Ділові прийоми та переговори - Реферат

Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати не поважаючи один одного, не накладаючи на себе визначених обмежень. Етикет - слово французького походження, що означає манеру поведінки. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни ,специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями.Однак у практиці менеджменту укоренилося протилежне переконання: йти на невеликі поступки вважається ознакою гарного тону, гнучкості, поважного відношення до партнера. Досвід показує, що найкраще проводити переговори на своїй власній території чи на нейтральній. У скрутних ситуаціях у переговорах пропозиція кави, розслаблюючи опонентів, допомагає перебороти виниклі перешкоди, поліпшує загальну атмосферу. По діловому етикеті це входить у їхні обовязки тільки у випадку, якщо переговори затягуються. Коли американські учасники, явно роздратовані нескінченними формальностями, церемоніями і «балаканиною», запитують скільки ще їм необхідно чекати до початку «бізнесу», відповідь буває простою: чекайте, поки опоненти не приступлять до справи, робота з проведення успішних переговорів уже почалася, навіть якщо ще ні слова не було сказано про справу.У минулому Франція вплинула на формування дипломатичного протоколу, правил етикету. Нікольсон писав: “Французи поєднують тонкість спостереження з особливим талантом ясної переконливості. Їхня [французів] чудова, інтелектуальна цілісність дає їм привід вважати нещирими всі плутані висловлення менш ясних розумів, і вони часто виявляють роздратування і зарозумілість у той час, коли необхідно лише бути набагато більш поблажливими”. Розмова у французів має невимушений характер і точиться з винятковою швидкістю.( Швидкість мови в них одна з найвищих у світі ). Причому, рукостискання в Англії за тисячу років прийняло майже стандартну форму, а у французів воно має безліч відтінків: може бути гарячим, дружнім, поблажливим, холодним, недбалим, сухим...Прийнято вважати, що японець з дитинства виховується в дусі “групової солідарності”, вчиться придушувати свої індивідуалістські пориви, стримувати амбіції, не випинати сильні сторони. І поводячись таким чином, вважають японці, будеш мати успіх. Коли два японці зустрічаються вперше, вони насамперед намагаються зясувати приналежність один одного, а також положення, що займає у своїй групі кожен із них. Обєднуючи свої інтереси з інтересами родини, а на роботі - з інтересами групи, японець буде автоматично просуватися одночасно з колегами нагору службовою сходинкою, а досягши певного рівня - покірливо чекати, буде він висунутий у верхній ешелон чи ні. Очевидно, японці уникають пильного, прямого погляду, неминучого при рукостисканні, тому їм не імпонує манера доторкання один до одного.Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними ,вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватись основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів ,сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.

План

Вступ

1. Організація ділових переговорів і прийомів. Деякі етичні аспекти ділових переговорів

2.Організація ділових прийомів у деяких країнах

2.1 У Франції

2.2 В Японії

Висновки

Література

Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними ,вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватись основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, її моральні й інтелектуальні якості.

Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів ,сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.

Слід зазначити, що тактовна і вихована людина поводиться відповідно до норм етикету не тільки на офіційних церемоніях ,але і вдома. Справжня ввічливість ,у основі якої лежить доброзичливість, обумовлюється актом, почуттям міри, що підказує, що можна, а чого не можна робити за тих чи інших обставин. Така людина ніколи не порушить суспільний порядок, ні словом , ні вчинком не скривдить іншого, не образить його достоїнства.

Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.

Отже етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами у відповідності з їхніми представленнями про добро, справедливість, людяність - у області моральної культури; і про красу, порядок, благоустрій, побутову доцільність - в області культури матеріальної.

1. Венедиктова В.И. О деловой этике и этикете. - М.: Правовая культура, 1994.

2. Галушко В.П. Діловий протокол та ведення переговорів. Навчальний посібник, - Вінниця: НОВА КНИГА, 2002.

3. Деловой протокол и этикет/ Под ред. В.Л. Попова - М.: НЦ "Коринф", 1994.

4. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Посібник. - К. КМ Academia, 1997.

5. Кузин Ф. А. Делайте бизнес красиво. М.: ИНФРА - М, 1995.

6. Холопова Т.И., Лебедева М.М. Протокол и этикет для деловых людей. - М.: Анкил, 1994.

7. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или Переговоры без поражения. - М.: Наука, 1990.

8. Эрнест О. Слово представляется Вам: практические рекомендации поведению деловых бесед и переговоров. - М.: Экономика, 1988.

9. Борунко А.Ф. Деловой протокол и этикет. - М.- 1993.

10. Вольф И. Современный этикет - М. - 1998.

11. Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. М., 1989.

12. Мицыч П. Как проводить деловые беседы. - М.: Экономика, 1983.