Діагностика та лікування хворих з ураженнями колінного суглобу при псоріатичному артриті - Автореферат

Псоріатичний артрит (ПА) зустрічається від 7 до 30% загальної кількості хворих на псоріаз, хворіють переважно чоловіки (60%), найбільш працездатного віку від 25 до 54 років (81,81%); ПА є чинником втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів (30%). Не дивлячись на певні успіхи в діагностиці та лікуванні ПА, відсоток незадовільних результатів лікування залишається достатньо високим (до 40%), що потребує подальшого вивчення та пошуків найбільш ефективних діагностичних і патогенетичних лікувально-профілактичних заходів. Комплексне лікування хворих на ПА з ураженнями колінних суглобів включає медикаментозні та фізіотерапевтичні заходи, основною метою яких є зупинення прогресування патологічного процесу в цілому, а також попередження розвитку незворотніх проліферативно-деструктивних змін, конкордатних або дискордантних деформацій в суглобі з порушенням його функції. Таким чином, розробка та впровадження ортопедичних методів лікування в системі надания допомоги хворим з ураженнями колінного суглобу при ПА є актуальним і потребує подальшого вивчення та обгрунтування. Богомольця, Інституту травматології та ортопедії АМН України „Розробити та обґрунтувати критерії ранньої діагностики та показання до ортопедичного лікування хворих з неспецифічними запальними захворюваннями опорно-рухового апарату (ревматоїдним артритом, анкілозуючим спондилоартритом, псоріатичним артритом) ”, державна реєстрація № 0100U002237, шифр теми - ВН; „Розробити та впровадити систему відновного лікування хворих на неспецифічні запальні захворювання суглобів”, державна реєстрація № 0103U003327, шифр теми - ВН.В виникненні захворювання і розвитку патологічних змін в суглобі велику роль відіграють порушення клітинного і гуморального імунітету, тому усім хворим проводилось відповідне імунологічне обстеження, а також рентгенологічне, сонографічне і артроскопічне обстеження. Визначено, що ураження колінного суглобу при ПА зустрічається до 58,2% випадків і у 87,3% поєднуються з ураженнями інших відділів опорно-рухового апарату. Клінічна картина ураження колінного суглобу залежить від стадії та форми ураження, а також від ступеня активності процесу. При клінічному обстеженні у пацієнтів з ураженнями колінного суглобу при ПА у 93,2% хворих, розвиток патологічного процесу супроводжується супутнім ураженням внутрішніх органів і систем. На основі сонографічного дослідження були встановлені ступені патологічних змін синовіальної оболонки, що було основою для розробки показань для оперативного лікування та було обєктивним критерієм для оцінки ефективності лікування.Псоріатичний артрит колінних суглобів - хронічне неспецифічне запальне ураження опорно-рухового апарату, мультифакторіального генезу з хронічним прогресуючим перебігом, що призводить до тяжких порушень функції суглобів, довготривалої втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів. Ураження колінних суглобів при псоріазі займає одне з провідних місць і зустрічається до 58,2% серед інших локалізацій опорно рухового апарату, а в 87,3% - поєднується з ураженнями інших суглобів. В рівній мірі уражається як лівий, так і правий колінний суглоб, а в 11% випадків спостерігається ураження обох суглобів, яке призводить до стійких деформацій, значного порушення функції нижньої кінцівки, що значно зменшує побутову та соціальну активність пацієнтів. Недостатність вивчення патогенетичних ланок захворювання, схожа клінічна картина з іншими колагенозами, відсутність специфічних діагностичних лабораторних критеріїв зумовлює значну кількість (до 93,8%) помилок при діагностиці, що призводить до втрати часу і використанню неадекватної лікувальної тактики, яка не тільки не забезпечує позитивний результат, але й призводить до прогресування захворювання. На основі аналізу структурно-функціональних порушень колінного суглобу при псоріатичному артриті відповідно його стадіям були розроблені показання і обєм оперативних оспособів лікування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Псоріатичний артрит колінних суглобів - хронічне неспецифічне запальне ураження опорно-рухового апарату, мультифакторіального генезу з хронічним прогресуючим перебігом, що призводить до тяжких порушень функції суглобів, довготривалої втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів.

Ураження колінних суглобів при псоріазі займає одне з провідних місць і зустрічається до 58,2% серед інших локалізацій опорно рухового апарату, а в 87,3% - поєднується з ураженнями інших суглобів. В рівній мірі уражається як лівий, так і правий колінний суглоб, а в 11% випадків спостерігається ураження обох суглобів, яке призводить до стійких деформацій, значного порушення функції нижньої кінцівки, що значно зменшує побутову та соціальну активність пацієнтів.

Процес характеризується прогресивним перебігом, періодичними ремісіями та загостреннями, які виникають при негативній дії факторів зовнішнього середовища, стресів, хронічної інфекції. Не виявлено взаємозвязку між розповсюдженістю шкірних змін та ступенем ураження суглобів.

В більшості випадків перші прояви ураження суглобів носять короткочасний, нестійкий та мало інтенсивний характер, яким хворі приділяють недостатньо уваги.

