Аналіз методичних підходів до оцінки економічної безпеки підприємства та напрями їх подальшого розвитку. Розробка тримірного класифікатору станів підприємства в залежності від комбінації інтервальних значень поточної, тактичної, стратегічної безпеки.
Формування ринкових відносин в Україні та необхідність існування підприємств у жорстких умовах світового та вітчизняного конкурентного середовища суттєво ускладнюють їх функціонування та обумовлюють необхідність забезпечення їх економічної безпеки на всіх стадіях життєвого циклу. Останнє десятиріччя проблемам антикризового управління та забезпечення економічної безпеки підприємства як в аспекті досягнення фінансової стійкості, так і сталого інноваційного розвитку підприємства приділяється увага з боку таких вчених-економістів як О.І. обґрунтовано граничні галузеві значення індикаторів економічної безпеки металургійних підприємств та на цій основі проведено діагностику їх економічної безпеки та обґрунтовано можливі напрями щодо її підвищення. Необхідно відзначити, що антикризове управління підприємством повинне бути націлене не тільки на ліквідацію наслідків існуючою кризи, але перш за все її ідентифікацію на ранній стадії та запобігання кризовим явищам (забезпечення успішного розвитку підприємства), що можливо лише при досягненні певної економічної стійкості підприємства, тобто високого рівня його життєздатності. Однак недоліки окремих методик цього класу, а саме недосконалість механізму оцінки окремих складових економічної безпеки підприємства, визначення їх значущості при оцінці загального рівня безпеки та інші свідчать про недосконалість відповідної методичної бази та необхідність формування комплексної системи діагностики економічної безпеки підприємства, адекватної сучасним умовам господарювання.Класифікація існуючих у науковій літературі та практиці методик діагностики економічної безпеки підприємства дозволила виділити три їх основні класи: методики оцінки ймовірності банкрутства, методи комплексної оцінки загроз і методики, засновані на оцінці економічного потенціалу підприємства. Аналіз окремих методик та їх класів в цілому показав, що існуюча методична база діагностики економічної безпеки підприємства потребує вдосконалення: діагностику необхідно спрямувати на визначення саме ознак кризи підприємства, потрібне формування інтегрального показника економічної безпеки та механізму інтерпретації стану підприємства в залежності від значення інтегрального показника економічної безпеки, відповідна методика повинна передбачати чітке визначення значущості окремих індикаторів економічної безпеки при оцінці загального її рівня. У звязку з чим економічну безпеку підприємства слід визначати відносно певного часового горизонту та розрізняти такі поняття як поточна, тактична та стратегічна безпека підприємства. Таким чином, запропонований тримірний підхід до визначення економічної безпеки підприємства, який передбачає діагностику поточної, тактичної та стратегічної безпеки як її складових. В межах стратегічної безпеки запропоновано використання таких додаткових показників ринкової складової як співвідношення темпів зміни обсягів виробництва у галузі та на підприємстві, що дозволяє визначити відповідність виробничо-господарської діяльності підприємства загальним ринковим тенденціям.
Вывод
економічний стратегічний безпека
У дисертаційній роботі наведене вирішення актуальної наукової задачі - вдосконалення теоретичної та методичної бази діагностики економічної безпеки підприємства. Отримані такі наукові результати, сформульовані висновки та розроблені рекомендації.
1. В результаті дослідження наукових джерел виявлено, що криза підприємства викликана загостренням внутрішніх і зовнішніх протиріч та ставить під загрозу його існування як цілісної системи в поточний час або в певній часовій перспективі. Тому в діагностиці стану підприємства необхідна систематизована оцінка явних та прихованих (потенційних) ризиків і загроз.
Обґрунтована необхідність розмежування класифікації криз підприємства та класифікації факторів кризи. Систематизація галузевих факторів кризи металургійних підприємств України показала наявність симптомів фінансової, виробничо-технологічної, сировинної та комерційної кризи у цій галузі.
2. В результаті дослідження основних задач антикризового управління доведено, що антикризовий менеджмент необхідно розглядати як управління економічною безпекою підприємства. Таким чином економічну безпеку підприємства слід розуміти як стан, протилежний кризі, тобто здатність підприємства до ефективного функціонування у поточний час та успішного розвитку в майбутньому.
3. Класифікація існуючих у науковій літературі та практиці методик діагностики економічної безпеки підприємства дозволила виділити три їх основні класи: методики оцінки ймовірності банкрутства, методи комплексної оцінки загроз і методики, засновані на оцінці економічного потенціалу підприємства. Аналіз окремих методик та їх класів в цілому показав, що існуюча методична база діагностики економічної безпеки підприємства потребує вдосконалення: діагностику необхідно спрямувати на визначення саме ознак кризи підприємства, потрібне формування інтегрального показника економічної безпеки та механізму інтерпретації стану підприємства в залежності від значення інтегрального показника економічної безпеки, відповідна методика повинна передбачати чітке визначення значущості окремих індикаторів економічної безпеки при оцінці загального її рівня.
4. Обґрунтовано, що фінансово-економічна стійкість, відсутність якої є передумовою банкрутства підприємства, є основним, першорядним оцінним критерієм рівня його економічної безпеки. Систематизація різних факторів банкрутства підтвердила існування загроз, які мають відстрочений вплив на життєздатність підприємства. У звязку з чим економічну безпеку підприємства слід визначати відносно певного часового горизонту та розрізняти такі поняття як поточна, тактична та стратегічна безпека підприємства. Таким чином, запропонований тримірний підхід до визначення економічної безпеки підприємства, який передбачає діагностику поточної, тактичної та стратегічної безпеки як її складових. На відміну від інших підходів, виділення трьох рівнів безпеки забезпечує можливість оцінки життєздатності підприємства в теперішній час та його економічної стійкості в середньостроковій та довгостроковій перспективі, диференціації оцінних критеріїв безпеки за цими трьома напрямами, що дозволяє сформувати більш придатну, адекватну систему показників для визначення кожної зі складових безпеки.
5. Розкрито сутність: поточної безпеки як відсутності симптомів банкрутства, рівень якої слід визначати за допомогою інтегральної оцінки платоспроможності підприємства;
тактичної безпеки як здатності підприємства до відтворення, яку необхідно оцінювати як ефективність використання ресурсів підприємства в процесі його основної діяльності;
стратегічної безпеки як довгострокової економічної стійкості підприємства, що визначається положенням підприємства на ринку, забезпеченістю сировинними ресурсами, інноваційно-технологічним потенціалом та іншими параметрами.
Обґрунтовано, що необхідно виділяти такі складові тактичної безпеки підприємства: виробничо-технічна, інтелектуально-кадрова й комерційна; а також складові стратегічної безпеки: ринкова, соціальна, інноваційно-технологічна, сировинна й енергетична, екологічна.
6. Вдосконалено систему індикаторів економічної безпеки підприємства шляхом систематизації традиційних фінансових та техніко-економічних показників відповідно до їх здатності охарактеризувати поточну, тактичну чи стратегічну безпеку підприємства, а також доповнення їх іншими індикаторами. Зокрема в межах комерційної складової тактичної безпеки запропоновано використання загального показника платоспроможності споживачів, що у сукупності з іншими показниками дозволяє отримати комплексну оцінку комерційних ризиків підприємства. В межах стратегічної безпеки запропоновано використання таких додаткових показників ринкової складової як співвідношення темпів зміни обсягів виробництва у галузі та на підприємстві, що дозволяє визначити відповідність виробничо-господарської діяльності підприємства загальним ринковим тенденціям. Сировинну й енергетичну складову запропоновано оцінювати за допомогою показника забезпеченості підприємства власними ресурсами та коефіцієнтів сировинної та енергетичної безпеки, які визначаються як добутки питомої витрати сировинного (енергетичного) ресурсу та індексу цін відповідного ресурсу.
