Діагностика у системі антикризового управління машинобудівними підприємствами - Автореферат

За ринкових умов, які характеризуються нестабільністю, невизначеністю зовнішнього середовища, одним із засобів успішного функціонування та розвитку вітчизняних підприємств виступає антикризове управління, інструментарій якого становить підґрунтя ефективного реагування на зміни, що загрожують нормальному функціонуванню підприємства, зниженням рівня їх негативних наслідків. Проте, відсутність на багатьох вітчизняних підприємствах цілісної високоефективної системи антикризового управління, адекватної вимогам мінливого ринкового середовища та спрямованої на забезпечення стабільного і успішного господарювання, актуалізує проблему вдосконалення та розвитку науково-методичних підходів та інструментарію антикризового управління, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності функціонування та соціально-економічному розвитку українських підприємств. Необхідність вирішення цих науково-методичних завдань, практична значущість антикризового управління з огляду на сучасні умови господарювання підприємств зумовили актуальність дисертаційного дослідження, його науково-практичне значення, визначили вибір теми дисертації, її мету, структуру, коло теоретичних та практичних завдань, обєкт та предмет дослідження. Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі були використані методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для дослідження категоріального базису антикризового управління підприємством, теоретичних засад діагностики; морфологічної декомпозиції - для визначення поняття «криза підприємства»; системного і комплексного підходу - для обґрунтування теоретико-методичного підходу до проведення економічного дослідження стану підприємства; багатовимірного статистичного аналізу (факторного, кластерного) - для розробки методичного підходу до діагностики кризи машинобудівних підприємств; дискримінантного аналізу - для класифікації підприємств за стадіями кризи; статистичні та графічні - для аналізу стану і тенденцій динаміки результатів діяльності підприємств машинобудівного комплексу України та унаочнення отриманих результатів дисертаційного дослідження. науково-теоретичні засади діагностики в рамках антикризового управління за рахунок уточнення етапів процесу економічного дослідження стану підприємства, що, на відміну від існуючих, враховують форми антикризової реакції, що дозволяє більш чітко позначати межі складових цього процесу і сприятиме підвищенню обґрунтованості управління підприємством в кризових умовах;У першому розділі «Теоретичні і методологічні аспекти антикризового управління промисловим підприємством» розкрито основні теоретичні положення щодо економічної сутності, проблематики та особливостей антикризового управління підприємством; розглянуто зміст основних категорій, що відбивають кризові процеси та процес діагностики кризи; удосконалено класифікацію криз підприємства; обґрунтовано схему структури антикризового управління машинобудівним підприємством; досліджено та узагальнено методичні підходи до діагностики банкрутства та оцінки кризи підприємства. За допомогою морфологічної декомпозиції з позицій економічної теорії, менеджменту та антикризового управління конкретизовано поняття «криза підприємства» як загострення протиріч на підприємстві, як соціально-економічної системи, викликане її іманентною природою, що загрожує пріоритетним цілям підприємства. Дослідження теоретичних положень управління підприємством в кризових умовах дозволило зробити певні узагальнення, що становило основу для удосконалення і доповнення методичних засад та прикладних аспектів антикризового управління, визначеного одним з основних інструментів забезпечення функціонування підприємства у флуктаційному і мінливому ринковому середовищі. У другому розділі «Аналіз стану підприємств машинобудування для діагностики кризи» досліджено стан, тенденції динаміки результатів діяльності підприємств машинобудівної галузі, виділено та систематизовано ознаки та причини кризового стану машинобудівних підприємств; запропоновано схему економічного дослідження стану підприємства, шляхом виділення та взаємоузгодження стадій та прийомів його проведення; досліджено методи агрегування показників діяльності підприємств; обґрунтовано та визначено систему показників для оцінки стадій кризи підприємств машинобудування. У третьому розділі «Удосконалення діагностики у системі антикризового управління підприємством» доповнено науково-методичний інструментарій діагностики в рамках антикризового управління, розроблено методичний підхід до діагностики стадій кризи підприємств машинобудування на основі застосування запропонованої системи фінансових показників; наведені рекомендації щодо вибору антикризових заходів з урахуванням результатів діагностики для підвищення обґрунтованості управління підприємством у кризових умовах; обґрунтовано основні етапи процесу антикризового управління машинобудівним підприємством.У дисертаційній роботі представлено обґрунтування, теоретичне узагальнення та перспективне вирішення науково-практичного завдання розвитку

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