Діагностика та прогноз перебігу плоскоклітинних раків гортані: імуноморфологічні аспекти - Автореферат

Останнім часом відзначається тенденція до збільшення захворюваності раком гортані, при цьому до 70% раків вперше діагностується на пізніх стадіях захворювання. Визначення імунофенотипу пухлини дозволяє не тільки прогнозувати її подальший хід, ймовірність метастазування та розвиток рецидивів, а також передбачати вірогідну відповідь на терапію (Ogawa T. et al., 2003; Licitra L., Vermorken J.B., 2004). Не дивлячись на велику кількість робіт, присвячених раку гортані, досліджень по вивченню імуногістохімічного статусу пухлин цієї локалізації, а також звязку останнього з клінічним перебігом проведено недостатньо. Таким чином, зазначені обставини визначають актуальність і необхідність подальшого вивчення експресії маркерів біологічних властивостей плоскоклітинних раків гортані для прогнозування їх клінічного перебігу й розробки критеріїв для вибору раціональної терапії. Виявити імуногістохімічні маркери диференціювання плоскоклітинних раків гортані, що дозволяють уточнити гістогенез та ступінь зрілості пухлин.За гістологічною будовою всі новоутворення були представлені плоскоклітинними раками: зроговілими - 126 випадків та без зроговіння - 79 випадків. Весь клініко-анатомічний матеріал був розподілений на 3 групи: пацієнти з високодиференційованими плоскоклітинними раками - 49 випадків, пацієнти з помірнодиференційованими раками - 124 випадки та пацієнти з низькодиференційованими плоскоклітинними раками - 32 спостереження. З усіх спостережень в 112 випадках виявлені метастази в регіональні лімфатичні вузли, в 64 випадках розвинулися рецидиви протягом першого року після лікування. Негативною вважалася експресія при забарвленні 0-10% клітин, позитивною - при специфічному цитоплазматичному забарвленні більше 10% клітин (Dabbs D.J., 2006). Позитивний статус ІГХ реакцій з цитокератином 19 (СК19) спостерігався в 41,5% всіх ПРГ, при цьому в більшості з них реакція була слабкої інтенсивності й тільки в чотирьох випадках - високої.В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання з вивчення експресії імуногістохімічних маркерів в плоскоклітинних раках гортані, яке полягає в удосконаленні критеріїв визначення ступеня диференціювання раків, виявленні факторів прогнозування їх подальшого клінічного перебігу, а саме можливого розвитку метастазів та рецидивів, визначенні факторів передбачення можливого ефекту проведення променевої та хіміотерапії. У плоскоклітинних раках гортані та тканині їх метастазів у лімфатичні вузли завжди відзначається експресія високомолекулярних цитокератинів СК34ВЕ12. Існує прямий кореляційний звязок між рівнем експресії високомолекулярних цитокератинів в плоскоклітинних раках гортані та ступенем гістологічного диференціювання (r= 0,63). Висока проліферативна активність (ІП більше 30%) в раках гортані з наявністю метастазів у лімфовузли зустрічається в 61,6%, в раках без метастазів - в 37,6%. Серед випадків раків гортані, в яких протягом першого року після лікування розвинулись рецидиви, високий рівень проліферативної активності зустрічається в 60,9%, серед раків з безрецидивним перебігом - в 46,1%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання з вивчення експресії імуногістохімічних маркерів в плоскоклітинних раках гортані, яке полягає в удосконаленні критеріїв визначення ступеня диференціювання раків, виявленні факторів прогнозування їх подальшого клінічного перебігу, а саме можливого розвитку метастазів та рецидивів, визначенні факторів передбачення можливого ефекту проведення променевої та хіміотерапії. Отримані дані є підґрунтям для подальших наукових досліджень в галузі патологічної анатомії, оториноларингології, онкології.

1. У плоскоклітинних раках гортані та тканині їх метастазів у лімфатичні вузли завжди відзначається експресія високомолекулярних цитокератинів СК34ВЕ12. Найбільша інтенсивність реакцій спостерігається в центральних відділах ракових осередків, особливо в ракових перлинах плоскоклітинних зроговілих раків гортані. Існує прямий кореляційний звязок між рівнем експресії високомолекулярних цитокератинів в плоскоклітинних раках гортані та ступенем гістологічного диференціювання (r= 0,63). Співвідношення слабкої, помірної та вираженої експресії СК34ВЕ12 в високодиференційованих раках складає 1:2,5:8,8, в помірнодиференційованих - 1:2,5:4,8, і в низькодиференційованих - 1:2,0:2,3.

2. У плоскоклітинних раках гортані експресія цитокератину 19 спостерігається в 41,5% випадків. Реакція має одноманітний вид в усій пухлинній паренхімі. Серед високодиференційованих пухлин реакція визначається в 24,5% спостережень, помірнодиференційованих - в 42,7%, низькодиференційованих - в 62,5%. Існує зворотний кореляційний звязок між експресією СК19 та ступенем гістологічного диференціювання (r=-0,78).

