Аналіз концепції діалогічності ХХ століття. Вплив діалогу на сатиру Д. Свіфта і М. Салтикова-Щедріна. Особливість використання модусів бесіди у творах авторів. Характеристика сатиричної мови, як засобу ведення розмови та парадигми інтерсуб’єктності.
При низкой оригинальности работы "Діалогічна природа сатирики (на матеріалі романів Д. Свіфта "Мандри Гуллівера" і М. Салтикова-Щедріна "Історія одного міста")", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
окреслити модуси діалогічності у творах Д.Свіфта і М.Салтикова-Щедріна, зокрема діалог текстуального автора - з читачем, персонажем, з історією; розкрити специфіку сатиричної мови Д.Свіфта і М.Салтикова-Щедріна у контексті діалогу, зокрема такі проблеми: сатирична мова як засіб ведення діалогу, дилема «мова - субєкт» у сатирі, мовна маска, роздвоєння свідомості, сатирична мова як парадигма інтерсубєктності. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше на матеріалі романів Д.Свіфта і М.Салтикова-Щедріна здійснена спроба системного осмислення діалогічної природи сатири, описано історію становлення діалогу не просто як літературного жанру чи способу мислення, а як поліфонію різних сатиричних форм і засобів художнього узагальнення, їх комунікативну інтенцію, відкритість щодо інших літератур та зворотний звязок, розглянуто такі актуальні проблеми, як структурованість сатиричної свідомості, семантику «Я» як «Іншого», модуси діалогічності (діалоги текстуального автора з читачем, героєм, біографічним автором, історією), специфіка мови сатиричних творів в аспекті дилеми «мова - субєкт», «автор - мовна маска» та контексту інтерсубєктності. У першому розділі «Сатирична свідомість як основа діалогу» на матеріалі творів Д.Свіфта і М.Салтикова-Щедріна розглядається феномен сатиричної свідомості автора у контексті субєктно-обєктної опозиції; цей феномен презентує внутрішній світ почуттів, думок, ідей та інформативну й екзистенційну взаємодію між учасниками комунікації і може трактуватися як вибір комунікантами можливостей взаєморозуміння, стратегії «Я» та «Іншого». «Діалог як філософський жанр і його вплив на сатиру Д.Свіфта і М.Салтикова-Щедріна» висвітлено становлення жанру діалогу в Сократа і Платона, де діалог наслідує мистецтво діалектики.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
