Аналітичний взаємозв"язок між інтенсивністю зношування деталей машин та електропровідністю мастильної плівки. Встановлення максимально допустимих строків служби змащувального мастила, які забезпечують мінімальне значення інтенсивності зношування деталей.
При низкой оригинальности работы "Діагностування зносу та довговічності деталей машин по електропровідності змащувального мастила", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У звязку з тим, що щорічно створюються нові типи машин, розробляються нові технології, виникає необхідність підвищення надійності, насамперед, довговічності деталей машин (ДМ) загального призначення, до котрих відносяться зубчаті, ланцюгові передачі, підшипники ковзання, кочення, муфти та інше. Однією з основних вимог при експлуатації машин є підвищення їх надійності, що може бути забезпечено зниженням зносу деталей, а отже, підвищенням їх довговічності. При цьому важливого значення набуває технічне діагностування стану ДМ, яке дозволяє судити про ступінь їх зношеності, отже, про довговічність. Однак слід очікувати, що наявність в мастилі частинок зносу може бути діагностичним параметром процесу зношування ДМ. Розроблена та експериментально підтверджена математична залежність між інтенсивністю зношування ДМ та електропровідністю змащувального мастила, отримані закономірності її зміни, на основі чого запропонована методика діагностування зносу і довговічності ДМ та визначення строків служби змащувальних мастил, які забезпечують мінімальне значення інтенсивності зношування. деталь машина зношування електропровідністьВід якості змащувального мастила залежить, як відомо, довговічність роботи ДМ, тому до мастил предявляють жорсткі вимоги. Але в реальних умовах роботи ДМ неминучі порушення гідродинамічного режиму змащування (при пуску, при різких коливаннях навантаження та попадання до зазору частинок забруднень, розмір яких перевищує товщину гідродинамічної макроплівки). Інтенсивність зношування при цьому вище порівняно з гідродинамічним режимом, завдяки чому у мастилі досить інтенсивно накопичуються частинки зносу. Ці частинки впливають на електропровідність мастила, але до теперішнього часу в літературі практично відсутні теоретичні та експериментальні дані щодо безпосереднього взаємозвязку між цим параметром мастила та інтенсивністю зношування поверхонь ДМ. Як видно з рівняння (3), добуток SЧH не залежить від температури, тому що величини, які знаходяться в правій частині цього рівняння, не залежать від неї.Електропровідність мастильної плівки зростає при наявності в ній частинок зносу металевих поверхонь, а також з підвищенням концентрації та розмірів цих частинок. Теоретично показано, що електропровідність змащувальної мастильної плівки складається з двох складових: електропровідності, обумовленої наявністю в мастилах металевих частинок зносу, і електропровідності чистих мастил. При цьому електропровідність мастильної плівки визначається, головним чином, наявністю на металевих частинках зносу електричного заряду, що виникає в результаті вирівнювання електрохімічного потенціалу між дисперговуваними частинками і навколишнім середовищем (мастилом).
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Електропровідність мастильної плівки зростає при наявності в ній частинок зносу металевих поверхонь, а також з підвищенням концентрації та розмірів цих частинок.
2. Теоретично показано, що електропровідність змащувальної мастильної плівки складається з двох складових: електропровідності, обумовленої наявністю в мастилах металевих частинок зносу, і електропровідності чистих мастил. При цьому електропровідність мастильної плівки визначається, головним чином, наявністю на металевих частинках зносу електричного заряду, що виникає в результаті вирівнювання електрохімічного потенціалу між дисперговуваними частинками і навколишнім середовищем (мастилом).
3. Теоретично показано та експериментально підтверджено, що електропровідність мастила не залежить від його вязкості, проте з підвищенням температури мастила його електропровідність зростає.
4. Електропровідність зростає за параболічною залежністю по мірі збільшення ступеня відпрацьованості мастила, що повязано із аналогічним за характером зростанням концентрації металевих частинок забруднень (через зношування поверхонь тертя) і задовільно узгоджується з отриманими результатами теоретичних досліджень. По мірі збільшення ступеня відпрацьованості мастила адекватно його електропровідності зростає знос ДМ. При цьому наступає такий період, коли електропровідність досягає деякої граничної (критичної) величини, коли починається різке збільшення інтенсивності зношування, що негативно впливає на довговічність ДМ.
5. Електропровідність мастила є діагностичним параметром зносу ДМ та бракувального стану властивостей мастила, коли останнє з метою забезпечення довговічності ДМ необхідно або заміняти на свіже, або очищати від частинок забруднень, за умови, якщо інші параметри мастила не вийшли за припустимі (бракувальні) межі. Тому строк служби мастил різноманітного призначення й марок визначається граничним значенням величини їх електропровідності s.
6. Практичне застосування запропонованого методу діагностування зносу та довговічності ДМ по електропровідності змащувального мастила дозволить підвищити ефективність роботи машин в експлуатації.
Список литературы
1. Березняков А.И., Венцель Е.С., Бабенко А.А. Уравнение интенсивности изнашивания узла трения, учитывающее взаимодействие частиц износа с поверхностью // Трение и износ. 1998. Т.19, №5. С. 579-584.
2. Березняков А.І., Венцель Є.С., Бабенко А.О. Про звязок інтенсивності зношування деталей машин з електропровідністю мастильної плівки // Підвищення ефективності технології та техніки для виконання вантажно-розвантажувальних, будівельних і колійних робіт на залізничному транспорті: Зб. наук. пр. Харків: ХАРДАЗТ, 1999. Вип. 36. С. 132-136.
3. Березняков А.И., Венцель Е.С., Бабенко А.А. Електропровідність мастила як бракувальний показник його протизношувальних властивостей: Зб. наук. пр. Харків: ХАРДАЗТ, 2000. Вип. 42. С. 37-40.
4. Венцель Е.С., Бабенко А.А., Березняков А.И. О зависимости износостойкости подшипников скольжения от электропроводности смазывающей масляной пленки // Пробл. созд. новых машин и технологий. Н/труды КГПИ. Вып. 1/2000(8). Кременчуг: КГПИ, 2000. С. 423-425.
5. Бабенко А.А. О зависимости износостойкости узлов трения от электропроводности масла // Автомобильный транспорт. Вып. 5. Серия “Совершенствование машин для земляных и дорожных работ”: Сб. науч. трудов. Харьков: ХГАДТУ, 2000. С. 152-154.
6. Венцель Є.С., Бабенко А.О. Електропровідність мастила як критерій оцінки його строків служби та зношування деталей машин: Зб. наук. пр. Харків: ХАРДАЗТ, 2001. Вип. 45. С. 94-100.
7. Березняков А.И., Венцель Е.С., Бабенко А.А. Корреляция между электропроводностью масляной пленки и интенсивностью изнашивания // Трение и износ. 2001. Т.22, №3. С. 265-270.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
