Вивчення експресії молекулярних маркерів в плоскоклітинних раках гортані для удосконалення діагностики та прогнозування подальшого клінічного перебігу захворювання. Визначення діагностичного та прогностичного значень маркерів біологічних властивостей.
При низкой оригинальности работы "Діагностика та прогноз перебігу плоскоклітинних раків гортані: імуноморфологічні аспекти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Останнім часом відзначається тенденція до збільшення захворюваності раком гортані, при цьому до 70% раків вперше діагностується на пізніх стадіях захворювання. Визначення імунофенотипу пухлини дозволяє не тільки прогнозувати її подальший хід, ймовірність метастазування та розвиток рецидивів, а також передбачати вірогідну відповідь на терапію (Ogawa T. et al., 2003; Licitra L., Vermorken J.B., 2004). Не дивлячись на велику кількість робіт, присвячених раку гортані, досліджень по вивченню імуногістохімічного статусу пухлин цієї локалізації, а також звязку останнього з клінічним перебігом проведено недостатньо. Таким чином, зазначені обставини визначають актуальність і необхідність подальшого вивчення експресії маркерів біологічних властивостей плоскоклітинних раків гортані для прогнозування їх клінічного перебігу й розробки критеріїв для вибору раціональної терапії. Виявити імуногістохімічні маркери диференціювання плоскоклітинних раків гортані, що дозволяють уточнити гістогенез та ступінь зрілості пухлин.За гістологічною будовою всі новоутворення були представлені плоскоклітинними раками: зроговілими - 126 випадків та без зроговіння - 79 випадків. Весь клініко-анатомічний матеріал був розподілений на 3 групи: пацієнти з високодиференційованими плоскоклітинними раками - 49 випадків, пацієнти з помірнодиференційованими раками - 124 випадки та пацієнти з низькодиференційованими плоскоклітинними раками - 32 спостереження. З усіх спостережень в 112 випадках виявлені метастази в регіональні лімфатичні вузли, в 64 випадках розвинулися рецидиви протягом першого року після лікування. Негативною вважалася експресія при забарвленні 0-10% клітин, позитивною - при специфічному цитоплазматичному забарвленні більше 10% клітин (Dabbs D.J., 2006). Позитивний статус ІГХ реакцій з цитокератином 19 (СК19) спостерігався в 41,5% всіх ПРГ, при цьому в більшості з них реакція була слабкої інтенсивності й тільки в чотирьох випадках - високої.В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання з вивчення експресії імуногістохімічних маркерів в плоскоклітинних раках гортані, яке полягає в удосконаленні критеріїв визначення ступеня диференціювання раків, виявленні факторів прогнозування їх подальшого клінічного перебігу, а саме можливого розвитку метастазів та рецидивів, визначенні факторів передбачення можливого ефекту проведення променевої та хіміотерапії. У плоскоклітинних раках гортані та тканині їх метастазів у лімфатичні вузли завжди відзначається експресія високомолекулярних цитокератинів СК34ВЕ12. Існує прямий кореляційний звязок між рівнем експресії високомолекулярних цитокератинів в плоскоклітинних раках гортані та ступенем гістологічного диференціювання (r= 0,63). Висока проліферативна активність (ІП більше 30%) в раках гортані з наявністю метастазів у лімфовузли зустрічається в 61,6%, в раках без метастазів - в 37,6%. Серед випадків раків гортані, в яких протягом першого року після лікування розвинулись рецидиви, високий рівень проліферативної активності зустрічається в 60,9%, серед раків з безрецидивним перебігом - в 46,1%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання з вивчення експресії імуногістохімічних маркерів в плоскоклітинних раках гортані, яке полягає в удосконаленні критеріїв визначення ступеня диференціювання раків, виявленні факторів прогнозування їх подальшого клінічного перебігу, а саме можливого розвитку метастазів та рецидивів, визначенні факторів передбачення можливого ефекту проведення променевої та хіміотерапії. Отримані дані є підґрунтям для подальших наукових досліджень в галузі патологічної анатомії, оториноларингології, онкології.
