед радою директорів чи відповідним комітетом. Таким чином, мова, уміння спілкуватися, етикет виступають головними «знаряддями» створення іміджу ділової людини, тобто самопрезентації, конструювання свого образа для інших. Діловий етикет містить у собі дві групи правил: 1) норми, що діють у сфері спілкування між рівними за статусом членами одного колективу (горизонтальні); 2) установки, що визначають характер контакту керівника і підлеглого (вертикальні).Слова «мова» і «мовлення» багатозначні, іноді вони співвідносяться як синоніми. За уявленнями сучасної лінгвістики, мова звязана з мовленням, але не ототожнюється з ним. Крім мови, природної знакової системи, існують штучні, наприклад, сигнали світлофора, нотний лист, символічні записи, використовувані в математиці (цифри і символи ; , -, =) та інших науках. Жестикуляція і міміка - системи невербального спілкування - додають звуковій мові лише додаткові емоційні і значеннєві відтінки. Мовні одиниці (знаки) поєднуються в підсистеми і формують рівні (яруси) мови:синтаксичний, морфологічний, лексичний,морфемний,фонемний.Виділяють наступні види мови: Зовнішня Внутрішня Думка починає формуватися у внутрішній мові. Усне мовлення не має таких можливостей, воно спонтанне, тобто створюється у момент говоріння, тому вимагає величезного тренування, швидкості вибору слів, автоматизму синтаксичного конструювання. Усне мовлення повинне сприйматися відразу, писемне осмислюється при багаторазовому читанні. У писемній мові чіткіше добираються слова, переважає книжна лексика, складні розгорнуті речення, пасивні конструкції. Усне мовлення має засоби звукової виразності, відрізняється багатством інтонацій, паузами, логічними наголосами, а також супроводжується жестами і мімікою.У людини поряд із виробнтчою, науковою, державною, політичною та іншими існує найпоширеніша - мовленнєва діяльність. Мовленнєва діяльність - це діяльність, що має соціальний характер, у ході якої висловлення формується і використовується для досягнення визначеної мети (спілкування, повідомлення, впливу). Виготський характеризував мовленнєву діяльність як процес матеріалізації думки, тобто перетворення її у слово. Мовленнєва діяльність складається з мовленнєвих дій (актів), що являють собою підготовку і реалізацію висловлення, цілком, незалежно від його обсягу (це може бути репліка в діалозі, розповідь і т.д.) Вона включає наступні основні компоненти: хто говорить (адресант), хто с

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

ВСТУП

1. Риторика як наука і мистецтво

2. Предмет, обєкт , мета вивчення ділової риторики

3. Ділове спілкування і його види

МОВА, МОВЛЕННЯ,МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Поняття про мову і мовлення

2. Види мовлення

3. Мовленнєва діяльність. Культура мовленнєвої діяльності

4. Види мовленнєвої діяльності

5. Техніка мовлення

ТЕКСТ ЯК РЕЗУЛЬТАТ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Поняття про текст

2. Типи тексту

3. Композиція тексту

4. Стилі тексту

ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МОВИ

1. Поняття про літературну мову

2. Культура мови і мовна культура

3. Правильність мови

4. Комунікативна доцільність мови

5. Мовний етикет

ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП У ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ

1. Етапи підготовки і проведення публічного виступу

2. Установлення контакту з аудиторією

3. Поза, жести, міміка оратора

4. Аналіз ораторської мови

5. Типи ораторів

6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування

СЛУЖБОВИЙ ДІАЛОГ

1. Типи мовних актів у діловому спілкуванні

2. Бізнес - аргументація. Методи переконання співрозмовника

3. Психологічні типи співрозмовників

4. Невербальні засоби ділового спілкування

ДІЛОВА БЕСІДА

1. Мета і завдання ділової бесіди

2. Етапи підготовки і проведення ділової бесіди

ПЕРЕГОВОРИ

1. Мета і завдання переговорів

2. Етапи підготовки і проведення переговорів

ІНТЕРВЮ

1. Мета і завдання спілкування з представниками преси

2. Етапи підготовки і проведення інтервю

СЛУЖБОВА ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА

1. Етапи підготовки і проведення службової телефонної розмови

2. Техніка мовлення при телефонній розмові

3. Правила ведення ділової телефонної розмови

ДИСКУСІЯ У ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ

1. Дискусія як вид суперечки

2. Етапи підготовки і проведення дискусії

3. Правила ведення суперечки

4. Аналіз дискусії

ДІЛОВА НАРАДА (ЗБОРИ)

1. Нарада як вид організації ділового спілкування групи

2. Етапи підготовки і проведення зборів

3. Протокол наради

ПРЕСС - КОНФЕРЕНЦІЯ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА