Діагностика та методи лікування посттравматичного згорнутого гемотораксу - Автореферат

Неусунений гемоторакс призводить до формування згорнутого гемотораксу при закритій травмі грудної клітки у 1,8-12,0% хворих, при проникаючих пораненнях грудної клітки - у 7,0-26,0% хворих (Брюсов П.Г., 1998; Семендяй М.И., 2000, Al-Araji K.S., 2003), при вогнепальних пораненнях - у 8,0-15,0% хворих (Бісенков Л.Н., 2000; Єрмолов А.С., 2002). Згорнутий гемоторакс є інфікованим у 20,0-67,0% постраждалих (Касатов А.В., 1993; Heniford B.T., 1997), що призводить майже у 63% пацієнтів після проникаючих поранень та у 30% пацієнтів після закритої травми до розвитку посттравматичних плевритів, емпієми плеври та фібротораксу (Бісенков Л.Н., 1997). Протягом останнього десятиріччя в хірургії відкритих та закритих пошкоджень грудної клітки широке розповсюдження отримала відеоасистована торакоскопія, яка має значні лікувально-діагностичні характеристики та низьку травматичність (Жестков К.Г., 2003; Шулутко А.М., 2006). Провести порівняльний аналіз результатів лікування посттравматичного згорнутого гемотораксу в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді. Удосконалити схему діагностики та лікування посттравматичного згорнутого гемотораксу із застосуванням відеоасистованої торакоскопії.У 31 пацієнта в обстеженні та лікуванні застосовано відеоасистовану торакоскопію (основна група), у 36 пацієнтів (контрольна група А) в обстеженні та лікуванні застосовано оптичну торакоскопію, 34 пацієнтам (контрольна група В) проводили традиційне обстеження та лікування без застосування ендохірургічних методик. В основну групу ввійшли 31 (100%) чоловік у віці від 19 до 75 років (середній вік - 45,5 ± 2,6 роки, медіана - 45,0 років), до контрольної групи А увійшли 6 (16,7%) жінок та 30 (83,3%) чоловіків у віці від 18 до 70 років (середній вік - 43,3 ± 2,2 роки, медіана - 45,0 років), контрольну групу В склали 3 (8,8%) жінки і 31 (91,2%) чоловік у віці від 18 до 77 років (середній вік - 54,5% пацієнтів мали закриту травму грудної клітки (61,3% в основній групі, 61,1% в контрольній групі А та 41,2% в контрольній групі В), 45,6% - відкриту травму грудної клітки, із них 43,6% пацієнтів внаслідок колото-різаного поранення (35,5% в основній групі, 38,9% в контрольній групі А та 55,9% в контрольній групі В) і 2,0% пацієнтів внаслідок вогнепального поранення (3,2% - в основній групі та 2,9% - в контрольній групі В). У 72,3% пацієнтів мала місце ізольована торакальна травма (67,7% в основній групі, 80,6% в контрольній групі А та 67,6% в контрольній групі В), у 27,7% пацієнтів - поєднана травма (32,3% в основній групі, 19,4% в контрольній групі А та 32,4% в контрольній групі В). Тяжкий ступінь мав місце у 14 (13,9%) пацієнтів - в 16,1% випадків в основній групі, 13,9% та 11,8% випадків відповідно в контрольних групах А та В.В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення закономірностей перебігу посттравматичного згорнутого гемотораксу та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у проведенні комплексної оцінки клінічної ефективності застосування відеоасистованої торакоскопії в діагностиці та лікуванні посттравматичного згорнутого гемотораксу шляхом порівняння її з традиційними хірургічними методиками. Це дозволяє покращити діагностику ускладненої торакальної травми, розширити перелік показань до застосування ендохірургічних методів лікування згорнутого гемотораксу. Наведене дослідження ефективності та практичної доцільності використання відеоасистованої торакоскопії у пацієнтів з посттравматичним згорнутим гемотораксом сприяло покращенню результатів хірургічного лікування. Найбільш інформативними неінвазивними методами діагностики посттравматичного згорнутого гемотораксу є компютерна томографія (чутливість - 97,7%, точність - 95,5%) та ультразвукове дослідження плевральної порожнини (чутливість - 91,7%, точність - 68,8%), серед інвазивних методів діагностики найбільшу цінність має оптична торакоскопія.

Основний зміст

В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення закономірностей перебігу посттравматичного згорнутого гемотораксу та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у проведенні комплексної оцінки клінічної ефективності застосування відеоасистованої торакоскопії в діагностиці та лікуванні посттравматичного згорнутого гемотораксу шляхом порівняння її з традиційними хірургічними методиками. Це дозволяє покращити діагностику ускладненої торакальної травми, розширити перелік показань до застосування ендохірургічних методів лікування згорнутого гемотораксу. Наведене дослідження ефективності та практичної доцільності використання відеоасистованої торакоскопії у пацієнтів з посттравматичним згорнутим гемотораксом сприяло покращенню результатів хірургічного лікування.

1. Найбільш інформативними неінвазивними методами діагностики посттравматичного згорнутого гемотораксу є компютерна томографія (чутливість - 97,7%, точність - 95,5%) та ультразвукове дослідження плевральної порожнини (чутливість - 91,7%, точність - 68,8%), серед інвазивних методів діагностики найбільшу цінність має оптична торакоскопія. Чітке дотримання алгоритму діагностичних заходів у хворих з ускладненою торакальною травмою, дозволяє встановити попередній діагноз згорнутого гемотораксу у 75,2% пацієнтів.

2. Серед операційних методів лікування посттравматичного згорнутого гемотораксу найбільш ефективною є торакотомія, відеоасистована торакоскопія має лікувальний характер в 90,3% випадках, оптична торакоскопія - в 52,8% випадках. Ендохірургічні методи лікування згорнутого гемотораксу найбільш ефективні протягом перших трьох тижнів після травми, але і в пізніші строки торакальної травми їх ефективність залишається досить високою, що дозволяє розпочинати операційне лікування згорнутого гемотораксу з відеоасистованої торакоскопії.

3. Показаннями для виконання відеоасистованої торакоскопії при ускладненій торакальній травмі є: проникаючі поранення грудної клітки з внутрішньоплевральною кровотечею, що триває з інтенсивністю більше 300 мл за годину; підозра на ушкодження органів середостіння та діафрагми; малий та середній гемоторакс; гемопневмоторакс; згорнутий та інфікований гемоторакс; наявність чужорідних тіл в плевральній порожнині. Протипоказаннями до застосування ендохірургічних втручань при ускладненій торакальній травмі є: великий та тотальний гемоторакс; гемоперикард та тампонада серця; ушкодження крупних судин, бронхів та трахеї; профузна та масивна внутрішньоплевральна кровотеча (більше 500 мл крові за годину); травматичний шок, що не усувається проведеними лікувальними заходами; наявність неусунених домінуючих ушкоджень внутрішніх органів іншої локалізації, що загрожують життю пацієнта; масивна облітерація плевральної порожнини.

4. Застосування відеоасистованої торакоскопії при усуненні згорнутого гемотораксу в порівнянні з торакотомією дозволило в 2,8 рази зменшити необхідність лікування в реанімаційному відділенні, знизити необхідність застосування наркотичних та ненаркотичних анальгетиків в 2,8 і 1,5 рази відповідно, прискорити активізацію хворих в післяопераційному періоді в 1,8 рази, знизити частоту ускладнень на 28,3%, зменшити післяопераційний ліжко-день в 1,2 рази. У віддаленому післяопераційному періоді після ендохірургічного лікування відмічалась менша в 1,8 рази вираженість залишкових патологічних змін в плевральній порожнині, менша в 4 рази кількість пацієнтів з помірним та вираженим порушенням функції зовнішнього дихання, більш швидка та повна реабілітація хворих, кращий косметичний ефект.

5. Використання відеоасистованої торакоскопії в схемі діагностики та лікування згорнутого гемотораксу зменшує необхідність виконання торакотомій в гострому періоді травми у 31,6%, а у відстроченому періоді травми - у 50,0% пацієнтів.

1. Кравченко К.В. Опыт применения видеоторакоскопии в диагностике и лечении посттравматического свернувшегося гемоторакса

2. / К.В. Кравченко, В.Е. Сафонов // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2005. - №3-4. - С. 9-12.

3. Кравченко К.В. Алгоритм діагностики та лікування посттравматичного згорнутого гемоторакса / К.В. Кравченко, В.Г. Гетьман, 4. В. Є. Сафонов, Д. І. Дудла // Харківська хірургічна школа. - 2010. - №5. - С. 104-106. (Автором проведене вивчення джерел наукової інформації, написання основної частини, підготовка статті до публікації).

5. Кравченко К.В. Выбор метода лечения посттравматического свернувшегося гемоторакса / К.В. Кравченко, В.Е. Сафонов, В.Г. Гетьман, 6. А.А. Бондаревский // Проблеми військової охорони здоровя: зб. наук. праць Української військово-медичної академії. - К., 2006. - Вип. 17. - С. 287-293. (Автором проведені дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, формулювання висновків, написання статті).

7. Кравченко К.В. Досвід лікування хворих з посттравматичним згорненим гемотораксом / К.В. Кравченко, В. Є. Сафонов // Сучасні аспекти військової медицини: зб. наук. праць ГВКГ МО України. - К., 2006. - Вип. 11. - С. 163-165.

8. Кравченко К.В. Диагностика и лечение посттравматического свернувшегося гемоторакса / К.В. Кравченко, В. Є. Сафонов, В.Г. Гетьман

9. // Проблеми військової охорони здоровя: зб. наук. праць Української військово-медичної академії. - К., 2007. - Вип. 20. - С. 220-228.

10. Позитивне рішення на видачу патенту України на корисну модель №201014004 від 17.01.11 р. «Трубка-скребок для ендохірургічної системи відсмоктування-промивання».

11. Позитивне рішення на видачу патенту України на корисну модель №201014001 від 17.01.11 р. «Спосіб дренування плевральної порожнини».

12. Кравченко К.В. Опыт применения видеоторакоскопии в диагностике и лечении посттравматического свернувшегося гемоторакса

13. / К.В. Кравченко, В.Е. Сафонов, Ю.С. Крамаренко // Проблеми сучасної торакальної хірургії: труди та тези доповідей наук.-практ. конф. -

14. Сімеїз - Кривий Ріг, 2005. - С. 215-216.

15. Кравченко К.В. Діагностика та лікування посттравматичного згорнутого гемотораксу / К.В. Кравченко, В. Є. Сафонов, В.Г. Гетьман

16. // IV Міжнародні Пироговські читання, присвячені 200-річчю М. І. Пирогова: матеріали ХХІІ зїзду хірургів України. - Вінниця, 2010. - Т. І. - С. 245-246.

Размещено на .ru