1. У плоскоклітинних раках гортані та тканині їх метастазів у лімфатичні вузли завжди відзначається експресія високомолекулярних цитокератинів СК34ВЕ12. Найбільша інтенсивність реакцій спостерігається в центральних відділах ракових осередків, особливо в ракових перлинах плоскоклітинних зроговілих раків гортані. Існує прямий кореляційний звязок між рівнем експресії високомолекулярних цитокератинів в плоскоклітинних раках гортані та ступенем гістологічного диференціювання (r= 0,63). Співвідношення слабкої, помірної та вираженої експресії СК34ВЕ12 в високодиференційованих раках складає 1:2,5:8,8, в помірнодиференційованих - 1:2,5:4,8, і в низькодиференційованих - 1:2,0:2,3.
2. У плоскоклітинних раках гортані експресія цитокератину 19 спостерігається в 41,5% випадків. Реакція має одноманітний вид в усій пухлинній паренхімі. Серед високодиференційованих пухлин реакція визначається в 24,5% спостережень, помірнодиференційованих - в 42,7%, низькодиференційованих - в 62,5%. Існує зворотний кореляційний звязок між експресією СК19 та ступенем гістологічного диференціювання (r=-0,78).
3. Експресія білка Кі-67 є показником проліферативної активності пухлин та в раках гортані має середній показник 32,7±2,57%. Аналіз показників індексу проліферації в клінічних групах дозволив визначити діапазони значень параметра: при індексі проліферації більше 30% проліферативна активність розцінюється як висока, у діапазоні від 21% до 30% - як помірна, 20% і менше - як низька. Раки з високою проліферативною активністю складають 50,7%. Підвищення проліферативної активності відзначається в клітинах периферії ракових осередків та в зонах вираженого інвазивного росту. Параметри проліферативної активності клітин метастазів раку гортані співвідносяться з показниками індексу проліферації первинної пухлини або перевищують їх на 5-10%. Існує зворотний кореляційний звязок між показниками індексу проліферації та ступенем гістологічного диференціювання (r=-0,47). Плоскоклітинні раки гортані з високою проліферативною активністю в групі високодиференційованих пухлин складають 36,7%, серед помірнодиференційованих - в 52,4%, низькодиференційованих - 65,6%.
4. Проліферативна активність раків гортані має прогностичне значення щодо подальшого перебігу захворювання. Висока проліферативна активність (ІП більше 30%) в раках гортані з наявністю метастазів у лімфовузли зустрічається в 61,6%, в раках без метастазів - в 37,6%. Існує прямий кореляційний звязок рівня експресії Кі-67 з наявністю метастазів (r= 0,59). Серед випадків раків гортані, в яких протягом першого року після лікування розвинулись рецидиви, високий рівень проліферативної активності зустрічається в 60,9%, серед раків з безрецидивним перебігом - в 46,1%. Існує прямий кореляційний звязок між проліферативною активністю та раннім розвитком рецидивів (r= 0,38).
5. Проліферативна активність в плоскоклітинних раках гортані має передбачувальне значення щодо можливої ефективності променевої терапії. В раках з високим ефектом від проведеної променевої терапії високий рівень ІП зустрічається в 64,3%, в той час як серед раків з низьким ефектом - в 41,3%. Існує прямий кореляційний звязок проліферативної активності з чутливістю раків гортані до променевої терапії (r= 0,56).
6. Експресія онкопротеїну р53 спостерігається в 57,6% випадків плоскоклітинних раків гортані. Переважає рівномірний характер розподілу клітин з позитивним статусом у пухлинній паренхімі. Статус тканини метастазів раку гортані за онкобілком р53 відповідає такому у первинній пухлині. Експресія онкопротеїну р53 має прогностичне значення щодо перебігу раків гортані. Серед раків гортані з метастазами в лімфатичні вузли р53-позитивними є 67,0%, серед неметастатичних пухлин - 46,2%. Існує прямий кореляційний звязок експресії р53 з наявністю метастазів в раках гортані (r= 0,52). Раки гортані в яких розвинулись рецидиви протягом першого року мають експресію р53 в 65,6% випадків, пухлини без розвитку рецидивів - в 53,9%. Існує прямий кореляційний звязок експресії р53 з раннім розвитком рецидивів (r= 0,31).
7. Статус пухлини за р53 має передбачувальне значення щодо можливої ефективності хіміотерапії. Раки гортані з високим ефектом від проведеного хіміотерапевтичного лікування виявляють експресію р53 в 44,9% спостережень, раки з низьким ефектом від лікування - в 71,0%. Існує зворотний звязок між експресією р53 та ефективністю проведеної хіміотерапії (r=-0,65).
8. Реакція з онкобілком bcl-2 в плоскоклітинних раках гортані виявляється в 22,9% випадків. Переважає дифузний тип розподілу позитивних клітин в пухлині. Рівень експресії bcl-2 в тканині метастазу та первинному раці гортані відповідають один одному. Експресія білку bcl-2 має прогностичне значення щодо подальшого перебігу процесу. Раки гортані з наявністю метастазів у регіональні лімфовузли показують експресію bcl-2 в 27,7% випадків, пухлини без метастазів - в 17,2%. Існує прямий кореляційний звязок експресії bcl-2 з наявністю метастазів (r= 0,34). Реакція з bcl-2 в раках з виникненням рецидивів протягом першого року виявляється в 34,4%, в раках з безрецидивним перебігом - в 17,7%. Існує прямий кореляційний звязок між експресією bcl-2 та раннім розвитком рецидивів (r= 0,46). Статус пухлини за bcl-2 має передбачувальне значення щодо можливої ефективності променевої терапії. Експресія bcl-2 визначається у випадках з високим ефектом від проведеного променевого лікування в 14,3%, серед раків з низьким ефектом лікування - в 32,6%. Існує зворотний кореляційний звязок експресії bcl-2 з ефектом проведеної променевої терапії (r=-0,51).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У плоскоклітинних раках гортані необхідно використовувати імуногістохімічне дослідження комплексу маркерів біологічних властивостей пухлини для поліпшення діагностики та прогнозування можливого подальшого перебігу захворювання з подальшим вибором діагностичних та лікувальних заходів.
2. Для поліпшення гістологічної діагностики та визначення ступеня диференціювання раків гортані доцільно використовувати комплекс імуногістохімічних маркерів, що включає цитокератини СК19, СК34ВЕ12 та Кі-67. Для підтвердження походження метастазів при плоскоклітинних раках гортані використовувати цитокератин СК34ВЕ12.
3. Для прогнозування можливого розвитку метастазів та раннього розвитку рецидивів при раках гортані рекомендується використовувати комплекс маркерів Кі-67, р53 та bcl-2 (висока проліферативна активність (індекс Кі-67 більше 30%), надекспресія онкопротеїнів р53 та bcl-2).
4. Для передбачення можливої ефективності хіміотерапії при лікуванні плоскоклітинних раків гортані доцільно визначати експресію маркера р53 (відсутність експресії онкопротеїну р53 в пухлині).
5. Для передбачення можливого ефекту від променевої терапії при лікуванні раків гортані рекомендовано використовувати маркери Кі-67 та bcl-2 (висока проліферативна активність та відсутність реакції з онкопротеїном bcl-2).
Список литературы
1. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Лымарь Л.И. Использование маркера Ki-67 для выявления пролиферативного потенциала клеток // Вісн. проблем біол. і мед.- 2003.- Вип. 4.- С. 94-96. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).
