Діагностика та хірургічне лікування стенозувального диспластичного спондилолістезу - Автореферат

Диспластичний спондилолістез являє собою одне з найбільш тяжких захворювань хребта, а хірургічне лікування диспластичного спондилолістезу здавна вважають однією з найскладніших проблем ортопедії. Питання стенозу хребтового каналу (ХК) при диспластичному спондилолістезі, механізми його формування, критерії діагностики й хірургічного лікування залишаються найменш дослідженими (Suk S. et al., 1997; Mijakoshi N. et al., 2000). Неясність механізмів стенозування хребтового каналу при диспластичному спондилолістезі спонукає багатьох хірургів обовязково виконувати задню декомпресію (Аганесов А. Г., Месхи К. Т., 2004; Bartolozzi P. et al., 2003; Roca J. et al., 1999; Suk S. et al., 1997). Між тим, для оптимізації хірургічного лікування хворих з диспластичним спондилолістезом, підвищення його ефективності та зниження частоти неврологічних ускладнень вкрай необхідні знання не тільки про клінічні та рентгенологічні прояви стенозу ХК при диспластичному спондилолістезі, а й, головне, механізми стенозування ХК. Вивчити механізми стенозування хребтового каналу при диспластичному спондилолістезі на підставі клініко-рентгенологічних досліджень.Обстежено 120 хворих на диспластичний спондилолістез, яких було розподілено на 4 групи: групу А склали 24 пацієнта з встановленим в процесі дослідження діагнозом диспластичного спондилолістезу без дефекту міжсуглобової частини дуги та зі стенозом хребтового каналу. Групу С подано 60 пацієнтами з диспластичним спондилолістезом без стенозу ХК. Порівняльне клінічне дослідження хворих зі стенозувальним диспластичним спондилолістезом і пацієнтів без стенозу хребтового каналу показало, що синдроми радикуломієлоішемії, синдроми нейрогенної переміжної кульгавості й транзиторні радикулярні порушення зустрічаються тільки у хворих зі стенозом хребтового каналу, а синдроми стійкої радикулопатії, по-перше, статистично достовірно частіше зустрічаються при стенозувальному диспластичному спондилолістезі, по-друге, тяжкість стійкого радикулярного дефіциту (за модифікованою шкалою О. І. Рентгенологічні дослідження виявили дисплазію люмбосакральних хребтових сегментів у всіх пацієнтів, але тяжкість дисплазії у хворих без стенозу виявилась значно меншою (5,4±0,4 бали), ніж при стенозувальному спондилолістезі (12,7±0,9 і 11,8±0,9 відповідно у групах А і В). Від тяжкості дисплазії хребта залежить у першу чергу ступінь зміщення хребта, а від збільшення ступеня зміщення залежить, у свою чергу, імовірність стенозування хребтового каналу.В дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі - вдосконалення діагностики й способів хірургічного лікування хворих зі стенозувальним диспластичним спондилолістезом, засноване на глибокому вивченні експериментальних клінічних, рентгенометричних особливостей захворювання та результатах лікування в до-та післяопераційному періодах. Проблема стенозу хребтового каналу при диспластичному спондилолістезі залишається однією з найменш досліджених. Залишаються малодослідженими механізми стенозування ХП і, отже, недосконалою діагностика і хірургічне лікування стенозувальних варіантів диспластичного спондилолістезу. Клінічно стенозувальні варіанти диспластичного спондилолістезу проявляються синдромами радикуломієлоішемії, нейрогенної переміжної кульгавості й транзиторними радикулопатіями, достовірно високою частотою й більшою тяжкістю стійкого радикулярного дефіциту, більшою частотою й тяжкістю міотонічних реакцій, зокрема, попереково-стегновою ригідністю, функціональними блокадами хребтових сегментів. Рентгенологічно стенозувальний диспластичний спондилолістез характеризується достовірно більшою тяжкістю дисплазії базальних нижньопоперекових сегментів, лінійним зміщенням LV більше 60°, кутовим зміщенням LV більше 25°, деформацією тіла LV більше 40%, різким зниженням висоти люмбосакрального диска, сегментарною гіперекстензією хребця LIV більше 20°, ретролістезом LIV 2 мм і більше, різким обмеженням кутової рухомості й передньозаднього зсуву на рівні зміщення й компенсаторною гіпермобільністю вищележачого сегмента.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі - вдосконалення діагностики й способів хірургічного лікування хворих зі стенозувальним диспластичним спондилолістезом, засноване на глибокому вивченні експериментальних клінічних, рентгенометричних особливостей захворювання та результатах лікування в до- та післяопераційному періодах.

