Дослідження взаємозумовленості прагматичних та когнітивних чинників щодо їхнього впливу на структурно-семантичні особливості діалектного тексту. Характеристика специфіки у категоризації та концептуалізації мовомислення буковинських діалектоносіїв.
В автентичних текстах, у яких зафіксовано говіркове мовлення, вербалізовано „різноманітні свідчення про фрагменти культури діалектоносіїв”2, зокрема представників української нації. Текст як найскладніший обєкт філології можна досліджувати в різноманітних ракурсах: онтологічному (сутність тексту як лінгвістичної реальності, його статус та специфіка серед інших мовних одиниць); гносеологічному (відображення обєктивної дійсності, а точніше, знань про духовну і матеріальну культуру); прагматичному (ставлення автора до змістового матеріалу тексту); лінгвістичному (мовне оформлення знань: внутрішньотекстова структура та семантика мовних одиниць). Нині відзначаємо особливу увагу науковців до тексту в лінгвокогнітивному та прагматичному аспектах, оскільки перший залучає до наукового аналізу комплекс відомостей, обєднаних поняттям „національна картина світу”, стосується фундаментальної проблеми взаємозвязку мови - мислення - культури, другий же зосереджує увагу на не менш важливій проблемі антропоцентризму мови. Відзначено, що ДТ перебуває в одному ряді з фольклорним і художнім текстами, має з ними як спільні, так і відмінні риси. Специфічним засобом протиставлення в буковинському мовленні є заперечна частка не: Треба за цим "дужи сліткувати // "шоби ни "було / ни "було жилізного шос там у тім // ни "було таке всо // бо / то біда // кін’ / не //кін’ ни озме // кін’ пирибирайе // пирибирайе там аби шо "було // (м.Діалектний текст - знакове утворення, що має когнітивно-прагматичну основу; це ретранслятор певного типу інформації. Як антропоцентричні текстові категорії слід розглядати інформативність та комунікабельність (останню формують субкатегорії адресантності та адресатності). Лінгвокогнітивні чинники (інтратекстові) визначають ієрархію залежностей (ментальний континуум - парадигма мислення - когнітивна модель), формують нові парадигми дослідження говірок. Аналіз діалектного текстового простору засвідчив поширеність релятивних рівноправних категорій (конструкції з єднальними та розділовими значеннями), нерівноправної релятивної (структури з відношеннями мети) та модальної категорії (мовні засобі заперечення). Особливістю діалектного мовлення є вільне поводження носіїв говірок з мовним матеріалом, що спричиняє більшу, ніж у літературній мові, кількість способів відтворення логічної операції порівняння, асиметрію форми і змісту висловлення (конструкції, що мають форму порівняльного звороту, виражають синонімічні відношення; запитальні речення з непитальним модальним значенням тощо).
Вывод
семантичний діалектний буковинський
Діалектний текст - знакове утворення, що має когнітивно-прагматичну основу; це ретранслятор певного типу інформації. Типологію ДТ буковинських говірок складають: ДТ1 - вільні спонтанні; ДТ2 - узуальні (частково регламентовані), ДТ3 - жорсткі, клішовані. ДТ1 і частково ДТ2 репрезентують нейтральний стиль буковинських говірок, ДТ3 і частково ДТ2 - високий стиль. ДТ1 і ДТ3 - функціонально-стилістичні гомогенні, ДТ2 - гетерогенні. За жанровою характеристикою ДТ1 належать до реалістичних наративних мініатюр. Усно-спонтанний характер ДТ визначає його подвійну форму.
Онтологічний статус ДТ зумовлює визначення трьох типів структурних текстових категорій: системних, антропоцентричних та мисленнєвих. До системних належать звязність та цілісність. Категорія звязності представлена двома типами звязку - лексичним та логіко-граматичним. Категорію цілісності формують субкатегорія завершеності та семантична структура ДТ.
Як антропоцентричні текстові категорії слід розглядати інформативність та комунікабельність (останню формують субкатегорії адресантності та адресатності).
Мисленнєві текстові категорії реалізовані релятивними (рівноправними та нерівноправними) й модальними типами. Рівноправні релятивні категорії представлені адитивністю, альтернативністю та протиставністю. Нерівноправні відтворюють зясувальні, означальні, обставинні відношення. Модальні категорії мають вияв у субкатегоріях заперечення, невизначеності та необхідності.
Лінгвокогнітивний та прагматичний аспекти взаємозумовлені. Прагматичні, екстратекстові, чинники виокремлюють обєкт дослідження. Комунікативна ситуація спричиняє залучення до наукового аналізу розповіді про господарювання, релігійні обряди та про особисте життя діалектоносіїв. Вона впливає на зовнішню організацію ДТ (категорії інформативності та комунікабельності) і на його внутрішню сутність (мисленнєві текстові категорії). Лінгвокогнітивні чинники (інтратекстові) визначають ієрархію залежностей (ментальний континуум - парадигма мислення - когнітивна модель), формують нові парадигми дослідження говірок.
ДТ у лінгвальній системі координат окреслюють вертикальний і горизонтальний зрізи. Вертикальний зріз становить єдність глибинної та поверхневої структур. Поверхневу структуру формують три рівні: синтагматичний, граматичний, дискурсивний. Горизонтальний зріз - це тематична матриця, тобто сукупність поняттєвих блоків. Категоризація мовомислення діалектоносіїв реалізується у вертикальному зрізі, концептуалізація - у горизонтальному.