2. Гриценко П.А. Плоскоклеточный рак гортани: иммуногистохимический профиль цитокератинов и значение их в диагностике // Патологія.- 2006.- Т.3, 3.- С. 37-40.
3. Гриценко П.О., Шпонька І.С., Ковтуненко О.В. Імуногістохімічний профіль раків гортані з різним клінічним плином та ефектом на проведену терапію // Морфологія.- 2007.- Т.І, №2.- С.95-101. (особисто здобувачем виконані збір матеріалу та морфологічні дослідження).
4. Гриценко П.О. Прогноз перебігу плоскоклітинних раків гортані на підставі визначення імуногістохімічного профілю // Морфологія.- 2007.- Т.І, №4.- С.21-26.
5. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Бондарева В.А. Тканевые маркеры в определении биологических свойств и прогнозировании течения рака гортани // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2005.- № 5.- С. 77-87. (здобувач особисто провів аналітичний огляд наукової літератури).
6. Пат. 18143 Україна, МПК А61В 10/02. Спосіб прогнозування клінічного перебігу раку гортані / О.В.Ковтуненко, І.С.Шпонька, С.М.Тимчук, В.В.Березнюк, П.О.Гриценко, В.О.Бондарєва, О.В.Дорохова (Україна) - № 200606965; Заявл. 22.06.2006; Опубл. 16.10.2006. Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 2006.- № 10.- 6 с. (здобувачем проведено патентний пошук та виконані морфологічні дослідження).
7. Гриценко П.О., Шпонька І.С. Бондарєва В.О. Роль імуногістохімічного визначення маркерів проліферації (Ki-67) та р53-онкопротеїну в оцінці біологічних властивостей пухлин гортані // Галицький лікарський вісник.- 2003.- Т.10, №4.- С. 148. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).
8. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Березнюк В.В., Ковтуненко А.В., Тымчук С.Н. Современные аспекты морфологических особенностей рака гортани // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2003.- № 3-с.- С. 149-150. (здобувачем виконані збір матеріалу та морфологічні дослідження).
9. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Ген р53 как прогностический маркер в плоскоклеточных раках гортани // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ. - Минск, 2004. - Часть I.- С. 324-325. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).
10. Гриценко П.А., Ковтуненко А.В., Шпонька И.С., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Значение гена Р53 как прогностического маркера у больных плоскоклеточным раком гортани // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2004.- № 3-с.- С. 123-124. (особисто здобувачем проведене імуногістохімічне дослідження матеріалу).
11. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Бондарева В.А. Значение некоторых тканевых маркеров в определении свойств плоскоклеточных раков гортани // Материалы XVII съезда оториноларингологов России.- Нижний Новгород, 2006.- С.406. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).
12. Гриценко П.А., Шпонька И.С., Ковтуненко А.В., Березнюк В.В., Тымчук С.Н. Бондарева В.А. Иммуногистохимические маркеров в определении свойств пллоскоклеточных раков гортани // Матеріали XI зїзду онкологів України.- Судак, 2006.- С. 65. (особисто здобувачем проведене імуногістохімічне дослідження матеріалу).
13. Гриценко П.О., Ковтуненко О.В., Шпонька І.С., Березнюк В.В., Тимчук С.М., Бондарєва В.О. Прогнозування клінічного плину рака гортані на основі комплексного імуногістохімічного дослідження // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2006.- № 5-с.- С. 35-36. (здобувачем виконані імуногістохімічне дослідження та статистична обробка отриманих даних).
15. Гриценко П.О., Ковтуненко О.В., Шпонька І.С., Березнюк В.В., Тимчук С.М. Імуногістохімічний профіль плоскоклітинного раку гортані у хворих з різним клінічним плином пухлинного процесу та ефектом на проведену терапію // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2007.- № 3-с.- С. 139-141. (особисто здобувачем виконані імуногістохімічне дослідження та статистична обробка отриманих даних).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы