Поняття та різновиди діалектів, а також головні закономірності їх використання в літературній мові. Короткий біографічний нарис життя та творчості відомого українського письменника Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Вияв слобожанського діалекту у творах автора.
Отже, місцевий діалект характеризується за наявності своєї власної мовної системи, яка може протиставлятися мовній системі іншого місцевого діалекту цієї самої мови. Залежно від співвідношення в мовній системі місцевого діалекту, особливого, специфічного і спільного, загального розрізняються діалекти ближчі або й зовсім близькі до літературної мови, і діалекти, більшою чи меншою мірою віддалені від неї. Найбільшою діалектною одиницею є наріччя, або діалектна група, що являє собою найширше діалектне угрупування певної мови, до складу якого входять однотипні діалекти цієї мови, що мають цілий ряд спільних мовних рис, якими вони відрізняються від інших наріч чи діалектних груп цієї самої мови [8, c. У «Нарисах з діалектології української мови» Жилка, і на вміщеній там карті, говори української мови поділяються на три діалектні групи або наріччя: поліську, або північноукраїнську (на території сучасної Чернігівської області, в північних районах Сумської, Київської, Житомирської, Ровенської та Волинської областей), південно-західну (на території Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей, у південних районах Житомирської, Ровенської, Волинської областей, у деяких районах Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської областей), південно-східну (на території південних районів Київської та Сумської областей, на всій території Харківської, Луганської, Донецької, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської, Миколіївської, Одеської областей (в останніх чотирьох областях виняток становлять окремі райони) [4, c. Діалект протиставляється літературній мові як територіально обмежена форма існування мови, що має тільки усну сферу комунікації (літературна мова охоплює писемну й усну сфери); діалектові, на відміну від літературної мови, властивий тільки один функціональний стиль - розмовне мовлення [13, c.Григорій Квітка-Основяненко залишив чималу спадщину українському народу. Квітка майстерно використовував Слобожанські говірки, зображуючи тих чи інших героїв своїх творів.
Вывод
Григорій Квітка-Основяненко залишив чималу спадщину українському народу. З творів письменника можна дізнатися про побут, традиції українців, а саме Слобожанщини. Квітка майстерно використовував Слобожанські говірки, зображуючи тих чи інших героїв своїх творів. Мова Основяненка колоритна, образна, багата на народні приказки та прислівя. Звичайно, читаючи твори Основяненка нам не обійтись без словника лексичних термінів, а тому цікаво дізнаватися деякі діалектизми, які автор використовує у творі.
Сергій Семенович Єрмоленко сказав: «І на лексичному, і на стилістичному значенні слова завжди лежить відбиток не тільки індивідуального чи функціонально-стилістичного використання, а й відбиток часу, знак доби і того мовного побуту, який дає життя слову.» Отже, народна мова ХІХ має свій «характер слова», що робить її цікавою для читача.
Список литературы
1) Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови / Н.Д. Бабич - Львів, Світ., 2003. - 112 с.
2) Балабух К. Квітка-Основяненко і Харківщина / К. Балабух - Харків, 1978. - 24 с.
3) Бевзено С.П. «Українська діалектологія» / С.П. Бевзенко - К.: Вища школа, 1980. - 233 с.
4) Ващенко В.С. З історії та географії діалектних слів / В.С. Ващенко - Харків, 1962. - 175 с.
5) Гончар О. І. Григорій Квітка-Основяненко. Семінарій. / О. І. Гончар
6) Етнографія Етнографія України: Навч. посібник / за ред. С.А. Макарчука. - Львів: Світ, 2004. - 518 с.
7) Жилко Ф.Т. Деякі питання лінгвогеографічного аспекту в українській діалектології / Ф.Т. Жилко - К.: АН УРСР, 1961. - 16 с.
8) Жилко Ф.Т. «Нариси з діалектології української мови» / Ф.Т. Жилко - К.: Радянська школа 1960. - 316 с.
9) Квітка-Основяненко Г.Ф. Вибрані твори / Г.Ф. Квітка-Основяненко - К.: Молодь, 1983. - 328 с.
10) Квітка-Основяненко Г.Ф.: Зібрання творів у семи томах / Г.Ф. Квітка-Основяненко - К.: Наукова думка, 1978-1981. - 365 с.
11) Козырева З.Г. История названий продуктов питания и пищи в украинском языке / З.Г. Козырева - К., 1984. - 25 с.
12) Курс історії української літературної мови за ред. акад. І. К. Білодіда, К., 1961, т. I
13) Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.
14) Семчинський С.В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський - К.: Вища школа, 1988. - 170 с.
15) Словник мови творів Г. Квітки-Основяненка: у 3 т. / ХДУ, Ред. Л.В. Венєвцева. - Харків, 1979. - 689 с.
