Можливість вдосконалення хірургічного лікування спонтанного пневмотораксу, шляхом впровадження методу зварювання живих тканин. Алгоритм обстеження та лікування пацієнтів зі спонтанним пневмотораксом, з урахуванням величини бульозних змін легені.
Спонтанний пневмоторакс (СП) є порівняно частою причиною госпіталізації до торакальних відділень. Роль цього методу в обстеженні пацієнтів зі спонтанним пневмотораксом та можливість передбачення рецидивів широко обговорюється (Sihoe Загальновизнаним методом лікування, що дозволяє усунути пневмоторакс та досягти остаточного попередження рецидивів є оперативне лікування, при якому частота рецидивів становить менше 3% для торакотомії (Waller D., 1994; Dumont P., 1997) та близько 10% - для ВАТС (Sawada S., 2005). Зважаючи на 30% ймовірність рецидиву пневмотораксу (Alfageme I., 1994), у разі застосування хірургічного лікування до всіх хворих, 2/3 пацієнтів оперуватимуться «даремно» (Torresini G., 2001; Rivo Vazquez J., 2004). Дослідити можливість вдосконалення хірургічного лікування спонтанного пневмотораксу, шляхом впровадження методу зварювання живих тканин.В дослідження ми включили всіх пацієнтів зі спонтанним пневмотораксом, що були госпіталізовані у вказаний проміжок часу, виключаючи таким чином можливість субєктивного, упередженого відбору хворих до дослідної групи. Для вивчення залежності бульозних змін легені, виявлених при першому звертанні, та рецидивування пневмотораксу в майбутньому проведено ретроспективний аналіз історій хвороб, котрі розділили на 2 групи: - в групу «Без рецидиву» відібрано 73 історії хвороб пацієнтів, що лікувались з приводу СП у відділенні в 2002-2003 роках та котрі не мали жодного рецидиву пневмотораксу до 31 грудня 2006 року; в групу «Рецидив» відібрані 50 історій хвороб пацієнтів, у котрих виник рецидив пневмотораксу впродовж спостереження та при першому епізоді пневмотораксу, ці пацієнти були обстежені та знаходились на лікуванні в клініці. 21 хворий (40,3%) (серед цих хворих у 9 даний епізод пневмотораксу був вдруге), спонтанний пневмогемоторакс - 3 хворих (5,7%), одночасний двобічний пневмоторакс - 1 хворий (1,9%), виражені морфологічні (емфізематозні) зміни легені, виявлені на торакоскопії та КТ - 5 хворих (9,6%). Більшість вторинних пневмотораксів виникли на тлі ХОЗЛ, бронхіальної астми - 83 хворих (89%), серед інших причин розвитку пневмотораксу виявлені - рак легені - 2 хворих, дифузні паренхіматозні захворювання легень - 2 хворих, синдром Марфана - 2 хворих, ендометріозна фенестрація діафрагми - 2 хворих, пневмонія - 1 хворий, гістіоцитоз - 1 хворий.В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення закономірностей перебігу спонтанного пневмотораксу та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні та обґрунтуванні оптимального обєму обстеження хворих на спонтанний пневмоторакс. Це дозволяє відокремити пацієнтів з високим ризиком рецидиву, котрі потребують протирецидивного лікування, від хворих, котрим проведення протирецидивних втручань є недоцільним. Наведене дослідження ефективності та практичної доцільності використання нового методу оперативного втручання з використанням зварювання легеневої тканини у пацієнтів зі спонтанним пневмотораксом, що сприяло покращенню результатів хірургічного лікування. Доведено, що легеневі булли діаметром понад 1 см виявляються при першому епізоді пневмотораксу частіше у пацієнтів, схильних до рецидивування захворювання. Адекватна оцінка патологічних змін легені при першому епізоді спонтанного пневмотораксу щодо прогнозування рецидивів захворювання забезпечується обовязковим застосуванням торакоскопії у поєднанні з компютерною томографією.
План
Основний зміст роботи
Вывод
В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення закономірностей перебігу спонтанного пневмотораксу та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні та обґрунтуванні оптимального обєму обстеження хворих на спонтанний пневмоторакс. Це дозволяє відокремити пацієнтів з високим ризиком рецидиву, котрі потребують протирецидивного лікування, від хворих, котрим проведення протирецидивних втручань є недоцільним. Наведене дослідження ефективності та практичної доцільності використання нового методу оперативного втручання з використанням зварювання легеневої тканини у пацієнтів зі спонтанним пневмотораксом, що сприяло покращенню результатів хірургічного лікування.
1. Встановлено наявність залежності між частотою виникнення рецидивів спонтанного пневмотораксу з величиною бульозних змін легень, виявлених при першому звертанні. Доведено, що легеневі булли діаметром понад 1 см виявляються при першому епізоді пневмотораксу частіше у пацієнтів, схильних до рецидивування захворювання. Дана залежність є статистично достовірною. Розмір легеневих булл може використовуватися як прогностичний критерій рецидивування пневмотораксу.
2. Адекватна оцінка патологічних змін легені при першому епізоді спонтанного пневмотораксу щодо прогнозування рецидивів захворювання забезпечується обовязковим застосуванням торакоскопії у поєднанні з компютерною томографією. Виконання торакоскопії та компютерної томографії є взаємодоповнюючим, та виявляє легеневі булли у 11-16% пацієнтів без схильності до рецидивування, проти
3. 36-38% хворих, схильних до рецидиву пневмотораксу. Ця різниця є статистично достовірною.
4. Доведено можливість та доцільність застосування методу зварювання легеневої тканини в хірургічному лікуванні спонтанного пневмотораксу. Встановлено такі його переваги: не потребує резекції легеневої тканини, дозволяє герметизувати легенево-плевральне сполучення без використання апаратного чи ручного швів, клею, склерозуючих речовин, є зручним у виконанні та надійним методом, що забезпечує хороший протирецидивний ефект, може виконуватися через відеоторакоскопічний доступ.
Зварювання легеневої тканини може бути методом вибору в хірургічному лікуванні спонтанного пневмотораксу.
5. Метод зварювання легеневої тканини є ефективним способом хірургічного лікування спонтанного пневмотораксу, що забезпечує відсутність рецидивів при застосуванні через торакотомний доступ, та низький рівень рецидивів (6,5%) після відеоторакоскопічних втручань. Застосування методу зварювання дозволило достовірно зменшити кількість післяопераційних ускладнень (виходу повітря, надмірної ексудації), що виявилось в зменшенні часу знаходження дренажів в плевральній порожнині з 3,4 до 2,5 діб (р=0,0001), зменшенні тривалості післяопераційного періоду з 6,3 до 5,0 діб (р=0,02).
6. Розроблений алгоритм діагностики та лікування спонтанного пневмотораксу включає оцінку величини емфізематозних змін легені за допомогою торакоскопії та компютерної томографії, з метою прогнозування ризику рецидиву пневмотораксу. Впровадження розробленого алгоритму дозволило обґрунтовано виконати протирецидивні втручання у 88 пацієнтів (14%) зі значними бульозними змінами легені, виявленими при першому епізоді пневмотораксу, і відмовитися від операцій у 366 пацієнтів (59%) з мінімальними емфізематозними змінами, зважаючи на низьку ймовірність рецидиву.
Список литературы
1. Макаров А.В. Опыт клинического применения высокочастотной электросварки / соединения живых мягких тканей. Торакальная хирургия / А.В. Макаров, В.Г. Гетьман, А.В. Линчевский // Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хиругия. Атлас / Под ред. Патона Б.Є., Ивановой О.Н. - Киев: ИЭС, 2009. - С. 130-137.
2. Макаров А.В., Гетьман В.Г., Лінчевський О.В. Спонтанний пневмоторакс: досвід лікування 195 хворих. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - т. 5, №1. - С. 147.
3. Макаров А.В., Гетьман В.Г., Мясніков Д.В., Лінчевський О.В., Лєбєдєв О.В., Трунов А.Є. Зварювання легеневої тканини - метод нерезекційного втручання з приводу спонтанного пневмотораксу // Клінічна хірургія. - 2006. - №7. - С. 40-42. (Автором запропоноване та сплановане дослідження, проведені втручання, підготовлена стаття до публікації).
5. Лінчевський О.В., Макаров А.В., Гетьман В.Г. Чи розвивається пневмоторакс спонтанно? Результати обстеження 718 хворих та огляд літератури // Укр. мед. часопис. - 2009. - №4 (72). - С. 87-91.
6. Пат. 26889 Україна. МПК А61В 17/22. Спосіб хірургічного лікування при спонтанному пневмотораксі / А.В. Макаров, В.Г. Гетьман, Д.В. Мясніков, О.В. Лінчевський, О.В. Лєбєдєв, А.Є. Трунов (Україна); заявл. 29.05.07; опубл. 10.10.07, Бюл. №16. (Автором запропонований та впроваджений в клінічну практику метод та інструмент лікування пневмотораксу).
7. Linchevskyy O.V., Makarov A.V., Getman V.G., Lebedev O.V., Trunov A.E., Robbins D. Welding of pulmonary tissue in spontaneous pneumothorax. Operation without stapling // Interact Cardio Vasc Thoracic Surg. - 2006. - Vol.5, Suppl. 2. - P. 247. (Автором проведені дослідження, аналіз результатів, підготовлена доповідь).
8. Linchevskyy O.V., Makarov A.V., Getman V.G. Lung sealing using the tissue welding technology in spontaneous pneumothorax // Interact Cardio Vasc Thoracic Surg. - 2009. - Vol.9, Suppl. 1. - P. 6-7.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