3. Експресія білка Кі-67 є показником проліферативної активності пухлин та в раках гортані має середній показник 32,7±2,57%. Аналіз показників індексу проліферації в клінічних групах дозволив визначити діапазони значень параметра: при індексі проліферації більше 30% проліферативна активність розцінюється як висока, у діапазоні від 21% до 30% - як помірна, 20% і менше - як низька. Раки з високою проліферативною активністю складають 50,7%. Підвищення проліферативної активності відзначається в клітинах периферії ракових осередків та в зонах вираженого інвазивного росту. Параметри проліферативної активності клітин метастазів раку гортані співвідносяться з показниками індексу проліферації первинної пухлини або перевищують їх на 5-10%. Існує зворотний кореляційний звязок між показниками індексу проліферації та ступенем гістологічного диференціювання (r=-0,47). Плоскоклітинні раки гортані з високою проліферативною активністю в групі високодиференційованих пухлин складають 36,7%, серед помірнодиференційованих - в 52,4%, низькодиференційованих - 65,6%.

4. Проліферативна активність раків гортані має прогностичне значення щодо подальшого перебігу захворювання. Висока проліферативна активність (ІП більше 30%) в раках гортані з наявністю метастазів у лімфовузли зустрічається в 61,6%, в раках без метастазів - в 37,6%. Існує прямий кореляційний звязок рівня експресії Кі-67 з наявністю метастазів (r= 0,59). Серед випадків раків гортані, в яких протягом першого року після лікування розвинулись рецидиви, високий рівень проліферативної активності зустрічається в 60,9%, серед раків з безрецидивним перебігом - в 46,1%. Існує прямий кореляційний звязок між проліферативною активністю та раннім розвитком рецидивів (r= 0,38).

5. Проліферативна активність в плоскоклітинних раках гортані має передбачувальне значення щодо можливої ефективності променевої терапії. В раках з високим ефектом від проведеної променевої терапії високий рівень ІП зустрічається в 64,3%, в той час як серед раків з низьким ефектом - в 41,3%. Існує прямий кореляційний звязок проліферативної активності з чутливістю раків гортані до променевої терапії (r= 0,56).

6. Експресія онкопротеїну р53 спостерігається в 57,6% випадків плоскоклітинних раків гортані. Переважає рівномірний характер розподілу клітин з позитивним статусом у пухлинній паренхімі. Статус тканини метастазів раку гортані за онкобілком р53 відповідає такому у первинній пухлині. Експресія онкопротеїну р53 має прогностичне значення щодо перебігу раків гортані. Серед раків гортані з метастазами в лімфатичні вузли р53-позитивними є 67,0%, серед неметастатичних пухлин - 46,2%. Існує прямий кореляційний звязок експресії р53 з наявністю метастазів в раках гортані (r= 0,52). Раки гортані в яких розвинулись рецидиви протягом першого року мають експресію р53 в 65,6% випадків, пухлини без розвитку рецидивів - в 53,9%. Існує прямий кореляційний звязок експресії р53 з раннім розвитком рецидивів (r= 0,31).

7. Статус пухлини за р53 має передбачувальне значення щодо можливої ефективності хіміотерапії. Раки гортані з високим ефектом від проведеного хіміотерапевтичного лікування виявляють експресію р53 в 44,9% спостережень, раки з низьким ефектом від лікування - в 71,0%. Існує зворотний звязок між експресією р53 та ефективністю проведеної хіміотерапії (r=-0,65).

8. Реакція з онкобілком bcl-2 в плоскоклітинних раках гортані виявляється в 22,9% випадків. Переважає дифузний тип розподілу позитивних клітин в пухлині. Рівень експресії bcl-2 в тканині метастазу та первинному раці гортані відповідають один одному. Експресія білку bcl-2 має прогностичне значення щодо подальшого перебігу процесу. Раки гортані з наявністю метастазів у регіональні лімфовузли показують експресію bcl-2 в 27,7% випадків, пухлини без метастазів - в 17,2%. Існує прямий кореляційний звязок експресії bcl-2 з наявністю метастазів (r= 0,34). Реакція з bcl-2 в раках з виникненням рецидивів протягом першого року виявляється в 34,4%, в раках з безрецидивним перебігом - в 17,7%. Існує прямий кореляційний звязок між експресією bcl-2 та раннім розвитком рецидивів (r= 0,46). Статус пухлини за bcl-2 має передбачувальне значення щодо можливої ефективності променевої терапії. Експресія bcl-2 визначається у випадках з високим ефектом від проведеного променевого лікування в 14,3%, серед раків з низьким ефектом лікування - в 32,6%. Існує зворотний кореляційний звязок експресії bcl-2 з ефектом проведеної променевої терапії (r=-0,51).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У плоскоклітинних раках гортані необхідно використовувати імуногістохімічне дослідження комплексу маркерів біологічних властивостей пухлини для поліпшення діагностики та прогнозування можливого подальшого перебігу захворювання з подальшим вибором діагностичних та лікувальних заходів.