Ментальний континуум носіїв буковинських говірок репрезентують парадигми господарського, релігійно-обрядового та екзистенційного мислення. Найменша одиниця ментального континууму і кожної парадигми мислення - когнітивна модель. Визначальними рисами ментального континууму на рівні мислення є прагматизм, магічність. Основна характеристика ментального континууму в мові - примітивізм, який реалізує автологія. Проте креативність діалектного мовлення так само має природну основу, ґрунтується на чутті мови діалектоносіїв.
Категоризацію мовомислення реалізують мисленнєві текстові категорії - релятивні та модальні. Аналіз діалектного текстового простору засвідчив поширеність релятивних рівноправних категорій (конструкції з єднальними та розділовими значеннями), нерівноправної релятивної (структури з відношеннями мети) та модальної категорії (мовні засобі заперечення). Риси національного характеру буковинців презентують у текстовій тканині концепти працьовитість, хазяйновитість, побожність, взаємодопомога.
ДТ притаманні амбівалентні характеристики: плеоназм та економія мовних засобів. Надлишкові засоби відтворення інформації створюють повтори різної природи, синонімічні пари, сполучні засоби, сформовані на основі редуплікації тощо. Водночас існує чимало способів економії мовних засобів: сурядні ряди словоформ, неповні речення, редукція квазідіалогів тощо. Економією мовних зусиль зумовлені фонетичні процеси в структурі слова: синкопа, афереза та апокопа.
Особливістю діалектного мовлення є вільне поводження носіїв говірок з мовним матеріалом, що спричиняє більшу, ніж у літературній мові, кількість способів відтворення логічної операції порівняння, асиметрію форми і змісту висловлення (конструкції, що мають форму порівняльного звороту, виражають синонімічні відношення; запитальні речення з непитальним модальним значенням тощо). Діалектоносії надають словам нових, зазвичай метонімічних, значень, утворюють на їхній основі культурні локальні терміни, посилюють словотвірний потенціал останніх.
Мовомислення діалектоносіїв тяжіє до прозорості: локальні культурні терміни та фразеологізми мають прозору етимологію. Народна свідомость адаптує запозичені слова (з непрозорою внутрішньою формою), використавши народну етимологію. Незрозумілі або запозичені слова посилюють творчий елемент у мові носіїв говірок.
ДТ відтворюють варіативність лексики в межах буковинського ареалу. Діалектному мовленню притаманні інтерферентні явища.
Висловлення як основна одиниця комунікативно-прагматичного рівня виявляє специфіку в поверхневій структурі ДТ: синтагматичній, граматичній та дискурсивній.
У виділенні синтагми пріоритет має фонетичний чинник. Основна риса синтагматичної структури ДТ - різноманіття вияву структурної одиниці. Синтагмою може бути слово, словосполучення та речення.
До складу граматичної структури ДТ входять субєктний, предикатний, обєктний, обставинний та означальний компоненти, кожен з яких має свою специфіку вираження порівняно з літературною мовою.
Дискурсивна структура становить розгалужену класифікацію: її формують автосемантичні та синсемантичні висловлення. До автосемантичних належать конструкції порівняння, висловлення-побажання, риторичні запитання, конструкції “текст у тексті”, примітивні визначення, до синсемантичних - конструкції з елементами кліше та залежні від тексту дискурсивні висловлення.
Дослідження ДТ у лінгвокогнітивному та прагматичному аспектах має перспективний характер - сприятиме формуванню та розвиткові нових напрямів діалектології, а саме: лінгвістики діалектного тексту, у межах якої знайдуть відображення конститутивні ознаки різних типів ДТ; когнітивної діалектології, що вивчатиме мисленнєві процеси носіїв наївної картини світу, матеріалізованої в тексті; етнопсиходіалектології, що розкриватиме ментальність носіїв говірок, мовний світ діалектоносіїв.
2. Буковинські говірки : хрестоматія діалектних текстів / [уклад. : Н. Руснак, Н. Гуйванюк, В. Бузинська]. - Чернівці : Рута, 2006. - 383с.
3. Руснак Н.О. Запозичення з української мови у структурі тезауруса-словника носіїв російських говірок на території Чернівецької області / Н.О. Руснак // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць / наук. ред. Б.І. Бунчук. - Чернівці : ЧДУ, 1997. - Вип. 13 : Словянська філологія. - С. 91 - 97.
4. Гуйванюк Н.В. Архетип міфологічного та магічного мислення українців / Н.В. Гуйванюк, Н.О. Руснак // Ukrajinistika na prahu noveho stoleti a tisicileti: problemy jazyka, literatury, kultury: sb. pr. / red. : P. Lyzanec, M. Najenko. - I. Olomoucke symposium ukrainistu „Ukrajinistika na prahu noveho stileti a tisicileti: problemy jazyka, literatury a kultury” (Olomouc, 15 - 17 listopadu 2001). - Olomouc, 2001. - Р. 280 - 286.
5. Руснак Н.О. Лінгвокогнітивний статус порівняльних фразеологізмів в українській мові / Н.О. Руснак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б.І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2001. - Вип. 107 : Словянська філологія. - С. 64 - 70.
6. Руснак Н.О. Мовомислення буковинців крізь весільні обрядові пісні / Н.О. Руснак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б.І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2002. - Вип. 146 - 147 : Словянська філологія. - С. 217 - 223.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
