Діагностика ймовірності банкрутства підприємств та формування антикризових програм їх діяльності - Автореферат

На багатьох підприємствах процес роздержавлення досі не викликав очікуваних якісних змін форм і методів управління, внаслідок чого збільшується кількість порушених справ про банкрутство. До того ж, у 2002 році лише 22 вітчизняним підприємствам було затверджено процедуру та умови санації, що складає 0,38 % закінчених за рік справ про банкрутство. У звязку з цим, актуального значення набуває питання запобігання банкрутству та забезпечення стійкого розвитку субєктів господарювання як основної передумови зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Найактуальнішими питаннями, які потребують узагальнення та систематизації теоретико-методологічних і прикладних аспектів, є типологізація та розкриття змісту окремих видів банкрутства, розробка методики визначення його ймовірності та раннього виявлення кризових проявів, ідентифікація ознак неправомірного використання інституту банкрутства, узагальнення та раціоналізація технології розробки, впровадження та оцінки результативності антикризових програм. уперше обґрунтовано концепцію здійснення антикризової діяльності на вітчизняних взуттєвих підприємствах, передумовою якої є створення антикризової системи, що включає моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовища організації, діагностику потенціалу запобігання банкрутству, розробку, впровадження та оцінку ефективності здійснення програми антикризової діяльності;В звязку з цим, банкрутство субєкта господарювання визначено як неможливість продовження його існування в якості самостійної юридичної особи, через неспроможність менеджмента генерувати достатній за розмірами і строками виникнення притік грошових коштів, зменшити їх відтік, забезпечити реструктуризацію та списання боргів або здійснити інші ефективні антикризові дії внаслідок вичерпання існуючих і відсутності потенційних фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів та браку необхідних інноваційних рішень. Якщо конюнктурні чинники виникають внаслідок загальної зміни умов господарювання (циклічність розвитку економіки, соціально-політична ситуація), що так чи інакше стосуються усіх субєктів, то умисні причини цілеспрямовано і штучно створюються суперниками (конкурентами) підприємства, з метою його усунення з ринку. Визначення можливості банкрутства має передбачати аналіз усієї доступної інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище діяльності підприємства. У розділі ІІ "Аналітична оцінка ефективності діяльності підприємств взуттєвої підгалузі України та визначення масштабів кризи" здійснено аналіз результатів господарювання та перспектив розвитку взуттєвої підгалузі України, проведено діагностування ймовірності банкрутства й виявлено причини незадовільного фінансово-економічного стану взуттєвих компаній, оцінено результативність їх антикризових заходів. Під терміном "потенціал запобігання банкрутству" слід розуміти сукупність фактичних і перспективних фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, а також наявність інноваційних підприємницьких рішень, що дають змогу субєктові господарювання генерувати достатні за розмірами та строками виникнення притоки грошових коштів, зменшувати їх відтоки, забезпечувати реструктуризацію і списання боргів, або здійснювати інші заходи з метою елімінування небезпеки відкриття справи про банкрутство.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладної задачі підвищення ефективності системи антикризового управління на основі формування та реалізації програми антикризової діяльності. Результати проведеного дослідження дозволили зробити насупні висновки: Неоднозначність підходів до визначення банкрутства та окремих його різновидів і причин виникнення, зумовили уточнення розширеного економічного трактування банкрутства, доповнення класифікаційної системи його видів новими ознаками, вдосконалення визначень різновидів та ідентифікації основних зовнішніх і внутрішніх причин походження кризових явищ. В рамках концепції було запропоновано практичні рекомендації щодо здійснення кожної стадії антикризового управління: а)моніторингу зовнішніх і внутрішніх умов функціонування (запропоновано перелік обєктів дослідження зовнішніх факторів та внутрішніх областей управління і їх параметрів); б)ідентифікації можливості банкрутства підприємства через оцінку потенціалу запобігання банкрутству, що побудована на основі методу аналізу грошових потоків; в)алгоритму розробки передумов і впровадження програм антикризової діяльності. Саме тому, встановлення фактів або передбачення правопорушень у сфері банкрутства доцільно здійснювати у два етапи: а)пошук первинних ознак наявності не правочинних дій, який відбувається на основі вивчення динаміки показників, що характеризують не лише фінансову спроможність боржника, а й активність його спроб запобігання банкрутству; б)ідентифікація безпосередніх ознак зловживань на основі виявлення типових дій шахраїв. Отримані результи дослідження можуть бути використані при розробці і реалізації антикризових систем на вітчизняних промислових підприємствах

Основний зміст роботи