2. Для поліпшення гістологічної діагностики та визначення ступеня диференціювання раків гортані доцільно використовувати комплекс імуногістохімічних маркерів, що включає цитокератини СК19, СК34ВЕ12 та Кі-67. Для підтвердження походження метастазів при плоскоклітинних раках гортані використовувати цитокератин СК34ВЕ12.

3. Для прогнозування можливого розвитку метастазів та раннього розвитку рецидивів при раках гортані рекомендується використовувати комплекс маркерів Кі-67, р53 та bcl-2 (висока проліферативна активність (індекс Кі-67 більше 30%), надекспресія онкопротеїнів р53 та bcl-2).

4. Для передбачення можливої ефективності хіміотерапії при лікуванні плоскоклітинних раків гортані доцільно визначати експресію маркера р53 (відсутність експресії онкопротеїну р53 в пухлині).

5. Для передбачення можливого ефекту від променевої терапії при лікуванні раків гортані рекомендовано використовувати маркери Кі-67 та bcl-2 (висока проліферативна активність та відсутність реакції з онкопротеїном bcl-2).

1. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Лымарь Л.И. Использование маркера Ki-67 для выявления пролиферативного потенциала клеток // Вісн. проблем біол. і мед.- 2003.- Вип. 4.- С. 94-96. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).

2. Гриценко П.А. Плоскоклеточный рак гортани: иммуногистохимический профиль цитокератинов и значение их в диагностике // Патологія.- 2006.- Т.3, 3.- С. 37-40.

3. Гриценко П.О., Шпонька І.С., Ковтуненко О.В. Імуногістохімічний профіль раків гортані з різним клінічним плином та ефектом на проведену терапію // Морфологія.- 2007.- Т.І, №2.- С.95-101. (особисто здобувачем виконані збір матеріалу та морфологічні дослідження).

4. Гриценко П.О. Прогноз перебігу плоскоклітинних раків гортані на підставі визначення імуногістохімічного профілю // Морфологія.- 2007.- Т.І, №4.- С.21-26.

5. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Бондарева В.А. Тканевые маркеры в определении биологических свойств и прогнозировании течения рака гортани // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2005.- № 5.- С. 77-87. (здобувач особисто провів аналітичний огляд наукової літератури).

6. Пат. 18143 Україна, МПК А61В 10/02. Спосіб прогнозування клінічного перебігу раку гортані / О.В.Ковтуненко, І.С.Шпонька, С.М.Тимчук, В.В.Березнюк, П.О.Гриценко, В.О.Бондарєва, О.В.Дорохова (Україна) - № 200606965; Заявл. 22.06.2006; Опубл. 16.10.2006. Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 2006.- № 10.- 6 с. (здобувачем проведено патентний пошук та виконані морфологічні дослідження).

7. Гриценко П.О., Шпонька І.С. Бондарєва В.О. Роль імуногістохімічного визначення маркерів проліферації (Ki-67) та р53-онкопротеїну в оцінці біологічних властивостей пухлин гортані // Галицький лікарський вісник.- 2003.- Т.10, №4.- С. 148. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).

8. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Березнюк В.В., Ковтуненко А.В., Тымчук С.Н. Современные аспекты морфологических особенностей рака гортани // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2003.- № 3-с.- С. 149-150. (здобувачем виконані збір матеріалу та морфологічні дослідження).

9. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Ген р53 как прогностический маркер в плоскоклеточных раках гортани // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ. - Минск, 2004. - Часть I.- С. 324-325. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).

10. Гриценко П.А., Ковтуненко А.В., Шпонька И.С., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Значение гена Р53 как прогностического маркера у больных плоскоклеточным раком гортани // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2004.- № 3-с.- С. 123-124. (особисто здобувачем проведене імуногістохімічне дослідження матеріалу).

11. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Бондарева В.А. Значение некоторых тканевых маркеров в определении свойств плоскоклеточных раков гортани // Материалы XVII съезда оториноларингологов России.- Нижний Новгород, 2006.- С.406. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).

12. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Бондарева В.А. Иммуногистохимические маркеров в определении свойств пллоскоклеточных раков гортани // Матеріали XI зїзду онкологів України.- Судак, 2006.- С. 65. (особисто здобувачем проведене імуногістохімічне дослідження матеріалу).

13. Гриценко П.О., Ковтуненко О.В., Шпонька І.С., Березнюк В.В., Тимчук С.М., Бондарєва В.О. Прогнозування клінічного плину рака гортані на основі комплексного імуногістохімічного дослідження // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2006.- № 5-с.- С. 35-36. (здобувачем виконані імуногістохімічне дослідження та статистична обробка отриманих даних).

14. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В. Иммуноморфологическая диагностика плоскоклеточных раков гортани // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи”.- Чернівці, 2007.- 189-190. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).

15. Гриценко П.О., Ковтуненко О.В., Шпонька І.С., Березнюк В.В., Тимчук С.М. Імуногістохімічний профіль плоскоклітинного раку гортані у хворих з різним клінічним плином пухлинного процесу та ефектом на проведену терапію // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2007.- № 3-с.- С. 139-141. (особисто здобувачем виконані імуногістохімічне дослідження та статистична обробка отриманих даних).