2. Недостатність вивчення патогенетичних ланок захворювання, схожа клінічна картина з іншими колагенозами, відсутність специфічних діагностичних лабораторних критеріїв зумовлює значну кількість (до 93,8%) помилок при діагностиці, що призводить до втрати часу і використанню неадекватної лікувальної тактики, яка не тільки не забезпечує позитивний результат, але й призводить до прогресування захворювання.

Це зумовлює обєктивну необхідність комплексної діагностики, яка направлена на оцінку загального стану пацієнта, характеру та ступеню уражень колінних суглобів і повинна включати: клінічні, лабораторні, імунологічні, сонографічний, рентгенологічний, денситометричний, артроскопічний способи діагностики.

В дебюті захворювання найбільшу діагностичну інформативність при ураженнях колінних суглобів при ПА має ультразвукове дослідження, що відображає зміни параартикулярних тканин і внутрішньосуглобих структур (I= 1,48), а на наступних стадіях структурно-функціональних порушень - провідна роль належить рентгенологічному та МРТ-дослідженню суглобів (I=1, 68).

3. На основі результатів дослідження була розроблена патогенетично обґрунтована система консервативного і оперативного лікування, визначена послідовність, розроблені показання і протипоказання для проведення реконструктивно-відновних операцій. Консервативна лікування ґрунтується на основних ланках патологічного процесу і включало використання не стероїдних протизапальних препаратів, імуномодулюючої терапії, патогенетично обґрунтованої інфузійної терапії, гепатопротекторів, препаратів, які нормалізують кальцієвий обмін. Велике значення має локальна медикаментозна протизапальна терапія, фізіотерапевтичні методи лікування. Суттєвою складовою в комплексному лікуванні є симптоматична терапія. На основі аналізу структурно-функціональних порушень колінного суглобу при псоріатичному артриті відповідно його стадіям були розроблені показання і обєм оперативних оспособів лікування. Особливе місце належить синов-, синовкапсулектомії, що мають лікувально-профілактичні характер.

Важливе місце в оперативному ортопедичному лікуванні займають артропластики та використання апаратів зовнішньої фіксації.

Позитивний результат оперативного лікування забезпечується проведенням повноцінної і адекватної перед операційної підготовки та відповідного після операційного лікування.

4. Лікування хворих з ураженнями колінного суглобу при псоріатичному артриті забезпечувалось використанням консервативних і оперативних ортопедичних способів лікування. Індивідуальний підхід в виборі способу лікування дозволив отримати позитивні результати при консервативному способі в залежності від ступеня загальної активності запального процесу: при легкій - 93%, середній - 80%, важкій - 60%; при оперативному: добрі результати отримані в 77%, задовільні -18%, незадовільні - 5%. При оперативному лікуванні не спостерігали ускладнень з боку перебігу раньового процесу. Незадовільні результати лікування повязані з важкими деструктивними змінами в колінному суглобі і недостатніми вольовими якостями з боку хворого.

5. Результати проведеного дослідження дозволили розробити лікувально-діагностичну програму, яка передбачає застосування комплексу діагностичних та лікувальних заходів в залежності від ступеню тяжкості псоріатичного артриту. Чільне місце в представленій системі займають ортопедичні та оперативні методи лікування. Обсяг та характер залежить від ступеню структурно-функціональних порушень коліних суглобів. Діагностичні та лікувальні заходи передбачають послідовність та наступність на різних етапах надання допомоги хворим (поліклініка, дерматологічні та ортопедичні відділення, санаторно-курортне лікування та ін.) та розробку індивідуальних реабілітаційних програм.

1. Бурянов О. А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П., Задніченко М. О., Ідріс Мусаб. Діагностика псоріатичного артриту. Методичні рекомендації.- Київ- 2005.- 19 с.

Особистий внесок автора полягає у проведені частини клінічних досліджень.

2. Бурянов О. А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Сучасні принципи ортопедичного лікування хворих на псоріатичний артрит.// Ортопедия, травматология и протезирование - 2003.-№4.- С. 53-56

Особистий внесок полягає в лікуванні пацієнтів, узагальненні отриманих даних.

3. Кваша В. П., Магомедов С., Бурьянов А, А., Кузуб Т. А., Идрис Мусаб. Диагностика метаболических изменений костной ткани у больных псориатическим артритом // Вісник ортопедії, травматології та протезування.- 2003.- № 3 (38).- С. 21-24

Особистий внесок автора полягає у відборі хворих та аналізі отриманих даних.

4. Бурянов О. А., Кваша В. П., Вовк А. Я., Ідріс Мусаб. Комплексне інструментальне обстеження пацієнтів з ураженнями колінного суглоба при псоріатичному артриті //Літопис травматології та ортопедії.- 2004.- №1-2.- С. 52-55

Автор проводив аналіз джерел літератури та отриманих результатів клінічних досліджень.

5. Бурянов О. А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Фармакотерапія псоріатичного артриту // Ліки України.- 2004.- №2 (79).- С. 69-72

Особистий внесок полягає в обстеженні та лікуванні пацієнтів, узагальненні результатів дослідження