7. Запропоновано експертно-аналітичний підхід до визначення значущості індикаторів в оцінці загального рівня окремих складових економічної безпеки підприємства, який базується на розроблених автором критеріях важливості індикаторів: дотримання принципу безумовності, винятковості та наявність прямого впливу індикатора на рівень відповідної складової економічної безпеки.
8. Запропоновано методичний підхід до ідентифікації стану підприємства, який базується на розробленому тримірному класифікаторі станів підприємства в залежності від комбінації інтервальних значень його поточної, тактичної та стратегічної безпеки.
9. Обґрунтовано, що значущість поточної, тактичної та стратегічної безпеки у забезпеченні загального рівня економічної безпеки підприємства слід визначати відповідно до такого принципу: першочерговим у забезпеченні економічної безпеки підприємства є досягнення необхідного рівня платоспроможності (поточної безпеки), однак у міру її підвищення зростає значущість тактичної та стратегічної складових безпеки.
10. На підставі аналізу металургійної галузі та дослідження специфіки виробничо-господарської й фінансової діяльності металургійних підприємств сформована система граничних галузевих значень індикаторів економічної безпеки підприємства, що істотно підвищує практичну цінність розроблених методичних рекомендацій.
11. Розроблений інструментарій діагностики рівня економічної безпеки підприємства доведений до рівня конкретної методики та впроваджений на металургійних підприємствах: ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ВАТ «Дніпрометалопром». Проведена діагностика рівня їх економічної безпеки та обґрунтовані можливі антикризові заходи, з урахуванням яких розрахункове значення економічної безпеки ДМЗ ім. Петровського підвищується з 0,43 до 1,03 та Дніпрометалопром - з 0,44 до 0,72.
Діагностика економічної безпеки зазначених підприємств дозволила виявити, що гострою проблемою в їх діяльності виступає, перш за все, незадовільний рівень їх поточної безпеки. Оцінка рівня поточної безпеки восьми металургійних підприємств України в динаміці за 2004-2008 роки показала значний контраст фінансово-економічних результатів роботи підприємств. Зокрема за результатами 2008-го року значення поточної безпеки варіювалося від 0 для ДМЗ ім. Петровського до 2,44 для Арселор Міттал Стіл Кривий Ріг.
Результати апробації розробленої «Тримірної діагностики економічної безпеки підприємства» свідчать про її обєктивність і достовірність. Запропонований методичний підхід може використовуватися як ефективний інструмент діагностики економічної безпеки та обґрунтування антикризових заходів для вітчизняних промислових підприємств, зокрема металургійної галузі. Розроблені методичні рекомендації можуть бути також застосовані в оцінці загального рівня конкурентоспроможності підприємства та його інвестиційної привабливості.
Список литературы
1. Гичева Н.Ю. Интегральная оценка финансового состояния металлургических предприятий / Н.Ю. Гичева, С.Б. Довбня // Металлургическая и гронорудная промышленность. - 2005. - №4. - с. 97-101.
2. Гичева Н.Ю. Классификация и анализ методических подходов диагностики уровня экономической безопасности предприятия / Н.Ю. Гичева // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 231, Т.9. - с. 1715-1723.
3. Довбня С.Б. Діагностика економічної безпеки підприємства як інструмент визначення напрямків його інноваційного розвитку / С.Б. Довбня, Н.Ю. Гічова // Економічний вісник НГУ. - 2008. - №3. - с. 36-42.
4. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б. Довбня, Н.Ю. Гічова // Фінанси України. - 2008. - №4. - с. 88-97.
5. Гичева Н.Ю. Оценка уровня экономичсекой безопасности металлургических предприятий / Н.Ю. Гічова // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ,2009. - Вип. 247, Т.3. - с. 634-644.
6. Гичева Н.Ю. Определение значимости показателей экономической безопасности предприятия / Н.Ю. Гичева // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ,2009. - Вип. 252, Т.6. - с. 1589-1594.
7. Гичева Н.Ю. Интерпретация состояния предприятия в зависимости от уровня его текущей, тактической и стратегической безопасности / Н.Ю. Гичева // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 256, Т.6. - с. 1591-1601.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
