Визначення й обґрунтування окремих аспектів такого кримінально-виконавчого інституту, як "дільниця соціальної реабілітації". Аналіз проблем формування й функціонування дільниць соціальної реабілітації, кола осіб, які можуть утримуватися в такій дільниці.
При низкой оригинальности работы "Дільниця соціальної реабілітації у кримінально-виконавчих установах закритого типу: окремі аспекти законодавчого регулювання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Резніченко, присвячених виконанню покарання у виді позбавлення волі стосовно засуджених жінок, розглядаються питання специфіки виправлення засуджених жінок, особливостей утворення дільниць соціальної реабілітації у жіночих кримінально-виконавчих установах, доцільності виділення такої категорії засуджених, як вагітні та жінки, котрі мають малолітніх дітей, із категорії тих, хто не підлягає переведенню до дільниці соціальної реабілітації [2, с. Наша мета - проаналізувати окремі положення, що стосуються визначення категорії осіб, які мають утримуватися у дільниці соціальної реабілітації, а також формальні та матеріальні підстави переведення засуджених на більш пільгові умови утримання, зясувати особливості правового статусу засуджених, які утримуються в дільниці соціальної реабілітації. Так особа, засуджена за злочин середньої тяжкості, має відбути не менше однієї четвертої строку покарання; особа, засуджена за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли вона раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі (у разі наявності пенітенціарного рецидиву), - не менше третини строку покарання; особа, засуджена за особливо тяжкий злочин, також особа, яка звільнилася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання, має відбути не менше половини призначеного судом строку покарання. 94 та 99 КВК дає підстави вважати, що законом передбачено можливість перебування в дільниці соціальної реабілітації засуджених, які переведених із дільниці карантину, діагностики та розподілу; засуджені, переведені з дільниці ресоціалізації; уперше засуджених до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості. 94 КВК зазначається, що у дільниці соціальної реабілітації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу (отже, майже відразу після прибуття в установу - через два тижні), то не досить зрозуміло, чому основною вимогою переведення до дільниці соціальної реабілітації закон визначає позитивну поведінку протягом певного терміну відбування покарання, певний ступінь виправлення.Аналіз та співставлення змісту та сутності конкретних норм, що визначають умови переведення засуджених до різних дільниць у межах однієї кримінально-виконавчої установи дають підстави вважати, що в окремих випадках ці правові норми потребують удосконалення. Зокрема, необхідно конкретизувати зміст та сутність кримінально-виконавчих норм, що визначають підстави та умови прогресивної зміни умов утримання під час відбування покарання шляхом переведення до дільниці соціальної реабілітації, адже виявилася певна недосконалість та неузгодженість змісту ст.ст.
Вывод
Аналіз та співставлення змісту та сутності конкретних норм, що визначають умови переведення засуджених до різних дільниць у межах однієї кримінально-виконавчої установи дають підстави вважати, що в окремих випадках ці правові норми потребують удосконалення. Зокрема, необхідно конкретизувати зміст та сутність кримінально-виконавчих норм, що визначають підстави та умови прогресивної зміни умов утримання під час відбування покарання шляхом переведення до дільниці соціальної реабілітації, адже виявилася певна недосконалість та неузгодженість змісту ст.ст. 94, 99, 100 та 101 КВК в частині визначення категорії засуджених, які можуть переводитися до цієї дільниці, у визначенні матеріальних, формальних підстав такого переведення, порядку та умов тримання.
На сьогодні дуже важливим є зясування співвідношення змісту та сутності понять, інститутів «кримінально-виконавча установа відкритого типу - виправний центр», «кримінально-виконавча установа мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами утримання», «дільниця соціальної реабілітації» відповідно до обсягу кримінально-правової кари, обсягу правообмежень, порядку та умов виконання покарання у цих структурних підрозділах. З цим повязано також інша: пошук відповіді на питання: наскільки доцільним є існування трьох видів установ, різних структурних підрозділів практично з однаковими умовами тримання засуджених? Потребують законодавчого визначення ознаки відмінності цих інститутів, або ж необхідно привести у відповідність поняття, що використовуються у законодавстві і є тотожними за змістом.
Список литературы
1. Бодюл Є.М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право, кримінологія; кримінально-виконавче право» / Є.М. Бодюл. - К.: НАВСУ, 2005. - 18 с.
2. Бадира В.А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання: дисер. канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.А. Бадира. - Запоріжжя: ГУЗІДМУ, 2005. - 241 с.
4. Резниченко Г.С. Особливості виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі стосовно засуджених жінок: дисер. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Г.С.а Резниченко. - Одеса: ОДУВС, 2009. - 245 с
5. Кримінально-виконавчий кодекс України: науково-практичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; за заг. ред. А.Х. Степанюка. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.
