Діагностика та комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози - Автореферат

Профілактика, діагностика та лікування новоутворень щитоподібної залози набувають в останні роки особливої актуальності у звязку з загальним погіршенням екологічної ситуації, у першу чергу після аварії на ЧАЕС (Гульчий Н. В., із співавт., 1998; Процик В. С. із співавт, 2000; Коренев С. В Україні за період з 1986 року по 1991 рік приріст хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) становив у середньому 7,85% на рік, що перевищувало цей показник серед інших онкологічних захворювань (Федоренко З. П. із співавт., 1997). Загальновизнаний ультразвуковий метод діагностики пухлин щитоподібної залози має суттєві недоліки при неоднорідній структурі тканин, поширенні пухлини в грудну порожнину, а також при розповсюдженні пухлини ЩЗ на сусідні органи та структури шиї (Дрозд В. М., з співавт., 1999; Koike Ј., з співавт., 2001; Волченко Н. Н., 2004). Дослідити можливості клінічної, лабораторної, променевої та цитологічної діагностики місцево-поширеного раку щитоподібної залози. Розробити модифіковану неоадювантну хемо-променеву терапію місцево-поширеного раку щитоподібної залози на основі дослідження патоморфозу пухлин.До місцево-поширених форм були віднесені такі форми РЩЗ, первинна пухлина яких виходила за межі капсули ЩЗ з інвазією в сусідні анатомічні структури шиї, а також з розповсюдженням метастатично уражених регіонарних лімфатичних вузлів шиї та середостіння з однієї або з обох сторін. Хворі з місцево-поширеним РЩЗ були умовно розподілені на дві групи за терміном госпіталізації: 1 група - 168 пацієнтів, госпіталізованих до 1999 р. включно; основна - 2 група - 148 хворих, яких було госпіталізовано в період з 2000 по 2005 роки. Жінок у віці від 18 до 79 років у 1 групі було - 117 (67.86%), чоловіків у віці від 20 до 79 років було - 51. За статтю та віком обидві групи були репрезентативні, що дозволило порівняти результати лікування. Віддалені метастази у хворих 1 групи були виявлені у 21 хворого (12.50%), у хворих 2 групи - у 14 (9.46%).Найбільший внесок у захворюваність чоловічої популяції складають хворі у віці (60 ) років, а жіночої - (40-59) років. Проте, такі клінічні ознаки, як щільний горбистий характер пухлини щитоподібної залози, швидке зростання новоутворення, обмеження рухливості при ковтанні, осиплість голосу і обмеження рухливості голосових звязок, наявність метастатично змінених лімфатичних вузлів шиї і позитивний пальпаторний прийом підведення протилежної частки щитоподібної залози у 87% пацієнтів 2 групи дозволили запідозрити злоякісний поширений характер пухлини і провести у них додаткові методи обстеження. За нашими даними, отриманими після гістологічного дослідження видалених щитоподібних залоз, причиною цього стало поєднання декількох патологічних процесів у тканині щитоподібної залози, таких як: хронічного осередкового АІТ - в 47,41% випадків; фолікулярної аденоми - у 8% випадків; колоїдного зобу - у 26,43% випадків; мікрокарцином різної будови - 4,16% випадків; фіброзних розростань - в 3,6% випадків; ознак базедовифікації - 2,8% випадків. Врешті-решт ТАПБ, виконана під контролем УЗД, у пацієнтів 2 групи виявилася в 1,8 рази більш інформативною, особливо при анапластичному раку щитоподібної залози (в 2,54 рази), при якому місцево-поширений процес представлено гетерогенною УЗ картиною і осередками фіброзів та некрозів, за даними гістологічного дослідження. Показник електричного струму пробою мембрани еритроцитів Im був нижче в групі до хірургічного втручання (р<0,05) та прагнув рівня показника контролю, що відображає зниження стабільності мембран еритроцитів при раку ЩЗ (таблиця 8).Інформативність ТАПБ, виконаної під контролем УЗД при МПРЩЗ, зросла в 1,8 рази, особливо при анапластичному раку (в 2,54 рази та при диференціальній діагностиці його із злоякісними лімфомами - в 2,12 рази) у порівнянні з ТАПБ, що виконана під візуальним контролем. Проведене гістологічне та імуногістохімічне дослідження 223 видалених щитоподібних залоз дозволило за допомогою розробленого комплексного морфологічного дослідження визначити особливості гістологічних форм місцево-поширеного раку щитоподібної залози, які розрізняються між собою різним балом злоякісності (папілярній рак - індекс - 10,69, фолікулярний - 8,02, медулярний - 9,03 та анапластичний - 15,09), білково-синтетичною активністю пухлинних клітин, морфо-функціональною активністю їх ядер, середнім вмістом генетичного матеріалу - хроматину в клітинних популяціях раку, ступенем експресії аргірофільних білків, що асоціюються з областю ядерцевих організаторів (БОЯОР), співвідношенням паренхіми і строми, а також морфометричними параметрами пухлинних клітин. Диференціальна діагностика анапластичного РЩЗ від неходжкинської лімфоми щитоподібної залози при проведенні комплексного морфологічного дослідження базується на достеменно більшому при анапластичному РЩЗ показнику морфологічного балу злоякісності (11,91 та 7,43 - тобто у 1,60 рази), співвідношенням ядерно-цитоплазматичного індексу (0,230 0,009 та 2,43 0,05 - тобто в 10,6 рази більше при лімфомі), більша в 2,9

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИЗміст білка в гомогенатах, крові і сироватці визначали за методом Lowry в модифікації G.L.Miller.