1. Проблема стенозу хребтового каналу при диспластичному спондилолістезі залишається однією з найменш досліджених. Залишаються малодослідженими механізми стенозування ХП і, отже, недосконалою діагностика і хірургічне лікування стенозувальних варіантів диспластичного спондилолістезу.

2. Клінічно стенозувальні варіанти диспластичного спондилолістезу проявляються синдромами радикуломієлоішемії, нейрогенної переміжної кульгавості й транзиторними радикулопатіями, достовірно високою частотою й більшою тяжкістю стійкого радикулярного дефіциту, більшою частотою й тяжкістю міотонічних реакцій, зокрема, попереково-стегновою ригідністю, функціональними блокадами хребтових сегментів.

3. Рентгенологічно стенозувальний диспластичний спондилолістез характеризується достовірно більшою тяжкістю дисплазії базальних нижньопоперекових сегментів, лінійним зміщенням LV більше 60°, кутовим зміщенням LV більше 25°, деформацією тіла LV більше 40%, різким зниженням висоти люмбосакрального диска, сегментарною гіперекстензією хребця LIV більше 20°, ретролістезом LIV 2 мм і більше, різким обмеженням кутової рухомості й передньозаднього зсуву на рівні зміщення й компенсаторною гіпермобільністю вищележачого сегмента.

4. Стенозування хребтового каналу при диспластичному спондилолістезі зумовлено як лінійними, так і кутовими дислокаціями в хребтових сегментах.

При диспластичному безлізисному спондилолістезі ступінь стенозування прямо пропорційний величині прямого зсуву хребця LV, ступеню зниження висоти люмбосакрального міжхребцевого диска, обернено пропорційний величині кутової деформації люмбосакрального сегмента.

При спондилолізному спондилолістезі стенозування латеральних і форамінальних ділянок хребтового каналу зумовлено заглибленням суглобових відростків хребця LIV в зони спондилолізу до верхньої поверхні SI, що повязано з компенсаторною гіперекстензією та ретролістезом LIV. Крім того, стенозування ХК при спондилолізному диспластичному спондилолістезі зумовлено гіперплазією фіброзно-хрящових мас, що заповнюють зони спондилолізу, й масивними остеофітами кінців розєднаної дуги LV, що зчленовуються.

Перешкоджають стенозуванню спондилоліз і spina bifida apperta, елонгація міжсуглобової частини й ніжок дуги, дорсальне відхилення дуги LV, згладжування задньоверхнього кута тіла хребця SI.

5. Експериментальні дослідження механізмів стенозування хребтового каналу з моделюванням диспластичного спондилолістезу підтверджують і дані рентгенологічних досліджень. При моделюванні безлізисного диспластичного спондилолістезу й підвищення тиску в моделі дурального мішка і зменшення серединного сагітального розміру зліпків хребтового каналу деформації прямо пропорційні величині переднього зсуву, обернено пропорційні величині кутової деформації в сегменті та висоті міжхребцевого диска. При моделюванні спондилолізного спондилолістезу прямий зсув збільшує сагітальні розміри хребтового каналу, кутова деформація люмбосакрального сегмента не впливає на розміри ХК, а гіперекстензія й хребця LVI призводить до зменшення парамедіанних сагітальних розмірів ХК.

6. Діагностика стенозувальних варіантів диспластичного спондилолістезу заснована на клінічних та рентгенологічних критеріях стенозування хребтового каналу.

Компютерна магнітно-резонансна томографія та рентгеноконтрастні способи обстеження хребта дозволяють діагностувати не тільки ступінь і локалізацію, але й механізми стенозування хребтового каналу.

7. Хірургічне лікування стенозувальних варіантів диспластичного спондилолістезу повинне включати як декомпресію хребтового каналу, так і стабілізацію хребтових сегментів, а репозиція хребців може бути використана тільки за умов надійної фіксації та збереження корекції.

8. Вибір оптимального способу хірургічного лікування стенозувального диспластичного спондилолістезу залежить головним чином від механізмів стенозування: при спондилолізному спондилолістезі перевагу має задня декомпресія, оскільки тільки заднім доступом можна усунути всі елементи стенозування (верхівки нижніх суглобових відростків LIV, фіброзно-хрящові маси й остеофіти в зоні спондилолізу); при безлізисному спондилолістезі адекватна декомпресія досягається як заднім доступом (резекція дуги LV, задньоверхнього кута тіла SI, верхівок нижніх суглобових відростків LIV), так і переднім (тотальна або субтотальна корпоректомія LV, резекція задньоверхнього кута тіла SI).

Репозиція хребців необовязкова, проте якщо виконується, то повинна бути поступовою, регульованою і неповною, а стабілізація хребців обовязково включає відновлення міжтілової опори. стенозування хребтовий канал хірургічний

1. Продан А. И., Радченко В. А., Грунтовский А. Г., Куценко В. А., Колесниченко В. А. Концептуальная модель развития и эволюции спондилолиза и спондилолистеза // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2004.- № 3.- С. 101-106.

Особистий внесок автора полягає в створенні математичної моделі та аналізі отриманих результатів.

2. Продан А. И., Грунтовский А. Г. Хирургическое лечение стенозирующего диспластического спондилолистеза // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2004.- № 4.- С. 25-29.

Автор особисто провів оперативні втручання та проаналізував результати операцій.

3. Продан А.И., Грунтовский А.Г., Куценко В.А., Колесниченко В.А. Диспластический спондилолистез: Обзор современных концепций этиологии и патогенеза // Хирургия позвоночника.- 2004.- № 3.- С. 97-104.

Автором особисто проведений аналіз сучасних концепцій етіології та патогенезу диспластичного спондилолістезу.

4. Продан А.И., Грунтовский А.Г., Куценко В.А., Колесниченко В.А. Диспластический спондилолистез: Обзор современных концепций лечения // Хирургия позвоночника.- 2004.- № 4.- С. 23-33.

Автор особисто проводив патентно-інформаційний пошук та аналізував літературні дані стосовно лікування хворих на диспластичний спондилолістез.

5. Продан О. І., Грунтовський А. Г., Куценко В. О. Рентгенометричні характеристики стенозувальних варіантів диспластичного спондилолістезу // Український радіологічний журнал.- 2005.- № 1.- С. 18-23.

Автор брав безпосередню участь в обробці рентгенограм тематичних хворих.

6. Деклараційний патент 32810А Україна, МКИ7 А61В 17/56. Спосіб хірургічного лікування спондилолістезу / Продан О. І., Волков Є. Б., Грунтовський А. Г. (Україна). - №98042196; Заявл. 29.04.98; Опубл. 15.02.01, Бюл. №1. - 3с.

Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікування спондилолістезу.

7. Деклараційний патент 71113А Україна, МКИ7 А61В 5/02, 5/0275. Спосіб епідурографії хребтового каналу / Продан О. І., Грунтовський А. Г., Сіренко О. А., Левшин О. А. (Україна). - № 2003076401; Заявл. 09.07.03; Опубл. 15.11.04, Бюл. № 11.-2с.

Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці нового способу діагностики епідурографії хребтового каналу.

8. Деклараційний патент 71444А Україна, МКИ7 А61В 17/56. Спосіб хірургічного лікування спондилолістезу /Продан О. І., Грунтовський А. Г., Сіренко О. А. (Україна).- № 20031213098; Заявл. 30.12.03; Опубл. 15.11.04, Бюл. № 11.-3с.

Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу хірургічного лікування спондилолістезу та його клінічній апробації.

9. Волков Е. Б., Грунтовский А. Г. Результаты спондилодезирующих операций при диспластическом спондилолистезе // Остеосинтез, ошибки, осложнения.- Судак, 1992.- С. 54-55.

Автор особисто виконав оперативні втручання у хворих на диспластичний спондилолістез та провів аналіз отриманих клінічних та рентгенологічних результатів.

10. Грунтовский Г.Х., Волков Е.Б., Демченко А.В., Грунтовский А.Г. Хирургическое лечение диспластического спондилолистеза у детей и подростков // Материалы VI съезда травматологов-ортопедов СНГ.- Ярославль, 1993.- С. 325-326.

Автор особисто провів аналіз отриманих клінічних та рентгенологічних результатів при оперативному лікуванні диспластичного спондилолістезу у дітей та підлітків.

Размещено на .ru